Ухвала КЦС ВС № 753/13518/19

Ухвала 16 серпня 2023 року місто Київ справа № 753/13518/19 провадження № 61-10070ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «СЕНС-БАНК» на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2023 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» (змінено назву на Акціонерного товариства «СЕНС-БАНК») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача Акціонерне товариство «СЕНС-БАНК» (до 01 грудня 2022 року - Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», далі - АТ «СЕНС-БАНК») у липні 2019 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просило: - визнати ОСОБА_1 таким, який втратив право користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , та зняти його з реєстраційного обліку за цією адресою; - визнати ОСОБА_2 такою, яка втратила право користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , та зняти її з реєстраційного обліку за цією адресою; - визнати ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 такою, яка втратила право користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , та зняти її з реєстраційного обліку за цією адресою; - визнати ОСОБА_5 такою, яка втратила право користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , та зняти її з реєстраційного обліку за цією адресою. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 16 червня 2022 року Дарницький районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову АТ «СЕНС-БАНК». Постановою від 08 червня 2023 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу АТ «СЕНС-БАНК», рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 червня 2022 року - без змін. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ АТ «СЕНС-БАНК» 05 липня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 16 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 червня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов АТ «СЕНС-БАНК». Ухвалою від 20 липня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог. Заявник 02 серпня 2023 року із використанням засобів електронного зв`язку та із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами доплати судового збору за подання касаційної скарги. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цих судових рішень визначив те, що: - (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 754/14503/16-ц, від 21 квітня 2021 року у справі № 522/17024/17, від 09 червня 2021 року у справі № 347/1073/19, від 23 червня 2021 року у справі № 279/2993/19, за змістом яких загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення, передбачене частиною другою статті 109 ЖК УРСР, застосовується в разі звернення стягнення на іпотечне майно в судовому порядку. При звернення стягнення на іпотечне майно шляхом позасудового врегулювання на підставі договору виселення мешканців з відповідного об`єкта відбувається за умови дотриманням передбаченої у частині другій статті 40 Закону України «Про іпотеку» та у частині третій статті 109 ЖК України процедури, в разі невиконання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги; - (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 серпня 2021 року у справі № 918/127/20, відповідно до яких при дослідженні обставин щодо наявності у сім`ї боржника єдиного місця проживання (квартири або житлового будинку), виходячи з приписів, зокрема частин першої, другої статті 3, статей 60, 61, частини першої статті 75, частин першої, другої статті 173, частин першої, другої статті 176 СК України та статті 150 ЖК України, мають враховуватися не тільки майно, що зареєстровано на праві власності за боржником-фізичною особою, а й майно, право власності на яке мають інші члени сім`ї боржника та яке за своїми ознаками (у тому числі за правилами СК України та ЖК України) може належати до місця проживання сім`ї боржника (квартира або житловий будинок); - (3) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 911/3250/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 9136/632/17, від 06 березня 2019 року у справі № 916/4692/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 922/393/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 908/1908/19, щодо долучення до матеріалів справи нових доказів на стадії перегляду судового рішення; - (4) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 442/328/19-ц, щодо застосування приписів статті 109 ЖК Української РСР; - (5) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 182/7347/18, відповідно до яких ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь ЦК України; - (6) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 357/7940/16-ц, щодо застосування правил частини другої статті 406 ЦК України; - (7) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц, у постановах Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі № 6-197цс16, від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16, щодо застосування статті 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК України. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали Верховного суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати із Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу № 753/13518/19 за позовом Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» (змінено назву на Акціонерного товариства «СЕНС-БАНК») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про виселення та зняття з реєстраційного обліку. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак