Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/1378/23
від 15.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1378/23 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Кузьменка В.В., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області про визнання протиправними дій, та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яким просила суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, яка оформлена листом від 23 січня 2023 року №778-10513/С-02/8-2500/23, у врахуванні при обрахунку пенсії позивача архівних довідок про заробітну плату від 29 вересня 2017 року за № 3064, № 3087 та здійснені перерахунку пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії позивача з 03 липня 2022 року з врахуванням архівних довідок про заробітну плату від 29 липня 2017 року за № 3064, № 3087 та провести виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позов задоволено повністю: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 29 вересня 2017 року за № 3064, № 3087, виданих Архівним відділом Управління культури та архівної справи Адміністрації муніципальної освіти "Холмський міський округ" Сахалінська область; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідок про заробітну плату від 29 вересня 2017 за № 3064, № 3087, виданих Архівним відділом Управління культури та архівної справи Адміністрації муніципальної освіти "Холмський міський округ" Сахалінська область, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн., сплачений відповідно до квитанції від 06 лютого 2023 року. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставин справи. Апелянт наголосив, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що 11 червня 2022 року Російська Федерація вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року прийнявши закон про її денонсацію. Також зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що для врахування заробітної плати, яка відображена в довідках про заробітну плату від 29 вересня 2017 року №3064 та №3087 необхідне проведення зустрічної перевірки та складення відповідного акту за результатами її проведення, водночас проведення такої перевірки на даний час є неможливим. Позивач подала до суду відзив, відповідно до якого просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку відповідної довідки не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії. Додатково зазначила, що факт роботи на вказаному підприємстві підтверджується відомостями трудової книжки, крім того відповідачем до страхового стажу зараховано період роботи з серпня 1989 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по лютий 1994 року на пільгових умовах, проте не зараховано отриману заробітну плату за вказаний період. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 03 липня 2022 року. Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про проведення перерахунку пенсії від 22 грудня 2022 року, якою просила зарахувати до трудового стажу період роботи в районах Крайньої півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 17 серпня 1989 року по 05 серпня 1997 року на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 29 вересня 2017 року №3087, №3064, архівних довідок від 29 вересня 2017 року №3065, №3062, №3063, інформаційно-роз`яснювального листа від 14 жовтня 2019 року №3752. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 23 січня 2023 року №778-10513/С-02/8-2500/23 повідомило про те, що страховий стаж позивача складає 39 років 11 місяців 02 дні, в тому числі період роботи з 17 серпня 1989 року по 31 грудня 1991 року зараховано до страхового стажу в полуторному розмірі, водночас взяти до уваги довідки про заробітну плату від 29 вересня 2017 року №3064 та №3087 за періоди роботи позивача з серпня 1989 року по грудень 1992 року та з січня 1993 року по лютий 1994 року немає можливості, оскільки відсутній акт зустрічної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії. Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області протиправною, позивач звернулась до суду з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що пенсійний орган через ведення Російською Федерацією воєнних дій стосовно держави Україна унеможливлює проведення перевірки відповідності записів довідок первинним документам або витребування додаткових документів, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки містять усі необхідні реквізити, відомості та підтверджені первинними документами. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV. Приписи ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначають, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За правилами ч. ч. 1-3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону). Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 затверджено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Порядок №22-1). Згідно з пп. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав - учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків. Абзацом 2 пп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Відповідно до п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Отже, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений належними документами, зокрема, трудовою книжкою. Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Матеріали справи свідчать, що у період з серпня 1989 року по грудень 1992 року і з січня 1993 року по лютий 1994 року позивач працювала на Холмській базі виробничо-транспортного флоту, що підтверджується записами трудової книжки від 27 листопада 1979 року серія НОМЕР_1 (а.с. 11-12) та архівними довідками від 29 вересня 2017 року №3064 та №3087 (а.с. 15-16). Як вбачається з матеріалів справи 03 липня 2022 року позивачу призначена пенсія за віком, при обчисленні її розміру територіальним органом Пенсійного фонду України не були враховані довідки про заробітну плату від 29 вересня 2017 року № 3064, № 3087, оскільки відсутній акт зустрічної перевірки достовірно та обґрунтованості видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсії, а також у зв`язку з неможливістю пенсійного органу зробити відповідний запит до установи, що розташована на території Російської Федерації. Разом з тим, такі аргументи органу Пенсійного фонду України є помилковими, оскільки аналіз змісту архівних довідок від 29 вересня 2017 року № 3064, № 3087 свідчить, що останні містять посилання на розрахункові відомості та первинні документи, на підставі яких вони видані. Крім того, зазначені архівні довідки завірені печаткою архівного відділу адміністрації муніципальної освіти "Холмського міського округу" та містять відомості про фактичну суму заробітної плати ОСОБА_1 за період її роботи в Управлінні приймально-обробного флоту, Бази флоту "Сахморепродукт", АТВТ "Сахморепродукт", ВАТ "Сахморепродукт" з серпня 1989 року по лютий 1994 року. До того ж відомості, які містяться в архівних довідках від 29 вересня 2017 року № 3064, № 3087 у повній мірі узгоджуються із записами трудової книжки позивача від 27 листопада 1979 року серія НОМЕР_1 . Крім іншого, як вже було підкреслено раніше, факт роботи ОСОБА_1 з серпня 1989 року по лютий 1994 року ГУ ПФУ в Чернігівській області не заперечується, вказаний період роботи пенсійним органом враховано до страхового стажу (а.с. 17, 22-23). У площині наведеного судовою колегією враховується, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15. І хоча разом з архівними довідками від 29 вересня 2017 року № 3064, № 3087 позивачем не було надано ГУ ПФУ в Чернігівській області первинних документів, як того вимагають положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", судова колегія вважає за необхідне зазначити, що неможливість проведення звірки не може ставити у залежність питання про призначення (перерахунок) пенсії відповідній особі з огляду на таке. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 липня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022 та від 07 листопада 2022 року № 757/2022 строк дії режиму воєнного стану продовжувався. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 було вирішено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві. Разом з тим, судова колегія зауважує, що позивач набула трудовий стаж, звернулась за призначенням пенсії, у тому числі зі спірними документами (довідками), які були отриманні нею до введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Відтак, на переконання колегії суддів, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на перерахунок пенсії лише з тих підстав, що Україною у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво та обмін поштою з країною-агресором та неможливістю надати запит на звірку достовірності відомостей архівних довідок від 29 вересня 2017 року №3064, №3087 про розмір виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за період з лютого серпня 1989 року по лютий 1994 року. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23 лютого 2016 року було констатовано, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. За таких обставин колегія суддів не може не погодитися з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не може бути позбавлена свого права, що стосується предмету позову, через неможливість здійснити перевірку первинних документів внаслідок того, що організація, в якій вони мають перебувати, знаходиться на території Російської Федерації. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді В.В. Кузьменко І.В. Федотов