Постанова Одеський апеляційний суд № 514/295/22

Номер провадження: 22-ц/813/6310/23 Справа № 514/295/22 Головуючий у першій інстанції Кравченко П. А. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.08.2023 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого - Сєвєрової Є.С., суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 20 вересня 2022 року у складі судді Кравченко П.А., в с т а н о в и в: У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання у розмірі 2 393 грн. щомісячно, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають спільну дитину, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що наразі не проживає з чоловіком разом, спільне господарство не ведуть, дитина перебуває на її утриманні. Вказала, що не має можливості працювати так як виховує дитину, власного доходу не має. Відповідач працездатний та може надавати матеріальну допомогу. З часу фактичного розлучення його допомога припинилась, він не приймає участі у відповідному матеріальному забезпеченні. Заочним рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 20 вересня 2022 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 2393 гривні щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 17 березня 2022 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 992, 40 грн. Ухвалою Тарутинського районного суду Одеської області від 28.02.2023 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 20 вересня 2022 року залишено без задоволення. Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не врахував ту обставину, що відповідач регулярно надає кошти на задоволення матеріальних потреб дитини та її матері, про що свідчать додані квитанції та банківська виписка про перерахування коштів на утримання потреб дитини та матері. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просила залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві зазначила, що на час подання даного позову до суду відповідач працював у ТОВ «Вічунай-Україна» головним торговим представником та мав сталий заробіток. У телефонній розмові представник товариства відмовив їй у наданні відомостей щодо заробітної плати відповідача. Вказала, що в усній домовленості відповідач обіцяв надавати матеріальну допомогу за умови не подання позову до суду про стягнення аліментів. Проте, допомога була незначною, раз на місяць, або раз у два місяці у вигляді продуктів харчування для дитини. Зазначила, що тривалий час відповідач не сплачував аліменти на дитину, у зв`язку з чим було важко утримувати себе та дитину. Лише на підставі виконавчого листа позивач отримала всю суму заборгованості по сплаті аліментів. 27.07.2023 представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків. Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходив з того, що сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Матеріали справи свідчать, що 02.03.2019 сторони уклали шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дитина ОСОБА_3 . Згідно з довідкою, виданою Виконкомом Тарутинської сільської ради від 22.12.2021 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та до складу її сім`ї входить син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З наданих довідки Пенсійного фонду України та довідки Лиманського відділу УСЗН ОРДА в Одеській області вбачається, що ОСОБА_1 з 2016 по 2020 роки отримувала дохід, працюючи в ПП «Таврія Плюс» та ТОВ «Вічунай-Україна». Також у 2021 році позивачу нараховувалися кошти Управлінням соціального захисту населення Лиманської райадміністрації Одеської області та Управлінням соціального захисту населення Одеської районної державної адміністрації. Згідно листа Красносільської сільради Одеського району Одеської області від 02.05.2022, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до наданої апеляційному суду копії витягу з наказу начальника 8 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 06.03.2023 ОСОБА_2 прийнято на військову службу за призивом під час мобілізації на особливий період за контрактом. Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною 3 років. Частина 4 цієї ж статті визначає право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. За правилами ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Отже, для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка - батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині. Апеляційний суд враховує, що дитина, ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає з позивачем. Відповідач на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків не має, є особою працездатного віку. Наразі проходить військову службу за контрактом. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив про те, що надає позивачу допомогу у добровільному порядку. Будь-яких заперечень, а також доказів, які б доводили, що відповідач позбавлений можливості сплачувати аліменти на утримання матері дитини до досягнення нею трьох років у розмірі, співмірному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому станом на січень 2022 року, не надав. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що істотні обставини, які б могли унеможливити виконання належним чином відповідачем своїх обов`язків щодо утримання дружини, з якою проживає малолітня дитина, відсутні, оскільки відповідач є особою працездатного віку, має обов`язок щодо утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. Та обставина, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу позивачу не обмежує останню права на стягнення аліментів на своє утримання до досягнення дитиною 3-х років у судовому порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Заочне рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 20 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді: