Постанова 4803 № 199/9214/15

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7098/23 Справа № 199/9214/15 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Демченко Е.Л. суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О. при секретарі - Кругман А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кравченко Юлії Олександрівни на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2023 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кравченко Юлії Олександрівни, боржник ОСОБА_2 , - в с т а н о в и л а: У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О., боржник ОСОБА_2 , мотивуючи її тим, що на виконанні у державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О. перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №199/9214/15 від 10 березня 2016 року, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 50 396 грн. 27 грудня 2022 року на її поштову адресу надійшла копія звіту старшого державного виконавця Кравченко Ю.О., боржнику ОСОБА_2 про невиконання судових рішень, лист №57385 від 21 грудня 2022 року, до звіту державним виконавцем було додано постанову про повернення виконавчого документу від 21 грудня 2022 року. Наголошувала на тому, що постанову про повернення виконавчого документу від 21 грудня 2022 року винесено державним виконавцем з метою надання боржнику неправомірної вимоги у вигляді уникнення сплати боргових зобов`язань. Аналогічна постанова державного виконавця Малюк І.В. від 10 вересня 2018 року, при виконання саме цього виконавчого документу, була скасована судом, дії державного виконавця в частині винесення постанови були визнані судом неправомірними, що підтверджується постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року. Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) не виконав постанову Верховного Суду про скасування постанови від 10 вересня 2018 року, не відновив попереднє виконавче провадження, а розпочав нове зведене виконавче провадження. Такими діями Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) була надана неправомірна вигода боржнику у вигляді зменшення заборгованості ОСОБА_2 більше ніж на 100 тисяч грн. Зазначала, що не виконання судових рішень було взято під особистий контроль начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса), про що свідчить відповідь начальника АНД ВДВС від 24 жовтня 2022 року №44786, проте саме начальником АНД ВДВС 26 березня 2020 року скасовано законну вимогу старшого державного виконавця Посадської (Вонсович) О.В., чим створені суттєві перешкоди для виконання судових рішень. Вказувала, що приймаючи постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець посилалась на те, що боржника не розшукано протягом року з дня оголошення розшуку. Однак, боржник постійно був в полі зору АНД ВДВС та через засоби мобільного зв`язку між ними велась переписка. Боржник ОСОБА_2 , без будь-яких перешкод, отримує закордонний паспорт, виїжджає за межі країни, повертається, народжує дитину, змінює прізвище, реєструє дитину в арештовану квартиру, отримує на дитину закордонний паспорт, декілька разів звертається до суду з позовами про стягнення аліментів, при цьому веде переписку з державним виконавцем з застосуванням засобів електронного зв`язку. Таким чином, державний виконавець не у повному обсязі здійснює виконавчі дії, чим порушила вимоги Закону України «Про виконавче провадження». Посилаючись на те, що державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О., яка здійснює примусове виконання виконавчого провадження НОМЕР_1 під контролем начальника АНД ВДВС Шевченко С.І., порушила вимоги ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02 квітня 2012 року, поставили під загрозу виконання конституційного обов`язку держави щодо виконання судових рішень просила суд визнати поважними причини пропуску строку для подачі даної скарги до суду та визнати дії державного виконавця державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О. протиправними і скасувати постанову про повернення виконавчого листа; зобов`язати Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) відновити виконання виконавчого провадження НОМЕР_1 та забезпечити виконання судового рішення №199/9214/15ц. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду зі скаргою. Скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О. в частині винесення постанови від 21 грудня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №199/9214/15, виданого 10 березня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 50 396,00 грн., та скасувано вказану постанову. В іншій частині скарги відмовлено. В апеляційній скарзі старший державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О., діючи в інтересах Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), зазначаючи, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2023 року скасувати. Апеляційна скарга мотивована тим, що як під час здійснення виконавчих дій, так і під час прийняття постанови від 21 грудня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №199/9214/15, норми законодавства порушені не були. Наголошувала на тому, що скарга подана до суду з пропуском 10 денного терміну на оскарження та судом безпідставно без жодного правового обґрунтування поновлено вказаний строк. 31 липня 2023 року від Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на адресу суду надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду у зв`язку із скасування постанови про повернення виконавчого документа та повернення сплаченого судового збору. Вказана заява до задоволення не підлягає, оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження (ч.3,4 ст.364 ЦПК України). Відповідної належним чином оформленої заяви про відмову від апеляційної скарги апелянтом подано не було. ОСОБА_1 01 серпня 2023 року надала відзив на апеляційну скаргу, в якому, зазначаючи про законність та обґрунтованість ухвали суду, просила її залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Наголошувала на тому, що рішення повинно виконуватися належним чином, а дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О. є незаконними. 11 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала клопотання про залишення без задоволення клопотання апелянта про залишення без розгляду апеляційної скарги та розгляд апеляційної скарги по суті з подальшою відмовою у її задоволенні. Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, на виконані у державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О. перебувало виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №199/9214/15 від 10 березня 2016 року, виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу, а саме: виконавчий лист №199/9214/15, виданий 10 березня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 50 396,00 грн.; виконавчого листа №2/199/9219/15, виданого 12 квітня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 боргу в розмірі 165 932,10 грн.; вимога №Ф-115395-17/61У, видана 13 травня 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави ЄСВ у сумі 21 030,90 грн.; вимога №Ф-115395-17/61У, видана 04 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави ЄСВ у сумі 5 508,36 грн. Відповідні виконавчі документи надійшли на виконання до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області повторно та зареєстровані в системі - АСВП НОМЕР_1 від 01 липня 2019 року, АСВП №59531206 від 11 липня 2019 року, АСВП №61144220 від 04 лютого 2020 року та АСВП №62150798 від 22 травня 2020 року. За виконавчими провадженнями у порядку ст.ст.3,27,40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про стягнення виконавчого збору. Копії постанов були направлені сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням. За виконавчим провадженням у порядку ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» 01 липня 2019 року винесено постанову про арешт майна боржника та заборону на його відчуження. Копії постанови направлено сторонам та на виконання до реєструючих органів. У порядку ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» 16 серпня 2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника, копії постанови направлено до банківських установ. На виконання постанови про арешт коштів боржника надійшли листи про відсутність коштів на арештованих рахунках. З метою дотримання ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем 18 липня 2019 року винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та присвоєно ЗВП НОМЕР_2. 27 травня 2020 року винесено постанову про приєднання провадження до зведеного виконавчого провадження ЗВП НОМЕР_2. В матеріалах виконавчого провадження міститься витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в якому зазначено про виникнення обтяження на майно боржника ОСОБА_2 . Відповідно до відповіді ДПСУ та УПФУ боржник не має доходів, у боржника відсутнє рухоме майно. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає жодних заходів щодо виконання рішення. Об`єктивних причин для невиконання рішення суду (хвороба, наявність інвалідності тощо) не було встановлено. Відповідно до актів головного державного виконавця від 20 грудня 2019 року головним державним виконавцем зроблено вихід за адресою боржника та встановлено, що майновий стан боржника не передбачає можливості опису майна, майно відсутнє. При спілкуванні з сусідами було встановлено, що боржник регулярно перетинає межі країни та планує змінити країну проживання, чим може зробити виконання вимог виконавчого документу неможливим, так як у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення з метою задоволення вимог стягувача. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська боржника оголошено у розшук, але заходи, які вживаються правоохоронними органами, не достатні для фактичного виконання рішення суду. Відповідно до постанови старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О., виконавче провадження НОМЕР_1 від 21 грудня 2022 року було завершено з підстав, передбачених п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник, розшук якого здійснювався органами поліції, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку. 27 грудня 2022 року рекомендованим листом на адресу скаржника надійшов лист від державної виконавчої служби з постановою про повернення виконавчого документу та виконавчий лист. Місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку та задоволення скарги в частині скасування постанови від 21 грудня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу Колегія суддів не погоджується з таким висновком та вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні у справі «Горнсбі проти Греції» (заява №18357/91, від 19 березня 1997 року) визначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 №14 передбачено, що судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст.26, ч.4 ст.57 Закону N606-XIV, ст.121-2 ГПК, їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за загальними правилами ст.248-22 ЦПК. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено в порядку, передбаченому статтями 85,89 ЦПК, залишається без розгляду. Згідно з п.9 ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» однією із засад здійснення виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців. Відповідно до ч.1 ст.74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Як передбачено п.а ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Згідно з ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби з пропущенням строку встановленого законом, така скарга залишається без розгляду. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч.2 ст.449 ЦПК України). Колегія суддів наголошує на тому, що вказана стаття імперативно встановлює строк для звернення зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС. Відповідно до ст.ст.122,123 ЦПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Аналогічні положення містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», а саме, відповідно до змісту пункту 16 цієї Постанови строки звернення заявника зі скаргою до суду є процесуальними та можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Колегія суддів звертає увагу на те, що з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. Такі дії можуть бути вчиненні і судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду відповідної скарги. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19 (провадження №61-16974св19) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі №439/1493/15-ц (провадження №61-7804св19). Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження ОСОБА_1 є дії органів ВДВС стосовно прийняття 21 грудня 2022 року постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, яка отримана скаржницею 27 грудня 2022 року. Колегія суддів звертає увагу на те, що з даною скаргою до суду ОСОБА_1 звернулася 11 травня 2023 року, тобто з пропуском десятиденного строку. В скарзі ОСОБА_1 зазначила, що постанова була отримана 27 грудня 2022 року. Втім, вона повернулася до України лише 19 січня 2023 року. 23 січня 2023 року вона подала до Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська позовну заяву у порядку ч.5 ст.287 КАС України. 26 січня 2023 року суд передав матеріали до окружного адміністративного суду. Ухвалою від 22 лютого 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд повернув позовну заяву з процесуальних підстав (колегія суддів звертає увагу, що доказів наведеному скаржницею надано не було). З метою позасудового врегулювання спору, 28 грудня 2022 року, 08 березня 2023 року, 21 березня 2023 року та 27 квітня 2023 року було подано заяви та клопотання до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Одеса). Системний аналіз вказаних процесуальних норм, разом із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №143/950/19 (провадження №61-21057св19), від 28 грудня 2020 року у справі №501/3532/18 (провадження №61-14723св19), від 03 лютого 2021 року у справі №2-1441/10 (провадження №61-17257св20). У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19 вказано, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові. Дослідивши матеріали даної справи та обставини пропуску строку на звернення до суду зі скаргою (більш ніж 5 місяців), колегія суддів не може визнати їх поважними. Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи викладене, ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2023 року підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кравченко Ю.О., боржник ОСОБА_2 , підлягає залишенню без розгляду. Керуючись ст.ст.367,374,377,381-383 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кравченко Юлії Олександрівни задовольнити частково. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 31 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Кравченко Юлії Олександрівни, боржник ОСОБА_2 , залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.