Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/1569/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/1569/23 Головуючий у 1-й інст. Базюк Ю. П. Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 серпня 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі: захисника Олянюка Віталія Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 02.03.2023 о 16 год. 52 хв. в м. Бердичеві по вул. Євгена Старікова, 6, керував транспортним засобом Nissan Almera, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови). Від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку відмовився. Вказаними діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Олянюк В.Л. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи Апеляційна скарга обґрунтована тим, що порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому такий вважається недійсним. При цьому, ОСОБА_1 не було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду, та те, що це є обов`язком водія, за невиконання якого передбачена сувора відповідальність, у зв`язку з чим у водія виникло хибне уявлення про необов`язковість такого огляду і відсутність відповідальності, чим фактично нав`язано та змодельовано протизаконну поведінку водія у відмові пройти огляд, що свідчить про провокацію правопорушення. Окрім того, працівниками поліції не доведено факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, які могли б бути підставою для зупинки транспортного засобу згідно ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 02.03.2023 вбачається, що ОСОБА_1 02.03.2023 о 16 год. 52 хв. в м. Бердичеві по вул. Євгена Старікова, 6, керував транспортним засобом Nissan Almera, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, почервоніння шкіряних покровів). Від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі відмовився. Вказаними діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2). За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Бердичівської ЦМЛ від 02.03.2023 (а.с.4); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.3 зворот, 4 зворот); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №465751 від 02.03.2023 (а.с.6); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.8). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, як із застосуванням спецзасобів, так і в медичному закладі, відмовився, при цьому зізнався, що вживав алкоголь і результат покаже, що він пив. Таким чином, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, озвучені останньому та відображені в протоколі. Також ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки ухилення від огляду на стан сп`яніння. Окрім того, зупинка ОСОБА_1 відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням останнім Правил дорожнього руху, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП (а.с.6). Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції спровокували ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду, ввели в оману, створивши у водія хибне уявлення про необов`язковість такого проходження, не підтверджені будь-якими доказами та спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, а тому на правильність оскаржуваного судового рішення не впливають. Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30 травня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич