Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/109/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2023 р. Справа № 440/109/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. за участю секретаря судового засідання Яковини В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2023, суддя Н.Ю. Алєксєєва, по справі № 440/109/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН №7592873/2435411714 від 09.11.2022; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1 від 31.08.2022 датою подання на реєстрацію вказаної накладної. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7592873/2435411714 від 09 листопада 2022 року. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 31 серпня 2022 року №1 датою її фактичного подання. Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник звертає увагу на помилковість висновків суду першої інстанції щодо надання платником податків необхідного переліку первинних документів, сформованих у відповідності до вимог чинного законодавства. В свою чергу первинні документи, надані на підтвердження щодо виписки податкової накладної, містять ряд невідповідностей. Також судом не враховано наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, що позивачем направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 31.08.2022. Відповідно до квитанції від 16.09.2022 документ прийнято, реєстрація зупинена. В квитанції податковим органом зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем подано до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної №1 від 31.08.2022. В повідомленні позивачем було зазначено, що ФО-П ОСОБА_1 має необхідну кількість матеріальних, трудових та технічних ресурсів для надання послуг, які є предметом договору № 74 від 04.01.2022, про що свідчать договір № 74 від 04.01.2022, протокол від 02.02.2022, акт, маршрутні листи, платіжні доручення, договори оренди транспортних засобів, інформація про наявність найманого працівника, а також документи на придбання пального. До повідомлення позивачем додано: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договір №74 від 04.01.2022, протокол від 01.08.2022, акт від 31.08.2022, платіжне доручення від 08.09.2022, платіжне доручення від 09.09.2022, платіжне доручення від 12.09.2022, договір від 15.01.2022, видаткова накладна від 31.08.2022, лист від 08.08.2022, лист від 14.07.2022 №79/342, договір К27-06/2 від 27.06.2022, зведена видаткова накладна №31-008-585 від 31.08.2022 16.Зведена видаткова накладна №31-008-584 від 31.08.2022, платіжне доручення від 03.08.2022, платіжне доручення від 10.08.2022, платіжне доручення від 12.08.2022, платіжне доручення від 29.08.2022, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податків за 2 квартал 2022 року, відомості про нарахування заробітної плати, форма 20 ОПП, договір №0401-2 від 04.01.2022, договір №0401-1 від 04.01.2022, податкова накладна №1 від 31.08.2022, рахунок №16971 від 01.08.2022, видаткова накладна від 01.08.2022 №15424, рахунок фактура від 11.08.2022, видаткова накладна від 12.08.2022, рахунок від 26.08.2022, накладна від 26.08.2022, рахунок від 03.08.2022, накладна від 03.08.2022, рахунок на оплату №106 від 18.08.2022, акт №85 від 31.08.2022, видаткова накладна від 10.08.2022, видаткова накладна від 10.08.2022, видаткова накладна від 31.08.2022. Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 09.11.2022 року прийнято рішення №7592873/2435411714 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних. Додатково зазначено, що не надано документів щодо підтвердження права власності чи користування транспортним засобом, що вказаний у маршрутних листах та заявках - додатках, які є невід 'ємною частиною договору. Крім того існує ризик здійснення зазначених господарських операцій, оскільки перевезення проводились протягом місяця одним транспортним засобом на значні відстані. Також відповідач вказав про низьку якість наданих позивачем копій первинних документів. Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної, прийняте не на підставі та не в спосіб, визначені чинним законодавством. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до пп. "а" п.185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України(далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до п.п. 201.16.1. п.201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно з п.5 Порядку № 1165 п латник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7). Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Судовим розглядом встановлено, що 04.01.2022 між ФОП ОСОБА_1 (перевізник) та TOB «ВЕНТА ЛТД» (замовник) було укладено договір №74 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні. Згідно п.1. Договору замовник зобов`язується надавати для перевезення вантажі, а перевізник приймати їх і перевозити в пункти призначення, визначені в заявці замовника. На виконання договору позивачем були надані послуги з перевезення, що підтверджуються протоколом від 01.08.2022 про погодження тарифів на транспорті послуги за вище вказаним договором, актом від 31.08.2022, в якому вказано, що транспортні послуги за договором №74 виконані в повному обсязі із вартістю послуг 241628,00 грн. 31.08.2022 позивачем було складено податкову накладну №1 від 31.08.2022 та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних. У ході судового розгляду справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної зазначена відповідність операції п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, у зв`язку із чим платнику податків запропоновано подати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних. На виконання зазначеної вимоги позивачем надано повідомлення із поясненнями про здійснену господарську операцію та надані копії підтверджуючих документів про здійснення операції. Так, крім іншого, позивачем подана до контролюючого органу інформація та копії документів щодо укладення між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 договору № 0401-1 оренди транспортного засобу з екіпажем від 04.01.2022 року, а також договір оренди транспортних засобів №0401-2 від 04.01.2022 року. Крім того, для здійснення послуг з перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 , на підставі договору № ТК/95-64 на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками від 15.01.2021 року, придбано дизельне паливо та бензин, що підтверджується договором №ТК/95-64 від 15.01.2021, рахунком фактурою №0095/1352432 від 15.06.2022, платіжним дорученням №175 від 1*5106.2022, Крім того листом від 08.08.2022 р. постачальника повідомлено про зобов`язання видати податкову накладну на протягом шести місяців після припинення або скасування військового стану. Для здійснення послуг з перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 , на підставі договору №ТК/95-64 на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками від 15.01.2021 року, придбано дизельне паливо та бензин, що підтверджується договором 1ЧоТК/95-64 від 15.01.202, зведеною видатковою накладною № 0095/1001852 від 31.08.2022року. Також для здійснення послуг з перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 , на підставі договору №К27-06/2 на відпуск товару за пластиковими картками від 27.06.2022, придбано газ скраплений та дизельне паливо, що підтверджується договором №К27-06/2 від 27.06.2022, зведеною видатковою накладною №31- 08-585 від 31.08.2022, №31-08-584 від 31.08.2022року, платіжними дорученнями №204 від 03.08.2022, № 209 від 10.08.2022, № 211 від 12.08.2022, 217 від 29.08.2022року та зареєстрованими відповідно до вимог законодавства податковими накладними. Крім того, у ФОП ОСОБА_1 наявний найманий працівник (повідомлення про прийняття працівника на роботу та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за 2 квартал 2022 року додається), що дає об`єктивну можливість виконати послуги передбачені договором №74 від 04.01.2022 про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні. Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_1 має необхідну кількість матеріальних, трудових та технічних ресурсів для надання послуг які є предметом договору №74, що підтверджується вищевказаними документами. Однак, встановлюючи критерії оцінки ступеня ризиків, відповідачем не враховано надані документи на усунення вказаних ризиків. При цьому, відповідачем не зазначено підстави їх не врахування. Щодо доводів апелянта стосовно розбіжностей в первинних документах, колегія суддів зазначає наступне. Так, податковий орган звертає увагу на те, що господарська операція, за якою складено податкову накладну № 1 від 31.08.2022, відбулася на підставі договору № 74 від 04.01.2022. При цьому, в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг» даної податкової накладної вказано послуги з перевезення вантажу за договором № 74 від 01.01.2022. Також акт від 31.08.2022 складений про надання послуг за договором № 74 від 01.01.2022. Протокол про встановлення тарифів на транспортні послуги від 01.08.2022 та розрахункові документи містять посилання на договір № 74 від 01.01.2022. Колегія суддів вважає вищенаведене таким, що не впливає на правомірність формування позивачем податкової накладної № 1 від 31.08.2022 за наслідками здійснення господарської операції на підставі договору № 74 від 04.01.2022 року, який було надано позивачем. Вказані обставини свідчать про описку щодо дати договору. При цьому, слід зауважити, що згідно оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в якості підстави не було зазначено невірну дату договору. За таких обставин колегія суддів вважає, що у контролюючого органу відсутні підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної з огляду на наявність документів, які свідчать про проведення господарської операції та які були надані контролюючому органу. Судова колегія зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Таким чином, вказані обставини призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Колегія суддів зазначає, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним. Під час вирішення справи суд перевіряє відповідність прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення, дії на відповідність критеріям, визначеним ст. 2 КАС України. З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржуване рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірним та підлягає скасуванню. Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкової накладної. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки. Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, а саме: зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні. Колегія суддів зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання ДПС України вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2023 по справі № 440/109/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 18.08.2023.