Постанова 4803 № 201/3700/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7937/23 Справа № 201/3700/23 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Круглий Вячеслав Вікторович, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 27 березня 2023 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину. Позов мотивовано тим, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2022 року у справі №201/7557/22 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України, останнього визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Внаслідок даної ДТП пішоходу ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. За наслідками розгляду апеляційної скарги на вказаний вирок, Дніпровський апеляційний суд вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2022 року щодо ОСОБА_2 скасував в частині призначення покарання та призначив йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами. Таким чином, вироком відносно ОСОБА_2 встановлено факт вчинення ним кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 та встановлено також факт завдання йому шкоди діями вказаної винної особи, а також наявність причинного зв`язку між винними діями ОСОБА_2 та зазначеними наслідками у вигляді заподіяної йому шкоди і відповідно винність ОСОБА_2 в завданні шкоди. Оскільки ОСОБА_2 у добровільному порядку відмовився відшкодувати заподіяну йому шкоду, позивач був вимушений звернутись з цим позовом до суду. Внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України позивачу було заподіяно моральну шкоду. Враховуючи часткове відшкодування ОСОБА_2 заподіяної моральної шкоди у розмірі 20000 грн., зважаючи на засади розумності, виваженості та справедливості та не маючи на меті безпідставного збагачення, позивач вважав, що з ОСОБА_2 на його користь підлягає стягненню моральна шкода, яка полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень у розмірі 80000,00 грн.; у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку із знищенням належного йому автомобіля у розмірі 15000,00 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ 12 липня 2023 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду, завдану внаслідок злочину, в розмірі 10 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. Вирішено питання щодо судового збору. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У липні 2023 року, не погодившись із вказаним рішенням, позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Круглий В.В., подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму моральної шкоди у розмірі 95 000 грн., а також здійснити розподіл судових витрат та стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правову допомогу. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині суми відшкодування моральної шкоди. Вважає, що суд не аргументував задоволення позовних вимог у розмірі 10 000 грн. та як такий розмір відшкодування узгоджується з принципами розумності та справедливості. Звертає увагу, що у зв`язку з отриманням травм він вимушений протягом тривалого часу терпіти біль, безліч незручностей та обмежень, відчувати внутрішні переживання, пов`язані з відвідуванням лікарень, судовим розглядом та вжиттям заходів щодо захисту його прав. Розуміння того, що його фізичний стан вже не відновиться, викликає у позивача відчуття фізичної неповноцінності. Також у зв`язку зі знищенням його автомобіля він вимушений тривалий час користуватися таксі та громадським транспортом, що змінило уклад його життя. Всі ці обставини викликають у позивача моральні страждання. Наголошує на тому, що заявлена ним до відшкодування сума моральної шкоди у розмірі 95 000 грн. є такою, що відповідає характеру вчиненого кримінального правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань потерпілого, ступеню вини обвинуваченого, а також принципам справедливості, достатності та розумності. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від інших учасників справи письмових заперечень на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 95 000 гривень, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 13 серпня 2022 року близько 23 год. 00 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи власним, технічно справним автомобілем «NISSAN LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , спричинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем, порушив вимоги п.12.3 ПДР України. Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2022 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами. ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 грудня 2022 року щодо ОСОБА_2 скасовано в частині призначення покарання та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки. Судом встановлено, що відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №9827/1644 від 06 вересня 2022 року, ОСОБА_1 отримав закриту черепно-мозкову травму. Струс головного мозку. Забій м`яких тканин голови. Відкритий перелом c/m та н/т кісток правої гомілки зі зміщенням уламків. Множині забійні рани м`яких тканин лівої гомілки. Закрите пошкодження хрестоподібної та медіальної коллатеральної зв`язки лівого колінного суглоба. Відповідно до листа Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «КРЕДО» №543 від 20 березня 2023 року, ТДВ СК «Кредо» страховим актом №3006115-1 було визнано настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого ТЗ за спричинення пошкоджень частин та деталей автомобіля ВАЗ 210990, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які сталися 13 серпня 2022р., страховим випадком, передбаченим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Полісом, та призначене страхове відшкодування у розмірі 56 775,85 грн. Відповідно до звіту №3006115/09/22 про оцінку транспортного засобу, вартість відновлюваного ремонту автомобіля ВАЗ210990, державний номерний знак НОМЕР_3 , перевищує його ринкову вартість на момент ушкодження, вартість матеріального збитку складає 101 041 грн. 61 коп. Відповідно до висновку експерта №2233 від 23 серпня 2022 року, у позивача виявлено тілесні ушкодження у вигляді тупої травми нижніх кінцівок, за своїм характером тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Судом було встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не міг пересуватись без сторонньої допомоги, у нього було пошкоджено дві ноги приблизно місяць, внаслідок чого позивач не міг працювати. Суд врахував, що відповідачем під час розгляду кримінальної справи вже було відшкодовано моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., даний факт підтвердив і сам позивач. З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач безумовно зазнав моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини відповідача, та враховуючи вимоги розумності і справедливості, з огляду на те, що позивач досі має порушення здоров`я, проте з урахуванням того, що відповідач вже сплачував моральну компенсацію, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідачем складає 10 000 грн. Але з такими висновками апеляційний суд не може погодитись у повнім мірі з таких підстав. Відповідно до ч.ч.1-4 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. У пунктах 3, 5 та 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У постанові Великої палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №210/5258/16-ц зазначено, що суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач зазнав моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини відповідача. Разом з тим, колегія суддів вважає, що сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. не відповідає вимогам розумності та справедливості. Судом було не в повній мірі враховано глибину фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач внаслідок вчиненого відповідачем кримінального правопорушення, отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду необхідно змінити в частині розміру відшкодування спричиненої моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000 гривень. Колегія суддів апеляційного суду, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди врахувала страждання потерпілого, а також часткове добровільне відшкодування шкоди винною особою (відповідачем). Згідно з усталеною практикоюЄвропейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). СУДОВІ ВИТРАТИ Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної і касаційної скарги на рішення суду, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Круглий Вячеслав Вікторович,підлягає задоволенню частково, з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1610,40 грн (150% від суми судового збору, що підлягала сплаті у суді першої інстанції, тобто 150% від 1073,60 грн). Крім того, в апеляційній скарзі позивач просив стягнути на його користь понесені витрати на професійну правову допомогу. Згідно з ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем надано копії Договору про надання правової допомоги від 25.07.2023 року та Додаткової угоди до нього (а.с.86-87), копію Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 31.07.2023 року (а.с.89), копію Акту прийому - передачі наданих послуг (правової допомоги) від 31.07.2023 року (а.с.90) та копію Інформаційного повідомлення про зарахування коштів №@2PL618191 від 22.07.2023 року на суму 3000 грн (а.с.91). Виходячи із вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, складності справи, часу, витраченого адвокатом на виконання робіт, обсягу виконаних адвокатом робіт, колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним відшкодувати позивачу витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 гривень. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результа­тами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.376 ЦПК України, підставою для зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Отже, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Круглий Вячеслав Вікторович,задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2023 рокузмінити в частині розміру суми відшкодування спричиненої моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , збільшивши її з 10 000 гривень до 80 000 гривень. В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 липня 2023 рокузалишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1610,40 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: