LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/4991/23

від 16.08.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4991/23 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року, прийнятого в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та стягнення додаткової винагороди, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди ОСОБА_1 за періоди його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022; визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо незабезпечення ефективного та цільового використання бюджетних коштів, а також щодо відсутності контролю за діяльністю органів Держприкордонслужби, при нарахуванні та виплаті додаткової винагороди ОСОБА_1 за періоди його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022; стягнути солідарно з Адміністрації Державної прикордонної служби України та з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду на загальну суму у розмірі 300 000 грн за періоди його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач 2 вказує, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та Наказу № 164-АГ військовою частиною НОМЕР_1 , у період з травня по липень 2022 року позивачу нараховано та виплачено грошову винагороду у сумі по 30 000 грн за кожен місяць, в якому він мав право на отримання такої винагороди, що підтверджується інформацією про грошове забезпечення стосовно позивача, наданою фінансово-економічним відділом (бухгалтерською службою) військової частини НОМЕР_1 . Дійсно, відповідно до положень пункту 3 Наказу № 164-АГ визначено, що про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, у формі передбаченій додатком 1 до Наказу № 164-АГ. Так, позивачем до позову долучено довідку військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1170 передбачену саме додатком 1 до Наказу № 164-АГ. В той же час, положеннями пункту 4 Наказу № 164-АГ визначено, що начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до Наказу № 164-АГ. Таким чином, за період перебування у службовому відрядженні позивача у військовій частині НОМЕР_2 , а саме з 07.04.2022 по 28.06.2022, остання мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про його безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за попередній місяць виключно у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ. Проте, в листах із Списками підтверджень безпосередньої участі у бойових діях або заходах за квітень-червень 2022 у складі військової частини НОМЕР_2 у формі, визначеній додатком 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164- АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168», які надходили до Військової частини НОМЕР_1 , даних щодо позивача зазначено не було. Відтак, на думку відповідача 2, участь позивача у бойових діях або заходах протягом спірного періоду, в повній мірі не підтверджена у порядку, який визначався Наказом № 164-АГ, що підтверджує відсутність у військової частини НОМЕР_1 правових підстав для здійснення нарахування та виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період спірних правовідносин. Крім того, Довідка у формі, передбаченій додатком 1 до Наказу № 164-АГ (довідка військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1170), являється тільки персональним підтвердженням для окремого військовослужбовця його участі у бойових діях і необхідна для формування останнім матеріалів, пов`язаних отримання відповідного статусу учасника бойових дій, оскільки вона згідно положень пункту 3 Наказу № 164-АГ видається виключно на руки військовослужбовцю та не дублюється для прикордонного загону, в якому такий військовослужбовець проходить військову службу. В той же час, саме списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, являються належним підтвердженням, яке надається прикордонним загоном, у складі якого відряджені військовослужбовці беруть (брали) участь у бойових діях або заходах, прикордонному загону, в якому такі військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні, та є безпосередньою підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Відповідач 2 вказує, що позивач імовірно приймав участь у вказаних бойових діях або заходах на значній відстані від військової частини НОМЕР_1 , втім у складі іншої військової частини, яка і несла на період такої участі безпосередню відповідальність за особовий склад військової частини НОМЕР_1 та за контроль фактичного часу прийняття ним участі у заходах. Відтак, саме бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка виражається у нездійсненні підтвердження участі позивача у бойових діях або заходах у формі та в порядку, передбаченому наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168», перешкоджала Військовій частині НОМЕР_1 належним чином встановити стосовно позивача в повному обсязі факт прийняття ним участі в бойових діях або заходах, терміни прийняття такої участі, що в подальшому перешкоджає здійсненню нарахування та виплати останньому додаткової винагороди у збільшеному розмірі з дотриманням вимог вказаних нормативно - правових актів. На думку відповідача 2, розгляд обґрунтованості позовних вимог про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачу збільшеного розміру додаткової винагороди за період з квітня по червень 2022 року включно не може бути відокремленим від вивчення правомірності дій Військової частини НОМЕР_2 по належному оформленню факту участі позивача у бойових діях або заходах шляхом відпрацювання документів, передбачених вказаними вище нормативно-правовими актами. Крім того, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», редакція пункту 2-1 (в частині того, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державша органів) Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" підлягає застосуванню з 24 лютого 2022 року, що вже спростовує посилання суду першої інстанції на те, що на момент виникнення спірних правовідносин (квітень - червень 2022 року), вказана постанова не містила норми, яка б передбачала, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Також, відповідно до положень Наказу 164-АГ не було передбачено направлення військовою частиною НОМЕР_2 на адресу військової частини НОМЕР_1 таких документів як рапорти, тим більше й адресовані керівництву військової частини НОМЕР_2 , оскільки військова частина НОМЕР_2 мала направляти виключно списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, які не є тотожними з направленими рапортами, являлись єдиним необхідним та належним підтвердженням прийняття участі позивачем у бойових діях або заходах. За таких умов військова частина НОМЕР_1 не могла та не була зобов`язана знати про перебіг участі позивача у бойових діях і таємні бойові розпорядження, які військова частина НОМЕР_2 видавала з метою керівництва вказаними заходами і виконання яких остання зобов`язана була контролювати на час перебування позивача у службовому відрядженні у її складі. Крім того, наявні на момент спірних правовідносин у військової частини НОМЕР_1 документи все рівно не містили необхідних даних стосовно участі позивача у бойових діях, які б можливо належним чином перевірити. Саме тому Адміністрацією Державної прикордонної служби України була розроблена єдина уніфікована форма для інформування - списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, отримання яких і було єдиною перешкодою в питанні виплати позивачу збільшеного розміру додаткової винагороди. Відповідач 2 вважає, що за вказаних обставин, жодних підстав для задоволення адміністративного позову у суду першої інстанції не було, оскільки зобов`язання військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди без відповідного зобов`язання військової частини НОМЕР_2 направити на адресу військової частини НОМЕР_1 списків військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, являється незаконним та спричиняє подальше вчинення військовою частиною НОМЕР_1 порушення визначеного керівними документами порядку здійснення нарахування та виплати вказаної додаткової винагороди. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 Державної прикордонної служби від 18.03.2022 № 121-ОС "Про особовий склад" позивача призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника 3 відділення інспекторів прикордонної служби 1 прикордонної застави 2 відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування. На виконання вказаного наказу позивач приступив до виконання службових обов`язків за посадою з 18.03.2022. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 Південного регіонального управління від 07.04.2022 № 5-вв "Про відрядження пов`язані з виконанням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії" позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", з 07.04.2022, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 №56-Т. Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 Південного регіонального управління від 28.06.2022 № 38-вв "Про відрядження пов`язані з виконанням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії" позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_4 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", з 28 червня 2022 року, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України від 20.06.2022 № 99/гриф. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1170 молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф. Як вбачається з інформації про грошове забезпечення позивача за 2022 рік, ОСОБА_1 в квітні 2022 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 виплачено додаткову винагороду в розмірі 17 419,35 грн, а за період з травня по червень 2022 року позивачу виплачено додаткову винагороду по 30 000 грн відповідно. Вважаючи свої права порушеними, а саме: неповної виплати грошового забезпечення військовослужбовцю за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині, зважаючи на наявність бойового розпорядження від 02.04.2022 № 56 гриф та довідки від 05.08.2022 № 1170, дійшов висновку, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 та відповідно має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не вбачав підстав для зазначення у резолютивній частині рішення суми недоплаченої допомоги, оскільки рішення суду носить зобов`язальний характер, а визначення точної суми до виплати відноситься до завдань відповідача, що виникатимуть на виконання покладеного судом обов`язку. Щодо вимог позивача, які пред`явлені до Адміністрації Державної прикордонної служби України, суд першої інстанції зазначив, що у вказаний період позивач перебував на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 , то саме на вказану частину покладається обов`язок виплачувати позивачу грошове забезпечення, у тому числі й додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а не на Адміністрацію Державної прикордонної служби України. Отже, Адміністрація Державної прикордонної служби України не допустила бездіяльності стосовно невиплати позивачу додаткової винагороди. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, 573/2022 від 12.08.2022 та від 07.11.2022 № 757/2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168), відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах . Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). З метою виконання вимог Постанови № 168 та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - Наказ № 164). Пунктом 1 Наказу № 164-АГ встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30 000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Відповідно до п. 2 Наказу № 164-АГ під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; з завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання польотів, пов`язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій, виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій). На виконання п. 3 Наказу № 164 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Пунктом 4 Наказу № 164-АГ зобовязано начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 Наказу № 164-АГ визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання. На виконання п. 12 Наказу № 164-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). Як вірно вказав суд першої інстанції, підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн. є наказ командира, який видається, у разі, якщо особи беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Документальним підтвердженням такої участі є один із наступних документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідно до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 Південного регіонального управління від 07.04.2022 № 5-вв "Про відрядження пов`язані з виконанням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії" ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", з 07.04.2022 з метою прийняття участі у заходах на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56-Т. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1170, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф, ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022. Проаналізувавши вказані норми та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зважаючи на наявність бойового розпорядження від 02.04.2022 № 56 гриф та довідки від 05.08.2022 № 1170, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 25.06.2022 та відповідно має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100 000 грн, відповідно до Постанови №

168. Крім того, учасники справи не заперечують, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022. Щодо списків від відповідача 2 щодо таких військовослужбовців, колегія суддів вказує, що дійсно за приписами п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Втім такі списки не є єдиним доказом того, що військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць. Як було вказано вище, підставою для виплати відповідно до Постанови №168 у спірний період, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, наступними документами: бойовим наказом, журналом бойових дій, рапортом (донесенням) начальника (командира) підрозділу. Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови № 168, за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022 та з 01.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Колегія суддів вказує, що принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права. Принцип правової визначеності (певності) загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності. Так, Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками, в якому зазначається, що "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі" (абзац 2 пп. 5.4 п. 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування. У справі "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" має на увазі не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства. До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика. Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія (ЄСПЛ аналогічної позиції дотримується у справі "Steel and others v. The United Kingdom"). Також у рішенні в справі "The Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку. При цьому ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції. Так, недотримання відповідача вказаних вище норм в частині обміну інформацією про участь військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не може мати негативні наслідки для останніх, а отже, й не може впливати на їх права, в тому числі на право отримання додаткової винагороди. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зважаючи на те, що учасники справи, не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не надає оцінки даній частині оскаржуваного судового рішення. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов А.Б. Парінов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»