Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/19138/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/19138/22 пров. № А/857/10303/23 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М. при секретарі судового засідання: Кардаш В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на рішення Львівського окружного адміністративного суду 10 травня 2023 року (рішення ухвалене у м. Львів судом у складі головуючого судді Мричко Н.І.) у справі №380/19138/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, про визнання протиправними та скасування припису і наказу, визнання протиправною постанови,- В С Т А Н О В И Л А: В грудні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила визнати протиправними дії та рішення Державної інспекції архітектури та містобудування щодо призначення та проведення перевірки на об`єкті «Будівництво житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ; визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 22.11.2022, складений Державною інспекцією архітектури та містобудування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; визнати протиправною постанову №20/02-19 по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2022 за ч.6 ст.96 КУпАП, складену Державною інспекцією архітектури та містобудування відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 ; визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України №206 від 27.10.2022 «Про проведення позапланової перевірки за адресою АДРЕСА_4 , замовник будівництва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 . Позовні вимоги обгрунтовано тим, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог частини 6 статті 96 КУпАП, адже позивач не була присутньою при його складенні. Відповідач не повідомив позивача про розгляд справи, який відбувся 01.12.2022, а тому не мав права розглядати справу про адміністративне правопорушення. До цього ж, позивач повідомила відповідача про неможливість бути присутньою при проведенні перевірки. Інспектор не встановив хто є суб`єктом містобудування та провів перевірку без його присутності, оскільки позивач не була забудовником станом на листопад 2022 року, об`єкт було здано та відчужено. Окрім цього, порушення відповідачем Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призвело до позбавлення позивача права ознайомитись з актом перевірки та подати заперечення. Позивач вважає, що лист Мінрегіону, на підставі якого прийнято оскаржений наказ, не є розпорядчим рішенням центрального органу виконавчої влади у розумінні пункту 2 Постанови №303. Таким чином, наказ відповідача від 27.01.2022 №206 не може вважатися таким, що відповідає Постанові №303. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Державної інспекції архітектури та містобудування України «Про проведення позапланової перевірки» від 27.10.2022 №206; визнано протиправним та скасувано припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 22.11.2022; визнано протиправною та скасувано постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України №20/02-19 по справі про адміністративне правопорушення від 01.12.2022; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Державна інспекція архітектури та містобудування України подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як достовірно встановлено судом першої інстанції, Державна інспекція архітектури та містобудування (далі- ДІАМ)України на підставі листа Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі- Мінінфраструктури) від 11.10.2022 за №7/14.9/10586-22, з урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності ДІАМ від 15.02.2022 прийняв наказ від 27.10.2021 №206 «Про проведення позапланової перевірки» (далі - оскаржений наказ), яким вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: Будівництво житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (замовник будівництва: ОСОБА_1 ). На підставі наказу ДІАМ від 27.10.2022 № 206 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 01.11.2022 № 2945/02/12-22, яким проведення перевірки доручено головному інспектору будівельного нагляду Першого відділу Управління ДІАМ у Львівській області Тимціву В. І. та головному інспектору будівельного нагляду Першого відділу Управління ДІАМ у Львівській області Ільницькій В.Я., у строк з 04.11.2022 до 17.11.2022 здійснено перевірку на об`єкті будівництва: «Будівництво житлового будинку», що розташований за адресою: АДРЕСА_5 . За результатами проведення позапланової перевірки посадові особи ДІАМ склали акт № 5 від 17.11.2022 (далі - Акт перевірки від 17.11.2022), в якому зафіксовано порушення позивачем частини першої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абзацу третього пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі Порядок № 466). Зі змісту Акту перевірки слідує, що під час візуального огляду встановлено, що відбулась перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, а саме: добудова двох поверхів до вже існуючих трьох, що являється реконструкцією згідно з пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3:2014. 17.11.2022 посадові особи ДІАМ склали протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2). 22.11.2022 посадові особи ДІАМ на підставі Акта перевірки від 17.11.2022 винесли припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (далі - Припис від 22.11.2022), яким від позивача вимагалося усунути порушення шляхом приведення об`єкта будівництва: Будівництво житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , у відповідність до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за реєстраційним номером ЛВ101210531952 в термін до 23.01.2023. 01.12.2022 відповідач за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення прийняв постанову по справі про адміністративне правопорушення №20/02-19, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Не погоджуючись з такими діями відповідача, рішенням та наказом про проведення перевірки, а також із складеними за її результатами приписом та постаново, позивач звернулася до суду. Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було підстав для прийняття наказу про проведення позапланової перевірки через відсутність рішення центрального органу виконавчої влади (Міністерства розвитку громад та територій України) щодо проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва: Будівництво житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , тому наказ «Про проведення позапланової перевірки «від 27.10.2021 №206 є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки оскаржуваний наказу є протиправним, відсутні підстав для проведення перевірки, прийняті за результатами такої перевірки Припис від 22.11.2022 та постанова по справі про адміністративне правопорушення №20/02-19 від 01.12.2022 є протиправними та підлягають скасуванню. Наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з наступних підстав. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон України № 3038-VI) Згідно частини 1 статті 6 вказаного Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Абзацами першим, другим частини 1 статті 41 Закону України № 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності2 з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаної статті Кабінет Міністрів України постановою 23.05.2011 №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин; Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 затверджено Положенням про Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі Положення №1340), згідно якого Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Основним завданням ДІАМ, відповідно до пункту 3 Положення №1340, є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України Питання Державної інспекції архітектури та містобудування від 15.09.2021 № 960 погоджено пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Відповідно до частини 1статті 41 Закону України № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Аналогічні за змістом положення містяться у пунктах 5, 7 Порядку №553. Як встановлено під час судового розгляду, підставою для проведення позапланової перевірки було надходження до відповідача 15.02.2022 звернення народного депутата України Володимира Іванова від 20.01.2022 № 386/133, зареєстроване ДІАМ 24.01.2022 за реєстраційним номером 17/04-22, щодо звернення директора ТзОВ «Соната-Плюс» Проціва М.В. стосовно проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва за адресою вул. Огієнка, 18, смт Рудне, Львівська область. Згідно пункту 7-1 Порядку №553 з метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія). Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб. Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність. До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження. Апеляційним судом встановлено, що за результатами розгляду згаданого звернення Комісія на засіданні 15.02.2022 прийняла рішення рекомендувати провести позапланову перевірку об`єкта будівництва за адресою: вул. Огієнка, 18, смт Рудне, Львівська область. 13.03.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 (далі Постанова №303), пунктом 1 якої припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні». Згідно пункту 2 Постанови № 303 протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України: - за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; - з метою виконання міжнародних зобов`язань України. Проаналізувавши вищенаведене, та зважаючи на дату прийняття оскарженого наказу, до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення Постанови №

303. Тому, колегія суддів зазначає, що наказ про проведення перевірки міг бути прийнятий виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, тобто на підставі рішення Міністерства розвитку громад та територій України. З матеріалів справи слідує, що відповідач з метою виконання вимог пункту 2 Постанови №303 звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України із листом від 26.09.2022, з посиланням на положення цієї Постанови, щодо прийняття рішення про проведення позапланової перевірки в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Листом від 11.10.2022 №7/14.9/10586-22, на звернення Державної інспекції архітектури та містобудування України, Міністерство розвитку громад та територій України надало відповідь, що Міністерство вважає за можливе погодитись з пропозицією ДІАМ щодо проведення позапланової перевірки в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю об`єкта будівництва, розташованого за адресою: смт Рудне-Львів, вул. Огієнка,

18. Відповідно до статтею 1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 № 3166-VI (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин;) систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України. Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики. Повноваження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю територію держави. Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України Міністерство очолює міністр України (далі - міністр), який є членом Кабінету Міністрів України. Міністр як член Кабінету Міністрів України здійснює повноваження, визначені Законом України Про Кабінет Міністрів України, в тому числі щодо спрямування та координації діяльності центральних органів виконавчої влади (частина перша статті 8 Закону України Про центральні органи виконавчої влади). Повноваження міністра як керівника міністерства містяться у частині другій статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», до яких згідно з пунктом 27 належить підписання наказів міністерства. Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що формою рішень міністерства є наказ, який підписується міністром. Колегія суддів зазначає, що станом на час надання третьою особою листа від 11.10.2022 чинним було Положення про Міністерство інфраструктури України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (далі - Положення №460), яке містило аналогічні Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» норми щодо форми рішень цього Міністерства. Таким чином, лист Міністерства розвитку громад та територій України від 11.10.2022 №7/14.9/10586-22 не може вважатися рішенням центрального органу виконавчої влади у розумінні пункту 2 Постанови №303 ні за формою, ні за змістом. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, зважаючи на відсутність рішення Міністерства розвитку громад та територій України у формі наказу щодо здійснення позапланового заходу державного контролю, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність передбаченої пунктом 2 Постанови №303 виключної підстави для прийняття наказу про проведення позапланової перевірки. Враховуючи відсутність рішення центрального органу виконавчої влади (Міністерства розвитку громад та територій України) щодо проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва: «Будівництво житлового будинку», що розташований за адресою: Львівська область, Львівський район, Львівська територіальна громада, смт Рудне, вул. Огієнка, 18, колегія суддів вважає, що наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 27.10.2021 №206 не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 9 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та рішення відповідача щодо призначення та проведення перевірки не мають самостійного характеру та не призведуть до відновлення порушеного права позивача, тобто не є належним способом захисту та не підлягають до задоволення. Дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. Порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Аналогічні висновки зазначені Верховним Судом у постановах від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14. Підсумовуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на протиправність оскарженого наказу, тобто відсутність підстав для проведення перевірки, прийняті за результатами такої перевірки Припис від 22.11.2022 та постанова по справі про адміністративне правопорушення №20/02-19 від 01.12.2022 є протиправними та підлягають скасуванню. Згідно з частинами 1,2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У Рішенні ЄСПЛ у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04) суд вказпв, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити правильний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову. При цьому, суд першої інстанції правильно визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Відповідно до статті 139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Державну інспекцію архітектури та містобудування України. Керуючись ст. ст. 229, 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року у справі №380/19138/22 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 22.08.2023