Постанова Київський апеляційний суд № 381/1508/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 381/1508/23 Головуючий в суді І інстанції Дубановська І.Д. Провадження № 33/824/3921/2023 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2023 року, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №105613 від 08 квітня 2023 року - 07 квітня 2023 року близько 08 год.00 хв. за адресою: м. Фастів по вул. І.Ступака, 25, на території Фастівського міськрайонного суду ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_1 , принижував його честь та гідність, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2023 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_2 закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, потерпілий у справі ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Потерпілий у справі вважає, що судом першої інстанції допущена невідповідність висновків обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим таке рішення на його думку підлягає скасуванню. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в матеріалах справи наявні докази нетактовної поведінки працівника суду - ОСОБА_2 , пов`язаної з покладенням на нього додаткових обов`язків, відсутність останнього на робочому місці у робочий час, що свідчить про ігнорування ним встановлених стандартів поведінки. Вказував що покази потерпілого опереседковано підтверджують покази працівників судової охорони, які спостерігаючи за дотриманням порядку на території судового органу звернули увагу саме на розмову між потерпілим та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а не на будь-які інші розмови інших громадян. Також вказував, що підстав неврахування зазначених доказів у оскаржуваному рішенні суду не зазначено. Доводи апеляційної скарги обґрунтовував також тим, що приймаючі оскаржуване рішення суд першої інстанції посилається виключно на пояснення надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому повністю ігноруючи нетактовну поведінку цієї особи та її небажання виконувати покладені на неї обов`язки. Вважає, що посилання ж суду на відсутність в діях ОСОБА_2 ознак дрібного хуліганства через відсутність відповідного мотиву, визначеного п. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22.12.2006 року «Про практику у справах про хуліганство» є недоречним до нашої події, оскільки п. 4 Постанови має відношення до злісного та особливо злісного хуліганства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, тобто є кримінально-караним злочином. Також звертаючись з апеляційною скаргою скаржник заявив клопотання про дослідження доказів в порядку ст. 294 КУпАП, в якому просив при розгляді апеляційної скарги дослідити: протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_2 ; заяву та пояснення потерпілого у справі про адміністративне правопорушення; пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; службові документи Фастівського міськрайонного суду - акт від 27.03.2023 року про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці, акт від 28.03.2023 року про відмову в ознайомленні з наказом; дослідити аудіо запис судового засідання суду першої інстанції; викликати та допитати свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. 14 серпня 2023 року надійшли заперечення адвоката Мкртичевої Марини Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на апеляційну скаргу, в яких просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2023 року без змін. У судове засіданні суду апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_1 та особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2 не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства. Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце. Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів. З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей. Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №105613 від 08 квітня 2023 року, вбачається, що 07 квітня 2023 року близько 08 год. 00 хв. за адресою: м. Фастів по вул. І.Ступака, 25, на території Фастівського міськрайонного суду ОСОБА_2 виражався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_1 , принижував його честь та гідність, чим порушував громадський порядок та спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП Встановлено, що відповідно до наданих ОСОБА_1 письмових пояснень від 07 квітня 2023 року, він працює на посаді головного спеціаліста у Фастівському міськрайонному суді Київської області. Він раніше, протягом тривалого часу, працював спільно з ОСОБА_2 , який був «робітником по обслуговуванню приміщень». За час спільної роботи вони підтримували дружні стосунки. Проте, близько одного тижня тому, керівником апарату Фастівського міськрайонного суду Київської області, затверджено наказ про призначення ОСОБА_2 відповідальним за кур`єрські доставки та поштові відправлення. Керівник апарату надав ОСОБА_2 копію вище зазначеного наказу, для ознайомлення. Однак, після ознайомлення, останній відмовився від підпису, що зафіксовано за допомогою відеоспостерження, встановленого у приміщенні суду. Після чого, в результаті перегляду відеозапису, ними складено акт про відмову. З моменту складання акту, відносини між ним та ОСОБА_2 погіршились. 07 квітня 2023 року о 08:00 год. він, прямуючи до свого робочого місця, перебуваючи поблизу воріт, які ведуть до приміщення Фастівського міськрайонного суду Київської області, він зустрів ОСОБА_2 , який у свою чергу, безпідставно почав його ображати, а саме висловлюватися нецензурно, принижував його гідність та ділову репутацію, як державного службовця, почав нецензурно висловлюватися в сторону його сім`ї, поводив себе агресивно, дана подія відбувалась на очах у працівника служби судової охорони. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 08 квітня 2023 року, 07 квітня 2023 року вона приблизно о 08:00 год. перебувала на службі в приміщенні Фастівського міськрайонного суду, разом з ОСОБА_4 , під час моніторингу камер відео спостереження вони побачили неподалік воріт, які ведуть до приміщення суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які сперечалися між собою. Як їй стало відомо пізніше зі слів ОСОБА_5 , в ході розмови ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_1 , але особисто вона не чула. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 від 08 квітня 2023 року, 07 квітня 2023 року він приблизно о 08:00 год. перебував на службі в приміщенні Фастівського міськрайонного суду, разом з ОСОБА_3 під час моніторингу камер відео спостереження вони побачили неподалік воріт, які ведуть до приміщення суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які сперечалися між собою. Як йому стало відомо пізніше зі слів ОСОБА_5 , в ході розмови ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_1 , але особисто він не чув. З відеозапису камер відеоспостереження Фастівського міськрайонного суду Київської області за 07 квітня 2023 року встановлено, що в 07 год. 56 хв. ОСОБА_2 прибув зі своєю дружною до суду, де остання працює, після чого перебував поряд з судом в її очікуванні. О 08 год. 00 хв. до суду прибув ОСОБА_1 , який в процесі наближення до воріт суду повернувся та щось сказав ОСОБА_2 .. На що ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 та відповів і почав відходити до того, як йому повідомив щось ОСОБА_1 і почав віддалятися. Надалі спілкування завершилось. Надалі ОСОБА_2 вітався з іншими особами. Отже судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що данні які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються вище зазначеними доказами. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні докази нетактовної поведінки працівника суду - ОСОБА_2 , пов`язаної з покладенням на нього додаткових обов`язків, відсутність останнього на робочому місці у робочий час, що свідчить про ігнорування ним встановлених стандартів поведінки, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не стосуються розгляду складеного щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Оскільки дана норма передбачає відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а не трудової дисципліни. Доводи апеляційної скарги про те, що покази потерпілого опосередковано підтверджують покази працівників судової охорони, які спостерігаючи за дотриманням порядку на території судового органу звернули увагу саме на розмову між потерпілим та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а не на будь-які інші розмови інших громадян, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вірно встановив суд першої інстанції та з чим погоджується апеляційний суд про те, що з письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що про зміст розмови, яка мала місце між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вони знають з чужих слів. У свою чергу, відеозапис з камер відеоспостереження Фастівського міськрайонного суду Київської області за 07 квітня 2023 року, не має звуку, тому не підтверджує наведені потерпілим ОСОБА_1 пояснення про те, що ОСОБА_2 вживав стосовно нього нецензурну лайку та це чули працівники судової охорони. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції приймаючи рішення посилався виключно на пояснення надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, та досліджено докази які містяться в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, пояснення учасників справи та свідків, дослідив відеозапис з камер відеоспостереження Фастівського міськрайонного суду Київської області. Дані обставини та матеріали справи були вивчені та перевірені в суді апеляційної інстанції. Що стосується заявленого скаржником клопотання про дослідження доказів в порядку ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції зазначає, що як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції, були дослідженні в повному обсязі протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_2 ; заяву та пояснення потерпілого у справі про адміністративне правопорушення; пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; службові документи Фастівського міськрайонного суду - акт від 27.03.2023 року про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці, акт від 28.03.2023 року про відмову в ознайомленні з наказом; аудіо запис судового засідання суду першої інстанції. Що стосується клопотання в частині допиту в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які надали свої пояснення, відносно події яка відбулась 07 квітня 2023 року він приблизно о 08 год. 00 хв., для повторного допиту зазначених осіб, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, оскільки скаржником не було повідомлено про які саме нові обставини вказані особи можуть повідомити суд, окрім тих, що були ними викладені та зафіксовані матеріалами справи. Тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в цій частині заявлене клопотання задоволенню не підлягає. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2023 рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено «16» серпня 2023 року. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко