Постанова 4854 № 420/5695/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/5695/23 Головуючий І інстанції: Бойко О.Я. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 01.05.2023р.) про повернення позовної заяви Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - В С Т А Н О В И В: 20.03.2023р. Департамент ПП звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки, завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , присягаючи сумлінно виконувати свої службові обов`язки, повинен був дбайливо ставитися до власності Департаменту ПП НПУ, але всупереч покладених на нього посадових обов`язків - не зберіг ввірений службовий транспортний засіб «Renault Duster» (реєстраційний номер « НОМЕР_1 ») та, як наслідок, у добровільному порядку не компенсував збитки, що, власне, і стало підставою для звернення до суду. Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2023р. позовну заяву- залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин пропуску, зазначення ціни позову та оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору відповідно до ціни позову. Ухвалою суду 1-ї інстанції від 13.04.2023р. строк для усунення недоліків було продовжено. 25.04.2023р. Департаментом ПП надано до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, поважність пропуску якого обґрунтована посиланням на те, що застосовуючи строк, визначений ч.5 ст.122 КАС України, а саме місячний строк з моменту звільнення ОСОБА_1 з публічної служби (15.03.2023р.), то останнім днем для подання позовної заяви слід вважати 14.04.2023р. (позовна заява була подана 20.03.2023р., тобто в межах місячного строку). У той же час, якщо застосовувати строк, передбачений ч.3 ст.233 КЗпП, а саме річний строк, то останнім днем такого строку слід вважати 06.04.2023р. (позовна заява була подана 20.03.2023р., тобто в межах річного строку). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року позовну заяву разом із доданими документами - повернуто позивачу. Не погоджуючись із вказаною вище ухвалою, Департамент ПП 29.08.2022р. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01.05.2023р., заяву про поновлення строку звернення до суду - задовольнити, а дану справу - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2023р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. 30.05.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Згідно з п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачу розглядаються судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду попередньої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне. У розумінні ч.1 ст.118 КАС України, процесуальними строками є встановлені законом або ж судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями та роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Так, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює добросовісно ставитися до виконання учасниками процесу своїх обов`язків. Строки звернення до суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Предметом адміністративного позову у цій адміністративній справі є стягнення з відповідача на користь позивача матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди. У відповідності до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки відносно застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018р. у справі №818/1688/16, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів стосовно відшкодування шкоди або ж стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної (публічної) служби, за позовом суб`єкта владних повноважень, відступила від правових висновків, викладених у постановах від 10.10.2018р. у справі №533/934/15-ц, від 20.06.2018р. у справі №815/5027/15, від 03.10.2018р. у справі №755/2258/17 та вказала про наступне. У випадку зобов`язання особи, яка перебуває на відповідній посаді, відшкодувати шкоду або збитки, завдані через виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Разом із тим, в рамках цивільного процесу, суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст.19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Вказані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди або ж збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання позову про стягнення такої шкоди або збитків відбувається після її звільнення з державної служби. Тобто, перебіг строку звернення до суду з цим адміністративним позовом на час звернення позивача з цим позовом до суду визначається приписами КАС України. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 26.01.2021р. у справі №620/1720/20, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Так, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до суду суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.122 КАС України). У контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, варто наголосити на тому, що до спірних правовідносин слід застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений ч.2 ст.122 КАС України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі №140/6315/20 (постанова від 28.01.2021р.), у справі №420/4099/20 (постанова від 24.06.2021р.) та у справі №580/1911/21 (постанова від 02.02.2023р.). Наслідки ж пропуску строку звернення до суду регламентовані ст.123 КАС України. Як передбачено ч.ч.1,2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, то суд повертає позовну заяву. За приписами п.п.1,9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху. Приймаючи вказане судове рішення, суд 1-ї інстанції виходив з того, що Департаментом ПП пропущений встановлений ст.122 КАС України строк звернення до суду з позовом, а належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, ним не наведено та не доведено. У той же час, ст.121 КАС України суд наділено повноваженнями за заявою сторони поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо причини його пропуску будуть визнані судом поважними, окрім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Колегія суддів звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються такі обставини, що не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До вказаних обставин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Дані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Статтею 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п.п.6,7 ч.5 цієї статті). Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона безпосередньо пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду. Звертаючись до фактів даної справи, колегія суддів зазначає про те, що наказом Департаменту ПП від 15.03.2023р. №276 о/с, на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліції», старшого сержанта поліції ОСОБА_1 - поліцейського взводу №1 роти №5 батальйону №1 полку Управління ПП в Одеській області Департаменту ПП було звільнено зі служби в поліції. Разом із тим, станом на момент видання наказу про звільнення відповідача, Департамент ПП беззаперечно був обізнаний про вину відповідача у заподіянні йому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 07.04.2022р., тобто з моменту прийняття Малиновським районним судом м.Одеси постанови про вчинення адміністративного правопорушення та саме з вказаної дати у нього виникли достатні підстави для звернення до суду із позовом про стягнення матеріальних збитків. Проте, як зазначалося вище, з вказаним позовом позивач звернувся до адміністративного суду лише 20.03.2023р., тобто з пропуском тримісячного строку, визначеного ст.122 КАС України. Аналогічна правова позиція щодо застосування у цій категорії спорів процесуальних строків звернення до суду, передбачених ст.122 КАС України, викладена у постановах Верховного Суду від 26.01.2021р. у справі №620/1720/20, від 28.01.2021р. у справі №140/6315/20, від 24.06.2021р. у справі №420/4099/20 та від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21. В обсязі встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду 1-ї інстанції про наявність підстав для повернення позову Департаменту ПП, як такого, що поданий зі значним пропуском строку, встановленого ст.122 КАС України. Жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на звернення із цим позовом позивач до суду не надав. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії» та справа «Девеер проти Бельгії»). Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998р., заява №28090/95, п.45). Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000р., п.33). Частиною 2 ст.6 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права із урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено також, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Отже, повертаючи дану позовну заяву, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правовірність висновків суду 1-ї інстанції і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неповне з`ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права. Таким чином, при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст.121,122,123,240,241,243,308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст.328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено: 18.08.2023р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко