Ухвала КАС ВС № 620/3482/19

УХВАЛА 21 серпня 2023 року м. Київ справа №620/3482/19 адміністративне провадження № К/990/23925/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: 05 липня 2023 року Офіс Генерального прокурора утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, Офісу Генерального прокурора необхідно було подати заяву про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об`єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують. На виконання ухвали Суду, 09 серпня 2023 року Офіс Генерального прокурора надіслав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в якій зазначив, що неодноразово звертався до Верховного Суду із касаційними скаргами, які ухвалами Суду йому повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Водночас, заявник навів короткий зміст його попередніх скарг та ухвал Верховного Суду про повернення та указав, що таким чином Офіс висловив чіткий намір оскаржити судові рішення у цій справі та свою позицію щодо незгоди з ними. Також заявник зазначив про невизначеність строків звернення до суду касаційної інстанції, відсутність зволікань з його боку при черговому зверненні, з посиланням на практику Верховного Суду щодо поновлення процесуальних строків та практику Європейського суду з прав людини. Крім того, Офіс Генерального прокурора послався на запровадження воєнного стану, що вплинуло на організацію роботи працівників Офісу, що просить визнати поважними причинами для поновлення пропущеного процесуального строку. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини. Пунктом четвертим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та відхиляючи їх, Верховний Суд повторно зазначає, що неодноразове повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Крім того, обставини, за яких суд касаційної інстанції вже повертав попередні касаційні скарги, були безпосередньо пов`язані з організаційною діяльністю заявника (неналежне оформлення). Суд не бере до уваги доводи заявника щодо змін в організації роботи діловодства Офісу Генерального прокурора через запровадження воєнного стану на території України, так як останній не конкретизував межі впливу такого стану на роботу працівників Офісу та не надав належних та допустимих доказів, що це підтверджують. Крім того, за інформацією Автоматизованої системи документообігу суду з березня 2022 року безпосередньо Офісом Генерального прокурора було подано більше 300 касаційних скарг у інших справах, що свідчить про роботу суб`єкта владних повноважень у зазначений період, тому доводи щодо запровадження воєнного стану, за відсутності належних та допустимих доказів, не є поважними підставами для поновлення пропущеного процесуального строку. Разом з тим, тривалість процедури оформлення документів та якість виконання завдань безпосередньо залежить від ефективної роботи працівників, а тому доводи відповідача щодо збільшення навантаження в роботі Офісу через велику кількість судових справ, ініційованих за позовами колишніх працівників прокуратури, не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, що є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Верховний Суд також відхиляє доводи заявника щодо змісту його попередніх скарг, з посиланням на інші справи у яких Верховний Суд дійшов висновку про необхідність поновлення пропущеного процесуального строку, так як ці критерії є суб`єктивними, їм надано правову оцінку безпосередньо в ухвалах Верховного Суду. Суд також зазначає, що такі аргументи оцінюються судом касаційної інстанції у кожному конкретному випадку індивідуально, а лише загальні посилання на поновлення строків у інших справах не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Крім того, Верховний Суд ще раз зазначає, що практика Європейського суду з прав людини стосується осіб, яким держава зобов`язана забезпечити дотримання певних гарантій. Так, положення Конвенції з прав людини та основоположних свобод спрямовані саме на захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від протиправних дій з боку держави, а тому не поширюються на державні органи влади, що саме і діють від імені держави і чий статус є превалюючим у правовідносинах із іншими особами. Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити. За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити Офісу Генерального прокурора у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Чернігівської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.В. Кашпур О.Р. Радишевська