Постанова 4854 № 482/1273/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 482/1273/23 Головуючий в 1 інстанції: Сергієнко С.А. Дата і місце ухвалення: 14.07.2023р., м. Нова Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. при секретарі Качуренко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, - В С Т А Н О В И Л А : В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, від 12 травня 2023 року серії АА №00008461 та серії АА №00008469. Також, позивач просив закрити справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірними постановами його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки ним не допущено руху транспортних засобів із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР. У день автоматичної фіксації адміністративних правопорушень перевезення вантажу здійснювалося автомобілем RENAULT MAGNUM AE 440, який сам по собі не може перевозити будь-який вантаж, так як являється тягачем. Перевезення вантажу здійснювалося з використанням напівпричепа TRAILOR, який є контейнеровозом, у зв`язку з чим максимальне значення загальної маси транспортного засобу для автомобільних доріг державного значення становило 42 тони, а не 40 тон, як про це стверджує відповідач. Спірні постанови не містять інформації щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу/напівпричепу. Також, позивач зазначав, що спірними постановами його двічі притягнуто до відповідальності за одне і те ж саме правопорушення під час одного і того ж самого перевезення вантажу. До того ж, транспортний засіб під час перевезення одного і того ж самого вантажу в один день на різних автоматичних комплексах отримав різну вагу (як загальну, так і осьову), що свідчить про неточність показників автоматичних приладів зважування. Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 14.07.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що належний позивачу вантажний автомобіль самостійно не перевозить вантаж, а тільки із застосуванням причіпного пристрою, тобто утворює собою комбінований транспортний засіб. Наданими ОСОБА_1 до суду доказами підтверджено, що перевезення здійснювалися з використанням напівпричепу TRAILOR, який є контейнеровозом, а тому дозволена пунктом 22.5 ПДР максимальна фактична маса становить 42 тон з допустимим перевищенням вагових параметрів на 2% (величина похибки). Однак, жодна із спірних постанов не містить посилання на використання напівпричепу з відповідним реєстраційним номером, що має першочергове значення для визначення вагових параметрів, передбачених п.22.5 ПДР. Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам позивача щодо оформлення відповідачем спірних постанов з недотриманням вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512. Зокрема, постанови не містять всіх відомостей, визначених Додатком 1 до вказаної Інструкції, в тому числі відомостей щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу. У зв`язку з цим, відповідач, всупереч п.22.5 ПДР, застосував нормативні вагові параметри як до звичайних транспортних засобів, а не як до двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз). Посилається апелянт і на те, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу належний ОСОБА_1 транспортний засіб марки TRAILOR є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом. Враховуючи, що свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу не містить відомостей про його переобладнання, а також той факт, що позивач, як власник транспортного засобу, не притягувався органами поліції до відповідальності за ст.121 КУпАП по факту самовільного переобладнання транспортних засобів, тому немає підстав стверджувати, що відповідний транспортний засіб є переобладнаним. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що рух транспортного засобу із перевищенням вагових парламентів за маршрутом можна допустити лише один раз, що виключає притягнення особи до відповідальності за таке порушення двічі. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником транспортних засобів: - вантажний сідловий тягач-E марки RENAULT, модель MAGNUM AE 440, синього кольору, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , маса без навантаження 7373 кг., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацією транспортного засобу серії НОМЕР_2 ; - напівпричіп контейнеровоз Е марки TRAILOR, модель S383EL, червоного кольору, 1991 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , маса без навантаження 9600 кг., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацією транспортного засобу серії НОМЕР_4 . 12.05.2023р. головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00008461, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. Згідно вказаної постанови 13.04.2023р. о 18 год. 54 хв. за адресою М-04, км 186+337, Дніпропетровська область, було зафіксовано транспортний засіб RENAULT MAGNUM AE 440, д.н.з. НОМЕР_1 , за яким відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 18,688% (7,475 тон) при дозволеній максимальній масі 40 тон; навантаження на осі транспортного засобу на 29,4% (6,174 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осіб 21 тон та відстані між осями 1,3м або менше. Правопорушення зафіксовано технічним засобом WIM 20, WAGA-WIM35, №7, свідоцтво про повірку №UA.TR.113-0619/05F-21, термін дії до 22.07.2022р. 12.05.2023р. заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту Сидоренко А.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00008469, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 грн. Згідно вказаної постанови 13.04.2023р. о 20 год. 25 хв. за адресою Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, було зафіксовано транспортний засіб RENAULT MAGNUM AE 440, д.н.з. НОМЕР_1 , за яким відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,613% (8,645 тон) при дозволеній максимальній масі 40 тон; навантаження на осі транспортного засобу на 32% (6,74 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осіб 21 тон та відстані між осями 1,3м або менше. Правопорушення зафіксовано технічним засобом WIM 78, WAGA-WIM35, №16, свідоцтво про повірку №UA.TR.113-0619/11F-22, термін дії до 26.12.2023р. Не погоджуючись з правомірністю зазначених постанов Макаліш С.П. оскаржив їх в судовому порядку. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що в діях позивача наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. Факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами системи автоматичної фіксації зважування. Габаритно-ваговий контроль проводився у пунктах автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, які розміщені на автомобільній дорозі М-04 186 км. + 337м. у Дніпропетровській області та автомобільній дорозі Н-11 76км+702м. у Дніпропетровській області. Відповідачем надано сертифікати відповідності та перевірки приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010. З урахуванням наведеного, за висновками суду, зафіксована технічним засобом інформація про перевищення автомобілем нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, у розумінні статті 251 КУпАП, є належним доказом підтвердження вчинення адміністративного правопорушення. Також, суд зазначив, що позивачем не надано переконливих доказів того, що перевезення вантажу здійснювалося саме контейнером. Натомість, переглядом відеозапису за інтернет-посиланням встановлено, що напівпричеп, хоча й має запис в свідоцтві про реєстрацію про належність його до контейнеровозів, але по своєї суті таким не був (великий кузов, накритий тентом). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 виходячи з наступного. Відповідно до п.4 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Згідно пп.15, 27, 29 п.5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення. Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306. Згідно п.22.1 ПДР маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Відповідно до п.22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів на автомобільних дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, фактичної маси: комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тони; навантаження на вісь: на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями 1,3 метра або менше 21 тон. Таким чином, ПДР встановлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують хоча б один нормативно-ваговий параметр фактичної маси та/або навантаження на вісь. А відтак, перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. В матеріалах справи містяться інформаційні картки габаритно-вагового контролю за постановами від 12 травня 2023 року серії АА №00008461 та серії АА №00008469, якими підтверджено фактичну загальну масу транспортного засобу, належного позивачу на момент фіксації порушень, яка складала більше за максимально дозволену 40 тон, а також перевищення встановлених показників навантаження на осі транспортного засобу. Апелянт стверджує, що перевезення вантажу здійснювалося автомобілем RENAULT MAGNUM AE 440, з використанням напівпричепа TRAILOR, який є контейнеровозом, у зв`язку з чим максимальне значення загальної маси транспортного засобу для автомобільних доріг державного значення становило 42 тони, а не 40 тон. Колегія суддів вважає необґрунтованими такі посилання ОСОБА_1 виходячи з наступного. Наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997р. №363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів. Також, Наказом №363 наведено визначення вантажного контейнера як одиницю транспортного обладнання багаторазового використання, призначеного для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше). Розрізняють контейнери універсальні, спеціалізовані і контейнери-платформи. Відповідно до п.п. 17.1 - 17.5 Наказу №363 універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян. Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг. Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам і вантажоодержувачам та призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування. Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак;номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м). Крім цього, відповідно до вимог п.17.15 Наказу №363, після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача. Колегією суддів, з матеріалів справи, зокрема, з фотознімків, доданих до оскаржуваних постанов, встановлено, що транспортний засіб (тягач) перевозив контейнер, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх. Зазначена обставина позивачем не заперечується. Як вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 напівпричіп контейнеровоз Е марки TRAILOR, модель S383EL, державний номерний знак НОМЕР_3 , призначений для перевезення контейнерів типу 1А, які є універсальними контейнерами. При цьому, у вказаному свідоцтві зазначено, що транспортний засіб переобладнаний у 2018 році, в тому числі, для перевезення насипних вантажів (зернових культур), що заборонено для перевезення в універсальних контейнерах. А відтак, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу не містить відомостей про його переобладнання. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не використовувався в момент зафіксованих порушень як контейнеровоз, тому фактична маса такого транспортного засобу повинна бути не більше 40 тон. Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.01.2020р. по справі №814/1460/16. Доводи позивача, що оскаржувані постанови не містять всіх необхідних відомостей колегія суддів відхиляє з огляду на таке. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2019р. Відповідно до п.7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Пунктами 11-17 Порядку №1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021р. №512. Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Згідно п.2 Розділу ІІ Інструкції №512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512 передбачено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції. Таким чином, враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП виникає у уповноваженої на те особи, в тому числі суду, на підставі дослідження інформації від автоматичних пунктів, яка передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Дослідивши наявні в матеріалах справи інформаційні картки габаритно-вагового контролю стосовно зафіксованої події адміністративного правопорушення, а також безпосередньо зміст спірних постанов колегія суддів доходить висновку, що з них являється за можливе встановити метадані, перелік яких визначено пунктом 15 Порядку №1174. Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/ коригувати або змінювати зміст такої постанови - є неможливим. В спірних постановах по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі. Колегія суддів доходить висновку, що зміст оскаржуваних постанов відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача про те, що в оскаржуваних постановах відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені ст.283 КУпАП. Порушення, за які позивача спірними постановами притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою комплексних технічних засобів, які пройшли повірку у встановленому законодавством порядку. Твердження позивача щодо недостовірності показів вимірювальної техніки судова колегія вважає безпідставними, оскільки сумніви щодо точності вимірювання є лише припущеннями та не можуть слугувати доказом у справі. Колегією суддів встановлено, що розрахунок % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами здійснено за формулою відповідно до ДСТУ ОІМL R 134-1:2010. Державною службою України з безпеки на транспорті наведено відповідні розрахунки згідно спірних постанов, за наслідками дослідження яких у колегії суддів не виникає сумнівів у їх правильності. Посилання апелянта на те, що спірними постановами його двічі притягнено до відповідальності за одне й теж порушення є помилковими, оскільки фіксування порушень було здійснено на двох різних ділянках дороги, у різний часовий проміжок, відповідно, позивачем завдано шкоду дорожньому покриттю за різними адресами та подіями, а відтак зафіксовані порушення не можуть вважатися одним порушенням. Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведений в Конституції України принцип не звільняє особу від відповідальності при повторному вчиненні аналогічних за своїм змістом правопорушень. Більше того, ОСОБА_2 не надав суду жодного доказу в підтвердження того, що перевезення вантажу, габаритно-ваговий контроль якого проводився на автомобільній дорозі М-04 186км. + 337м. у Дніпропетровській області та на автомобільній дорозі Н-11 76км+702м. у Дніпропетровській області, здійснювалося в межах одного пункту відправлення та призначення (в рамках одного і того ж самого перевезення вантажу). З цих підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що транспортний засіб під час перевезення одного і того ж самого вантажу в один день на різних автоматичних комплексах отримав різну вагу (як загальну, так і осьову), що свідчить про неточність показників автоматичних приладів зважування. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено допущення позивачем руху транспортних засобів із перевищенням нормативних параметрів, визначених п.22.5 ПДР України, за що спірними постановами ОСОБА_1 правомірно притягнено до адміністративної відповідальності. Інші доводи апеляційної скарги є не суттєвими, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2023 року колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 14 липня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 15 серпня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук