LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/7214/23

від 16.08.2023 · Антикорупційна

Справа № 991/7214/23 Провадження № 1-кс/991/7242/23 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2023 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2022 року за № 52022000000000169, В С Т А Н О В И Л А : 16 серпня 2023 року через систему «Електронний суд» до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2022 року за № 52022000000000169. Дослідивши зміст зазначеного документу, слідчий суддя зазначає, що він містить назву «клопотання про скасування арешту майна», викладення обставин накладення арешту на автомобіль марки Mercedes-Benz GLE 300D COUPE, серія та номер знака НОМЕР_1 , а також мотиви незгоди з ухваленими слідчим суддею та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду рішеннями з цього питання. Разом з тим, клопотання не містить прохальної частини, зокрема, в ньому не зазначено, якими мотивами керується особа, звертаючись з клопотанням, яке рішення просить ухвалити слідчого суддю особа та на якій правовій підставі. Відсутність прохальної частини клопотання виключає можливість з`ясувати процесуальну природу поданого документа, встановити, до сфери регулювання якого процесуального інституту він належить, визначити процедуру його розгляду та коло осіб, які мають брати участь у його розгляді. Також зазначена вада перешкоджає особам, чиї інтереси можуть зачіпатися у зв`язку з його розглядом, належним чином сформулювати правову позицію та підготуватися до розгляду. Зазначення у документі його назви не створює у слідчого судді обов`язку домислювати за заявника суть порушеного питання, адже це буде становити порушення засади змагальності, яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законом (ч. 1 ст. 22 КПК України). Засада диспозитивності, серед іншого, передбачає, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України (ч. 2 ст. 26 КПК України). Враховуючи, що клопотання адвоката ОСОБА_2 не містить будь-якого формалізованого питання, яке могло б бути предметом розгляду слідчого судді, відсутні підстави для його розгляду у судовому засіданні. За таких обставин, клопотання належить повернути особі, яка його падала. На підставі викладеного, керуючись ст. 26, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, П О С Т А Н О В И Л А : Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - повернути особі, яка його подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»