Постанова 4852 № 340/5766/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 червня 2023 року м. Дніпросправа № 340/5766/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 року в адміністративній справі №340/5766/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА» (далі позивач, ТОВ «САНОЛТА») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач-1, ЦМУ ДПС), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС), в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації: від 29.06.2022р. №6976829/38401364, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної №17 від 08.04.2022р.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «САНОЛТА» податкову накладну №17 від 08.04.2022 р. датою її фактичного подання; стягнути судові витрати у справі. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: Визнав протиправним та скасував рішення комісії Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6976829/38401364 від 29.06.2022р., яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №17 від 08.04.2022р.. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 08.04.2022р., яку складено Товариством з обмеженою відповідальністю «Санолта», в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію. Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір у сумі 1240,50 грн. Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санолта» за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у сумі 1240,50 грн. Відповідачі, не погодившись з таким рішенням, звернулись до суду з апеляційними скаргами, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю. В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що скаржник посилається на порушення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568) (далі Правила), а саме згідно з наданими товарно-транспортними накладними, а саме: (№ 710180, № 710182, № 710183, № 710188, № 710187, № 710186, № 7101890, № 701293, № 701405), встановлено перевезення вантажу автомобілем фактичною масою, що перевищує 24 т. У порушення наказу Мінтрансу України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997р. № 363 виписані ТТН на постачання товару не можливо вважати належно оформленими, так як перевезення вантажу здійснювалось з порушенням Правил дорожнього руху України в частині порушення правил перевезення вантажу, що ставить під сумнів факт перевезення товару. Крім того, згідно з поясненням ТОВ «САНОЛТА» від 21.06.2022р. № 21/06/22/1 встановлено, що придбання соняшника здійснено у СФГ «ВІКТОРІЯ». Відповідно до аналізу баз даних встановлено, що СФГ «ВІКТОРІЯ» (код ЄДРПОУ - 21401849) є платником єдиного податку 4 групи, та має у наявності земельні ділянки загальною площею 8 170,04 га для вирощування с/г продукції. За період 01.06.2021 - 21.02.2022р. здійснено аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних СФГ «ВІКТОРІЯ» та встановлено реалізацію сільськогосподарської продукції загальною кількістю 54 399,36 т., а саме: пшениця, кукурудза, соняшник. Для вирощування якої необхідно 10 881,67 га. ріллі, що на 33,19% менше ніж необхідно для вирощування с/г продукції наявно у СФГ «ВІКТОРІЯ». Враховуючи викладене, неможливо встановити походження реалізованої сільськогосподарської продукції. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі визначено п. 5 Порядку № 520 та може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства. 29 червня 2022 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 6976829/38401364 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Також скаржник посилається на дискреційні повноваження щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань. Від Державної податкової служби України надійшли додаткові пояснення. Відповідач зазначає зокрема, що відповідно до наданих до суду документів та пояснень встановлено, що між ТОВ «Санолта» та ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» укладено договори на переробку давальницької сировини, згідно яких ТОВ «ВІДРОДЖЕННЯ» переробляє для ТОВ «Санолта» олійні та зернові культури, з подальшим отриманням готової продукції. Для переробки готової продукції було використано сировину - соняшник, який закуплено у СФГ «Вікторія» та ТОВ «ХОРТИЦЯ-АГРО». Надалі ТОВ «Санолта» мало взаємовідносини з ТОВ «Санолта Корм», які відбулися на підставі договору поставки від 25.01.2021р., згідно якого Постачальник - ТОВ «САНОЛТА» зобов`язується передати у власність Покупця шрот соняшниковий, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов договору. Мотивуванням позовних вимог стало, зокрема, те що виконання сторонами умов укладеного договору підтверджується доданими до позову товарно-транспортними накладними від 17.12.2021р. б/н (реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1 ), від 24.12.2021р. № 710186 (реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_2 ), від 24.12.2021 № 710187 (реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_3 ), від 18.12.2021р. б/н (реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1 ), від 20.12.2021р. № 38 (реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1 ), від 19.12.2021р. б/н (реєстраційний номер автомобіля НОМЕР_1 ). ДПС України було направлено запити про надання інформації до ГУНП в Кіровоградській області про надання інформації з ІП «Гарпун» ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо пересування автомобілів з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 зазначених у товарно-транспортних накладних. Відповідно до отриманої інформації встановлено, що автомобілі з державними номерними знаками відеокамерами відомчої системи відеоспостереження та відеоаналітики ГУНП в Кіровоградській області у період з 17.12.2021р. по 08.02.2022р. не зафіксовано. Зазначене може свідчити, що СФГ «Вікторія» та ТОВ «ХОРТИЦЯ-АГРО» не здійснювали постачання товару на адресу ТОВ «САНОЛТА», що як наслідок спростовує здійснення подальшої поставки готової продукції ТОВ «САНОЛТА» на адресу ТОВ «Санолта-Корм». Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Законом № 1914 внесено зміни до КАС України, згідно з якими суб`єкт владних повноважень зобов`язаний подавати до суду всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази на момент розгляду справизадля забезпечення дотримання засад змагальності сторін в адміністративному судочинстві та свободи в наданні ними своїх доказів, а також доведенні перед судом їх переконливості. Таким чином, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст.77 КАС України, ДПС має право надавати додаткові пояснення чи інші докази щодо правомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, незважаючи навіть на те, що в оскаржуваному акті не міститься таких відомостей. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ТОВ «Санолта» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 24 грудня 2013 року та перебуває на обліку як платник податків, зокрема платник податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями і жирами. (т. 1 а.с. 30-31). 25.01.2021р. між позивачем (Постачальник) та ТОВ «Санолта Корм» (Покупець) укладено договір поставки №Р21С005, предметом якого відповідно до п. 1.1 є поставка шроту соняшникового (т. 1. а.с. 79-82). Зазначений договір передбачає поставку товару на умовах EXW ФРАНКО-ЗАВОД (ТОВ «Відродження», Кіровоградська обл., Голованівський р-н., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40), що передбачено п. 4.1. Договору. 02.09.2021р. між позивачем (Замовник) та ТОВ «Відродження» (Виконавець) укладено договір на переробку давальницької сировини №058Д21, предметом якого відповідно до п. 1.1 є проведення виконавцем робіт з приймання і переробки сировини, що поставляється замовником, в готову продукцію, з подальшим відвантаженням готової продукції за дорученням замовника на умовах даного договору (т. 1. а.с. 193-197). У відповідності до п. 1.2. Договору, сировиною є насіння соняшника, а готовою продукцією, серед іншого шрот соняшниковий. Насіння соняшника для подальшої переробки позивачем придбавалось у СФГ «Вікторія» та ТОВ «Хортиця-Арго», що позивач підтверджує відповідними договорами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, товаро-транспортними накладними та іншими матеріалами справи (т. 1 а.с. 112-192). Перебуваючи у договірних відносинах з вказаними контрагентами, позивачем 08.04.2023р. поставлено на ТОВ «Санолта Корм» шрот соняшниковий на умовах EXW ФРАНКО-ЗАВОД (ТОВ «Відродження», Кіровоградська обл., Голованівський р-н., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40), та отримано оплату за вказаний товар, що позивач підтверджує видатковою накладною, платіжними дорученнями, банківськими виписками, оборотно-сальдовими відомостями (т. 1 а.с. 83-111). За наслідком вчинених господарських операцій позивачем складено податкову накладну №17 від 08.04.2022р. (т. 1 а.с. 13). Реєстрація вищевказаної податкової накладної була зупинена податковим органом. Відповідно до квитанції про прийняття вищевказаної податкової накладної, податковим органом зазначено «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». Підставою для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних вказано «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2306, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійні основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (т. 1 а.с. 14). На виконання пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, позивачем 23.06.2022р. за №1 було направлено до податкового органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, щодо податкової накладної №17 від 08.04.2022р., до якого було додано документи, які підтверджували реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Санолта Корм», за якими позивачем було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну, реєстрацію якої зупинено (т. 1 а.с. 9). За результатами розгляду наданих пояснень та копій документів позивачем через електронний кабінет платника було отримано Рішення №6976829/38401364 від 29.06.2022р. про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №17 від 08.04.2022р. (т. 1 а.с. 15). Зазначене рішення комісії регіонального рівня оскаржене позивачем до комісії вищого рівня, проте у задоволенні поданої позивачем скарги було відмовлено (т. 1 а.с. 16-25). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. За положенням пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. За приписами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань. Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Згідно Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації (п.4 Порядку). Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. (п.5 Порядку). Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.12 Порядку). За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п.13 Порядку). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (п.14 Порядку). У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п.15 Порядку). У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п.17 Порядку). За п.18 Порядку, на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Отже, реєстрація податкової накладної може бути зупинена виключно в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020р., затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг). Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Згідно з пунктом 2 Порядку зупинення реєстрації: критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку; таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктами 6, 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; або 2) відображеної в податковій накладній/розрахунку коригування операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції. Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165. Реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена з посиланням на п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з яким таким критерієм є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Відповідно до п. 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Контролюючим органом не доведено наявність підстав для перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій. Матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства Надіслана позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. Вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації ПН вимоги правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів. Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно допункту 201.16статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Правилами п. 5 Порядку окреслено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. За змістом п. 6 та 9 вказаного Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Згідно з п. 3 та 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Пунктом 11 вказаного Порядку встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 вказаного Порядку). Матеріалами справи підтверджено, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації ПН позивачем, як платником податків, в порядку, встановленому законодавством, до контролюючого органу подано повідомлення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Отже, позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій надані первинні документи: письмові пояснення та вичерпний перелік документів, який необхідний для реєстрації ПН в ЄРПН. За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, що подані платником податків, комісією рівня контролюючого органу щодо поданої позивачем ПН прийняте рішення про відмову у її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для прийняття таких рішень стало ненадання платником податку копій документів. Суд зазначає, що форма рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути визначені та підкреслені. Зазначений перелік відповідає переліку визначеному в п.5 Порядку №

520. При цьому, у рішенні не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, які, на думку контролюючого органу, мали би бути представлені платником податку щодо господарської операції. З рішення вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для його прийняття, а лише містить загальне посилання. Тобто, в рішенні викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані. Фактично спірним рішенням не встановлення не подання позивачем документів визначених п.5 Порядку №

520. Зазначене свідчить на визнання відповідачем факту дотримання позивачем вимог п.5 Порядку в частині подання документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача до позивача з питання надання зазначених документів, та обґрунтування в їх необхідності для підтвердження господарських операцій та реєстрації податкової накладної. Таким чином податковий орган не навів конкретного переліку документів, які має надати товариство для підтвердження операції, і позбавив позивача можливості самостійно визначити обсяг необхідних документів, виходячи з конкретного критерію ризиковості. Суд наголошує, що рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Натомість, рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у даному випадку не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність та невмотивованість оскаржуваних рішень податкового органу, оскільки вони не містять чіткої підстави його прийняття, та підкреслень необхідних до надання документів або взагалі зазначення категорії (виду) документів які не надані, що свідчить про його необґрунтованість, та невідповідність встановленій формі. Позивачем фактично на власний розсуд були надані первинні документи підтвердження операцій. Посилання апелянта на те, що згідно з наданими товарно-транспортними накладними № 710180, № 710182, № 710183, № 710188, № 710187, № 710186, № 7101890, № 701293, № 701405, перевезення вантажу здійснювалось транспортними засобами фактичною масою, що перевищує 24 тонни, що є порушенням п.22.5 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, суд вважає неприйнятними оскільки, зазначене не свідчить на не дотримання позивачем вимог п.5 Порядку в частині подання документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН в Реєстрі. За умовами договору поставки №Р21С005 від 25.01.2021р. поставка товару відбувалась на умовах EXW ФРАНКО-ЗАВОД (ТОВ «Відродження», Кіровоградська обл., Голованівський р-н., смт. Голованівськ, вул. Матросова, 40), що передбачає перевезення отриманого товару транспортом покупця, поставка відбулась у момент завантаження товару у транспорт покупця. Також, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів відноситься до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), що випливає зі змісту відповідного Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015р. Органи державної податкової служби не наділені повноваженнями контролю у сфері дорожнього руху та перевезення вантажів. За положенням Закону України «Про Національну поліцію, регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху України відноситься до повноважень поліції. Зазначені висновки відповідача фактично є припущеннями. Перевищення фактичної маси транспортного засобу під час перевезення, свідчить про порушенням перевізником вимог Правил дорожнього руху, проте, безперечно не свідчить про відсутність факту перевезення товару, та може бути підставою для притягнення до відповідальності перевізника. Щодо посилання апелянта на те, що за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.06.2021р. - 21.02.2022 р. встановлено, що СФГ «ВІКТОРІЯ» реалізовано сільськогосподарської продукції загальною кількістю 54 399,36 т., для вирощування якої необхідно 10 881,67 га. ріллі, проте СФГ має у наявності земельні ділянки загальною площею 8 170,04 га для вирощування с/г продукції, що на 33,19% менше ніж необхідно для вирощування с/г продукції, суд зазначає, що вказане питання знаходиться поза межами питання яке за вимогами законодавства розглядала комісія. Зазначені висновки відповідача фактично є припущеннями, які ґрунтуються не на всебічному досліджені обставин (періоду придбавання, вирощування, зберігання тощо). Зазначені обставини щодо можливості здійснення іншим господарським товариством своїх господарських операцій, обставин справи не стосуються. Стосовно посилання відповідача у додаткових пояснень, що СФГ «Вікторія» та ТОВ «ХОРТИЦЯ-АГРО» не здійснювали постачання товару на адресу ТОВ «САНОЛТА», з огляду на те, що ДПС України було направлено запити про надання інформації до ГУНП в Кіровоградській області про надання інформації з ІП «Гарпун» ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо пересування автомобілів з державними номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 зазначених у товарно-транспортних накладних, за наслідками якого надано інформацію, що автомобілі з державними номерними знаками відеокамерами відомчої системи відеоспостереження та відеоаналітики ГУНП в Кіровоградській області у період з 17.12.2021р. по 08.02.2022р. не зафіксовано, суд зазначає, що податкова накладна №17 від 08.04.2022р. щодо якої відмовлено у реєстрації складена за наслідками постачання позивачем 08.04.2023р. ТМЦ, а інформація стосується періоду з 17.12.2021р. по 08.02.2022р. Крім того, за частиною 4 статті 296 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані. Відповідно до частини 4 статті 308 КАС України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами. Матеріали справи свідчать, що відповідачем відповідного клопотання не заявляє та доказів неможливості подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, не надає. Оскільки відповідач не обґрунтував поважність причин неподання такого доказу до суду першої інстанції, тому суд апеляційної інстанцій у відповідності до ст.308 КАС України, не має права досліджувати нові докази. Крім того, зазначені відповідачем документи та підстави не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку №520. Суд зазначає, що вказані дії відповідача порушують вимоги чинного законодавства. Отже, вказані висновки відповідача спростовуються матеріалами справи, а також у відповідача в наявності вказані докази, на підставі яких останній міг перевірити первинну документацію щодо господарської операції по якій позивачу було зупинено реєстрацію ПН/РК. Висновки відповідач, що відсутність зазначених документів унеможливлює розгляд задекларованої операції як реальної, фактично ґрунтуються на припущеннях. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах. Крім того, суд наголошує, що у разі наявності обґрунтованих сумнівів, у тому числі як посилається податковий орган на відсутність підтверджень здійснення господарських операцій, контролюючий орган, у передбачених ПК України випадках, має право здійснювати відповідні перевірки. При цьому, вищезазначені дії контролюючого органу щодо зупинення реєстрації ПН та відмова в її реєстрації не можуть підміняти спосіб податкового контролю як перевірка. Судом встановлено та не спростовується сторонами, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій. Разом з тим, не зважаючи на надіслані позивачем пояснення та додані до нього документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів. Суд також, враховує, що надані позивачем документи підтверджували наявність у позивача права надіслання такої ПН, а показники були достатніми для реєстрації. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості. Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 16.04.2019р. у справі №826/10649/17), від 28.10.2019р. у справа №640/983/19. Таким чином, реальність спірних господарських операцій підтверджена належним чином складеними первинними документами, укладення правочинів спрямоване на настання реальних правових наслідків, відповідні господарські операції відповідають економічному змісту і діловій меті діяльності позивача та його контрагентів. Жодних доводів та доказів стосовно невідповідності представлених позивачем документів вимогам чинного законодавства, чи їх недостатності для підтвердження реальності здійснення господарської операції, і, відповідно, можливості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, - відповідачами суду не представлено. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданої позивачем ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріали справи не містять. Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, суд зазначає наступне. Як зазначалось, позивачем було надано пояснення та всі документи необхідні для реєстрації податкової накладної. За вимогами пункту 19-20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Пунктом 13 Порядку № 520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Практика Європейського суду свідчить, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права. Суд зазначає, що під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам, забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень. Суд зазначає, що відмова в задоволені позовних вимог щодо зобов`язання прийняти та зареєструвати зазначений електронний документ у Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх фактичного отримання, може призвести до порушення строків їх реєстрація та необґрунтованого застосування до позивача штрафу. З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення зазначених вимог. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2023 року в адміністративній справі №340/5766/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНОЛТА» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 16 серпня 2023 року. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко