Постанова 4854 № 420/7019/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/7019/23 Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А: 04 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошового допомоги у розмірі 10 пенсій, як працівнику освіти; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 пенсій, як працівнику освіти. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 09 жовтня 2022 року їй призначено пенсію за віком та 02 березня 2023 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій, як працівнику освіти, однак рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області від 09.03.2023 № 154450006232, прийнятого за принципом екстериторіальності, їй було відмовлено. Позивач вважає, що має право на отримання грошової допомоги, оскільки досягла пенсійного віку, має достатній спеціальний стаж, вийшла на пенсію з посади, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також не отримувала до моменту виходу на пенсію будь-якого іншого виду пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечувало проти задоволення позову, зазначаючи, що правових підстав для призначення позивачу грошової допомоги не має, оскільки позивач працювала бібліотекарем та асистентом вчителя в інклюзивному класі, й дані посади відсутні в переліку посад, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до Переліку №

909. Головне управління Пенсійного фонду у Вінницькій області відзив на позовну заяву не надало. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 154450006232 від 09.03.2023 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій як працівнику освіти. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 пенсій як працівнику освіти. Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що посада «асистент вчителя» поширюється на посаду педагогічного працівника. До того ж, апелянт доводить, що судом не було досліджено та не зазначено, на якій підставі стаж роботи на посаді бібліотекаря враховано до стажу роботи, який дає право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, апелянт вказує, що в розділі 1 «Освіта» Переліку № 909 передбачені посади завідувача та бібліотекарів бібліотек, які утворені тільки як окремі юридичні особи та є закладом освіти. Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просила її задовольнити, а рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване. Відповідно до ч.3 п.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено орган, який буде розглядати заяву та надані документи, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яким за наслідками розгляду заяви призначена пенсії за віком з 09.10.2022 року (а.с. 55). 02.03.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 пенсій як працівнику освіти. Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, яким розглянуто заяву. За наслідками розгляду заяви прийнято рішення № 154450006232 від 09.03.2023 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 пенсій як працівнику освіти у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Зокрема у рішенні зазначено, що страховий стаж позивача складає 43 роки 02 місяці 00 днів. Згідно наданої довідки № 13 від 28.02.2023, яка видана Приморською гімназією з дошкільним відділенням та початковою школою Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, не зараховано період з 01.09.1992 р по 31.08.2008 р та з 01.11.2014 р по 28.02.2023 р, оскільки заявниця працювала бібліотекарем та асистентом вчителя в інклюзивному класі, посади, які відсутні в переліку посад робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». (а.с. 56). Не погоджуючись із отриманою відмовою, вважаючи її протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що позивач має всі необхідні умови для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п. 7-1 Перехідних положень Закону № 1058-IV. Крім того, суд вказав, що посада педагогічного працівника з врахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 поширюється і на посаду «асистент вчителя». Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком №909. Пунктом 5 вказаного Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. За приписами пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років. З аналізу наведених норм законодавства судова колегія приходить висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії. Зі змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 154450006232 від 09.03.2023 року слідує, що підставами для відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій стала відсутність у позивача необхідного стажу. При цьому, як вбачається із спірного рішення позивачу не зараховано період роботи з 01.09.1992 року по 31.08.2008 року та з 01.11.2014 року по 28.02.2023 року, оскільки заявниця працювала бібліотекарем та асистентом вчителя в інклюзивному класі, посади, які відсутні в переліку посад робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно Порядку затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (а.с. 56). Однак, суд апеляційної інстанції з такою апелянта не погоджується та зазначає з цього приводу наступне. Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачами, що загальний стаж роботи позивача становить 43 роки 02 місяці 00 днів. Відповідно до довідки № 13 від 28.02.2023 року ОСОБА_1 з 01.09.1992 року переведена з посади вихователя ГПД на посаду бібліотекаря Приморської СШ наказ РОНО № 244 від 15.08.92 року; з 01.09.2008 року переведена з посади бібліотекаря на посаду соціального педагога цієї школи на 0,5 ставки наказ № 68-к від 01.09.2008 року по Приморській ЗОШ І-ІІІ ст. (а.с. 19, 46). Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 з 03.11.2014 року переведена з посади соціального педагога на посаду бібліотекаря Приморської ЗОШ І-ІІІ ст., на 0,5 ставки, наказ №45 к/тр від 03.11.2014 року по Приморської ЗОШ І-ІІІ ст. (запис № 8). З 02.09.2019 року позивач призначена асистентом вчителя в інклюзивному класі з тижневим навантаженням 25 годин з оплатою згідно тарифного розрядку, наказ № 84 к/тр від 02.09.2019 року по Приморської ЗОШ І-ІІІ ст. (запис № 10). З 31.08.2020 року звільнена з посади асистента вчителя в порядку переведення до Приморської ЗОШ І-ІІІ ст., наказ № 84-к від 31.08.2020 року по відділу освіти Білгород-Дністровської ОДА (запис № 11). З 01.09.2020 року позивач призначена асистентом вчителя в інклюзивному класі в порядку переведення, наказ №65-А від 01.09.2020 року (запис № 12). З 11.10.2022 року позивач звільнена з посади асистента вчителя та бібліотекаря Приморської гімназії Сергіївської селищної ради за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України, наказ № 106-к-тр від 11.10.2022 року, наказ № 105-к/тр від 11.10.2022 року (запис № 14). З 25.10.2022 року позивач призначена асистентом вчителя ЗНЗ з інклюзивним та інтегрованим навчанням, наказ №107 к/тр від 24.10.2022 року (а.с. 15-17). Отже, доказами у справі підтверджено факт трудової діяльності позивача у спірний період на посаді бібліотекаря та асистента вчителя в інклюзивному класі. У той же час, в рішенні про відмову в призначені та виплаті одноразової грошової допомоги орган пенсійного забезпечення додатково зазначив, що посади на яких працювала позивач, а саме бібліотекар та асистент вчителя в інклюзивному класі не містяться у Переліку №

909. Перевіривши матеріали справи, з`ясувавши нормативне регулювання спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне. За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», бібліотека - інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки. Крім того, за нормами ст. 6 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», за призначенням бібліотеки поділяються на: публічні (загальнодоступні); спеціальні академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій); спеціалізовані (для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами). Публічні, спеціальні та спеціалізовані бібліотеки можуть об`єднуватися у централізовані бібліотечні системи. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», бібліотеки створюються з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і виробничих потреб суспільства згідно з соціальними нормативами, встановленими відповідними органами державної влади. Бібліотеки можуть створюватися на основі усіх форм власності, передбачених законами України, засновниками бібліотек можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, самоврядні організації, фізичні та юридичні особи, у тому числі поземні, в порядку, передбаченому законом. Бібліотека може не мати статусу юридичної особи та перебувати у складі підприємства, установи або організації. Судом вірно зазначено, що за вимогами Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» бібліотека не обов`язково повинна бути юридичною особою, а також може бути при установі чи при підприємстві, з огляду на що, доводи апелянта який ототожнює поняття бібліотека лише з окремою юридичною особою є необґрунтованими та не спростовують обставин роботи позивача в бібліотеці, яка належить закладу освіти. Тому суд апеляційної інстанції вважає, що період роботи позивача на вказаній посаді мав би враховуватися пенсійним органом у випадку вирішення питання стосовно призначення та виплати одноразової грошової допомоги, однак цього протиправно не було зроблено, що слугувало підставою для прийняття відмови у задоволені звернення позивачки. Стосовно посилання апелянта, що посада «асистент вчителя» не відноситься до Переліку № 909, судова колегія враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, яким установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років: у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах - учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Разом з тим, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя - реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров`я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач - дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації. Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що посада педагогічного працівника з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000№ 963 поширюється і на посаду «асистент вчителя». Таким чином, посилання відповідача на те, що позивач працювала на посаді «асистент вчителя», яка не дає права на виплату грошової допомоги, є необґрунтованими. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має всі необхідні умови для призначення та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена п. 7-1 Перехідних положень Закону № 1058-IV, а прийняте рішення про відмову у виплаті грошової допомоги є протиправним. Судова колегія також вважає вірним висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є скасування рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов`язання орган пенсійного забезпечення призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 пенсій як працівнику освіти. За таких обставин, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, висновків суду першої інстанції не спростовують, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 10 квітня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко