Постанова 4817 № 607/18789/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/18789/22Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/734/23 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 серпня 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З., за участі секретаря - Романська К.М. та сторін - позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Майки М.Б., представників Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області - Сольського В.В. та Вальчук В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/18789/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року, ухваленого суддею Братасюком В.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області про визнання неправомірним та скасування наказу і рішення, В С Т А Н О В И В: у грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області про визнання неправомірним та скасування наказу № 114 «Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області» від 01.09.2022 року та рішення, оформленого протоколом комісії для визначення відповідних працівників щодо скорочення № 1 від 17.10.2022 року про відсутність підстав для залишення на роботі ОСОБА_1 (погодження кандидатури на майбутнє вивільнення в порядку п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України). В обґрунтування позову посилається на те, що 01.09.2022 року в.о. начальника РОВР у Тернопільській області прийнято наказ № 114 «Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області», рішенням, яке оформлене протоколом № 1 від 17.10.2022 року про відсутність підстав для залишення на роботі ОСОБА_1 - вирішено рекомендувати її до вивільнення. Вважає вказаний наказ та рішення такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, з огляду на те, що наказ не містить обов`язкового обґрунтування щодо необхідності змін у структурі і штатному розписі підприємства, щодо переліку посад і робіт, які виключатимуться зі штатного розпису, оскільки скорочення чисельності штату працівників може мати місце в разі реальних змін в організації виробництва, в структурі підприємства, в разі його перепрофілювання тощо, що тягне відповідні зміни в складі посад працівників, їх спеціальностях, професіях, кваліфікаціях. Даний наказ підписано в. о. начальника Галицьким Олегом та не затверджений Головою Держводагенства. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області про визнання неправомірним та скасування наказу № 114 «Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області» від 01.09.2022 року та рішення, оформленого протоколом № 1 від 17.10.2022 року про відсутність підстав для залишення на роботі ОСОБА_1 (погодження кандидатури на майбутнє вивільнення в порядку п 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України) - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року в частині відмови у визнанні неправомірним та скасування наказу № 114 "Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області" від 01.09.2022 року, визнати неправомірним та скасувати наказ № 114 "Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області" від 01.09.2022 року. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначила, що оскаржуваний наказ не містить обов`язкового обґрунтування щодо необхідності змін у структурі і штатному розписі підприємства, щодо переліку посад і робіт, які не будуть проводитися, кількості й категорій працівників, які виключатимуться зі штатного розпису. Скорочення чисельності або штату працівників може мати місце в разі реальних змін в організації виробництва, в структурі підприємства, в разі його перепрофілювання тощо, що тягне відповідні зміни в складі посад працівників, їх спеціальностях, професіях, кваліфікаціях, проте в наказі № 114 "Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області" від 01.09.2022 року відсутні посилання про внесення змін в організацію виробництва і праці, не розкрито зміст цих змін, які були направленні на оптимізацію організаційної структури. Відповідачем при винесені наказу № 114 "Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області" від 01.09.2022 року було порушено норми чинного законодавства, оскільки ним не було надано будь-яких доказів існування поставленої перед РОВР у Тернопільській області цілі оптимізації організації структури для ефективнішого виконання завдань і функцій покладених на РОВР у Тернопільській області. Представник Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області Галицький Олег Васильович подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якому зазначив, що з метою оптимізації організаційної структури РОВР у Тернопільській області для ефективного виконання завдань та покладених на Офіс функцій, раціонального використання бюджетних коштів в умовах їх дефіциту зумовленого запровадженням воєнного стану, прийнято рішення про проведення скорочення чисельності та штату працівників. 31 серпня 2022 року Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області звернувся до Голови Державного агентства водних ресурсів України про затвердження організаційної структури, що вводитиметься з 01 листопада 2022 року. 01 вересня 2022 року в. о. начальника РОВР у Тернопільській області підписано наказ № 114 «Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області», який передбачав скорочення посад та штатних одиниць в організації. Вказаний наказ відповідав чинному законодавству, містив необхідні обґрунтування та був підписаний керівником організації в межах його повноважень, оскільки відповідно до пп. 1 ч. 11 Положення про РОВР, керівник очолює Офіс, здійснює керівництво його діяльністю, тощо. Як вірно зазначив Тернопільський міськрайонний суд у своєму рішенні, що оскаржуваний наказ № 114 стосувався не лише інтересів апелянта, а передбачав, крім скорочення її посади, скорочення ще 29 інших штатних одиниць РОВР, що аж ніяк не могло порушити права та інтереси ОСОБА_1 . Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту свого права. У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Майка М.Б. апеляційну скаргу підтримали з мотивів, викладених в ній. Представники Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області Сольський В.В. та Вальчук В.Ю. у судовому засіданні апеляційної скарги не визнали, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судове рішення переглядається лише в частині відмови щодо визнання неправомірним та скасування наказу № 114 "Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області" від 01.09.2022 року, оскільки лише в цій частині оскаржується апелянтом. Судом встановлено, що згідно з п. 1 Положення про регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України № 209 від 03.04.2019, РОВР є бюджетною неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади - Державного агентства водних ресурсів України. Штатний розпис та кошторис доходів і видатків на утримання РОВР затверджує Голова Держводагентства (п. 13 Положення). Наказом від 29.10.2021 р. № 96-ос в.о. начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, ОСОБА_1 прийнято на посаду документознавця І категорії відділу з управління персоналом, зв`язків з громадськістю та пресою РОВР у Тернопільській області з 01.11.2021 р. за основним місцем роботи з посадовим окладом та встановленими надбавками згідно штатного розпису (а.с. 8). 31.08.2022 за вих. № 851 відповідач подав Голові Держводагентства на затвердження нову організаційну структуру та порівняльну таблицю штатних розписів РОВР з 01.01.2022р. та з 01.11.2022р (а.с. 53). 01.09.2022 з метою оптимізації організаційної структури для ефективнішого виконання завдань і функцій, покладених на РОВР, в.о. начальника РОВР Галицьким О. виданий наказ № 114 «Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області» (а.с. 48-49). 19 вересня 2022 року нова організаційна структура РОВР у Тернопільській області з врахуванням пропозицій, визначених наказом № 114, була затверджена Головою Держводагентства. 06 жовтня 2022 року РОВР у Тернопільській області звернувся до Державного агентства водних ресурсів України про затвердження штатних розписів, які були затверджені Головою Держводагентства 28 жовтня 2022 року. Рішенням комісії для визначення відповідних працівників щодо скорочення, яке оформлене протоколом № 1 від 17.10.2022 року про відсутність підстав для залишення на роботі ОСОБА_1 - вирішено рекомендувати її до вивільнення. Наказом від 26.10.2022 року № 210-ос звільнено ОСОБА_1 , документознавця І категорії відділу з управління персоналом, зв`язків з громадськістю та пресою Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області, 31 жовтня 2022 року у зв`язку із скороченням штату на підставі наказу №114 «Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області». Отже, судом встановлено, що з 01.11.2022 року в РОВР мала місце зміна штатного розпису, в межах яких відбулося скорочення деяких посад відповідача. Так, наказом № 114 від 01.09.2022 передбачено скорочення з 01.11.2022 ряд посад штатного розпису, у тому числі посади документознавця І категорії відділу з управління персоналом, зв`язків з громадськістю та пресою РОВР, яку займала позивачка. Замість відділу з управління персоналом, зв`язків з громадськістю та пресою утворено Службу з управління персоналом в кількості трьох штатних одиниць, що є достатнім для виконання функцій та завдань покладених на даний структурний підрозділ. Також виведено посаду заступника начальника, приєднано відділ техногенно-екологічної безпеки до відділу з управління інфраструктурою, введено ще одну посаду інженера з транспорту, роз`єднано відділ економіки, бухгалтерського обліку та звітності на два окремі структурні підрозділи; замість вивільнених посад спеціалістів введено три посади робітників - водіїв автотранспортних засобів та трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва для покращення роботи з обслуговування міжгосподарських меліоративних систем. Наказ № 114 передбачав скорочення посад ще 29 інших штатних одиниць РОВР. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не встановлено порушень існуючих трудових прав позивача, які б підлягали захисту, позивачкою обрано неналежний та неефективний спосіб захисту трудового права. З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія судів. Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Можливими способами захисту трудових прав є 1) визнання умов трудового чи колективного договору недійсними; 2) визнання факту укладення трудового договору; 3) відновлення становища, яке існувало до порушення права; 4) відшкодування витрат; 5) відшкодування шкоди; 6) компенсація моральної шкоди; 7) компенсація витрат; 8) виплата матеріальної допомоги; 9) перерахування заробітної плати у зв`язку з індексацією; 10) укладення трудового договору; 11) зміна правовідношення; 12) розірвання трудового договору; 13) зміна формулювання причини звільнення; 14) укладення колективного договору; 15) визнання наказу, розпорядження або дій власника чи уповноваженого ним органу незаконними. Іншими словами спосіб захисту трудового права має бути ефективним в контексті захисту невизнаного, порушеного або оспорюваного роботодавцем права чи інтересу працівника, з тим, щоб останній мав можливість реалізувати власне індивідуальне конституційне право на працю. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією. При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення (чи відбулося скорочення штату або чисельності працівників) та дотримання відповідної процедури. Згідно з частиною третьою статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відповідно до частини другої статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц (провадження № 61-312св17), від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц (провадження № 61-1214св18), від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18 (провадження № 61-393св19), від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17 (провадження № 61-8393св20), суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення. Матеріалами справи підтверджується, що 01.09.2022 з метою оптимізації організаційної структури для ефективнішого виконання завдань і функцій, покладених на РОВР, був виданий наказ № 114 «Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області» і дійсно з 01.11.2022 року в РОВР відбулася зміна штатного розпису, в межах яких було скорочено посади, в тому числі посаду документознавця І категорії відділу з управління персоналом, зв`язків з громадськістю та пресою РОВР, яку займала позивач. Не заслуговує на увагу посилання апелянта на те, що наказ № 114 "Про заходи щодо скорочення та внесення змін до штатного розпису РОВР у Тернопільській області" від 01.09.2022 року порушує її трудові права, оскільки організація виробництва і праці є виключною компетенцією власника підприємства, установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою, що ґрунтується на положенні частини третьої статті 64, частини другої статті 65 Господарського кодексу України. Також є безпідставними доводи апеляційної скарги, що оспорюваний наказ не був затверджений Головою Держводагенства, з огляду на те, що відповідно до пп. 1 ч. 11 Положення про РОВР саме керівник уповноважений підписувати даний наказ, а Голова Держводагенства затверджує організаційну структуру підприємства. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах ними понесеними. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року залишити без змін. Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесеними. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 21 серпня 2023 року. Головуюча: Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський О.З. Костів