LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС757/33897/21-ц

від 14.08.2023 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зуст…

Ухвала 14 серпня 2023 року м. Київ справа № 757/33897/21-ц провадження № 61-10776ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за результатами розгляду якого просив стягнути з останнього кошти у сумі 500,00 доларів США. У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив: - визнати недійсним правочин, укладений між ним та ОСОБА_1 , виражений у зобов`язанні передати кошти у розмірі 2 500,00 доларів США в обмін на заяву про визнання позову у цивільній справі № 759/765/19; - в порядку реституції повернути кошти сплачені на користь ОСОБА_1 в сумі 2 000,00 доларів США; - стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування збитків та моральної шкоди у подвійному розмірі гривневий еквівалент 2 000,00 доларів США. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 500,00 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Оксимчука А. О. задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та в частині стягнення з ОСОБА_1 до ОСОБА_2 судового збору скасовано. Ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 17 липня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , рішення суду першої інстанції залишити в силі. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення заборгованості у розмірі 500,00 доларів США, що станом на 22 червня 2021 року (день надходження позовної заяви) еквівалентно 13 596,75 грн (27,1935 грн * 500 доларів США) та визнання правочину недійсним, повернення коштів - 2 000,00 доларів США, відшкодування збитків та моральної шкоди - 2 000,00 доларів США, що станом на день подання зустрічного позову становило 109 400,00 грн (максимальний розмір курсу долара у листопаді становив 27,35 доларів США за 1 долар США * 4 000,00 доларів США). Отже, зазначена справа є справою незначної складності, не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справою, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження. З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним. Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко І. О. Дундар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»