Постанова 4855 № 640/23188/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23188/19 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Вівдиченко Т.Р., Епель О.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язати вчинити дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 16.04.2019. В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що він має право на пільгову пенсію за віком, оскільки пропрацював у шкідливих та важких умовах підприємства по Списку №2. Вказано, що звернувшись до відповідача із заявою щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2, позивач додав всі необхідні документи, проте відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 Позивач вважає вказані відповідачем підстави для відмови у призначенні пільгової пенсії надуманими і необґрунтованими. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку№2 ОСОБА_1 з урахуванням періодів з 01.07.1991 по 03.02.2009, починаючи з 16.04.2019. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно; згідно записів трудової книжки вбачається, що у період з 01.07.1991 по 03.02.2009 позивач працював газозварником в ВАТ «Трест «Київспецбуд». Посада, газозварника передбачена Списком №2, а тому, суд дійшов висновку, що вказаний період слід зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію на пільгових умовах. З урахуванням вищевикладеного, а також з метою повного захисту прав і свобод позивача, враховуючи положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції допустив вихід за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зобов`язав відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 . Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах надана довідка про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 02.02.2009 №222, яка видана підприємством ВАТ «Трест-Київспецбуд». Автор скарги зауважує, що надана довідка не відповідає документам, що зберігаються в архіві підприємства. Згідно з актом перевірки від 13.05.2019 №409-2 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.09.2009 № 222, видану ПРАТ «Київспецбуд» на ім`я ОСОБА_1 визнано недійсною. Таким чином, апелянт висновує відсутність підстав для зарахування пільгового стажу для призначення пенсії позивачу. Ухвалами колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Пилипенко О.Є. та суддів Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. від 08 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження; зупинено дію оскаржуваного рішення; призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 13 червня 2023 року. Рішенням Вищої ради правосуддя від 20 червня 2023 року № 644/0/15-23 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді Пилипенко О.Є. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2023 року, справа № 640/23188/19 передана судді-доповідачу Кузьмишиній О.М. Ухвалою колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М. та суддів Кобаля М.І., Костюк Л.О. від 24 липня 2023 року прийнято справу до свого провадження. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просить залишити без змін оскаржуване рішення. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Листом від 20.08.2019 №185977/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що довідка від 02.02.2009 №222, яка видана підприємством ВАТ «Трест-Київспецбуд» не відповідає наданим документів, які зберігаються належним чином в архіві підприємства в книгах прошитих та пронумерованих. Повідомлено позивача, що йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої законні права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного. Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058). Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Стаття 62 Закону №1788-XII визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з п. 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За змістом приписів п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності - архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 у справі №439/1148/17. Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові 31.10.2019 року у справі №688/4170/16-а з аналогічних правовідносин дійшов висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637, як слідує з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або записів у ній. З матеріалів справи вбачається, що трудова книжка позивача містить необхідні записи та підтверджують роботу позивача у оскаржений період. Тобто, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться всі відповідні записи про спірні періоди роботи із відомостями, які відповідають вимогам законодавства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 підтверджено, що на час його звернення до відповідача про призначення пільгової пенсії у нього був наявний достатній страховий стаж, у тому числі пільговий стаж роботи, для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах за списком №2. Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі. Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без врахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності часткового задоволення позову в цій справі. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до зазначення інформації, яка дублює зміст відзиву на позовну заяву, констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З огляду на викладене, у цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, та, насамперед, стосуються намагання апелянта вдатись до переоцінки обставин, яким вже було надано правову оцінку в оскаржуваному рішенні. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року у справі №640/23188/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина Судді Т.Р. Вівдиченко О.В. Епель