Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/9755/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 15 серпня 2023 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/9755/22 Головуючий у першій інстанції Требух Н. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/899/23 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» Відповідач: ОСОБА_1 Особа, яка подала апеляційну скаргу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя Требух Н.В.), ухвалене у м.Чернігів, В С Т А Н О В И В: У грудні 2022 року ТОВ «Енера Чернігів» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року у сумі 45 069,46 грн, а також 640,85 грн 3% річних, 3 190,89 грн інфляційних втрат. Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 і ТОВ «Енера Чернігів» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01 січня 2019 року №3206132 шляхом підписання заяви-приєднання. На момент укладення вказаного публічного договору відповідач діяв як фізична особа та не повідомив позивача про припинення своєї підприємницької діяльності, у зв`язку з чим усе листування, у тому числі виставлення платіжних документів здійснювалося ним як фізичною особою-підприємцем. За доводами позивача, товариство поставило відповідачу у лютому 2022 року електричну енергію у кількості 6912 кВт*год. на суму 45 073,09 грн, однак споживач свої зобов`язання за договором не виконав, за вищевказаний період кошти ним не сплачені, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка з урахуванням переплати у сумі 3,63 грн за минулий період склала 45 069,46 грн. ТОВ «Енера Чернігів» посилається, що оскільки сторони за договірними відносинами не передбачили інший розмір процентів, то стягненню підлягає 3% річних від суми заборгованості за весь час прострочення, що складає 640,85 грн, інфляційні втрати 3 190,89 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено факт наявності заборгованості відповідача зі сплати за надані послуги та їх обсяг за лютий 2022 року. В апеляційній скарзі ТОВ «Енера Чернігів» просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що рахунок-фактура та акт прийняття-передавання вважаються отриманими відповідно до п.4.12 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії. Зняття показань лічильника електричної енергії віднесено до компетенції АТ «Чернігівобленерго» та підтверджено листом від 15 червня 2022 року №24/3867/01-14 щодо помісячних обсягів розподіленої електричної енергії ОСОБА_1 за лютий 2022 року. Водночас упродовж 2019-2021 років відповідачем здійснювалося споживання електричної енергії, оплачувались виставлені рахунки. ТОВ «Енера Чернігів» вказує, що для з`ясування будь-яких обставин щодо показань лічильника електроенергії АТ «Чернігівобленерго» як третю особу судом не залучено. Позивач стверджує, що судом у порушення ч.1 ст.78 ЦПК України взято до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом, оскільки ОСОБА_1 рахунки за листопад-грудень 2021 року та січень 2022 року до відзиву на позовну заяву не додавав, позивачу їх не надсилав. ТОВ «Енера Чернігів» посилається, що на виконання умов публічного договору та п.4.13 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію постачальник сформував та виставив споживачу платіжний документ (рахунок-фактуру) у паперовій формі за лютий 2022 року на підставі даних комерційного обліку, що підтверджується листом АТ «Чернігівобленерго» від 15 червня 2022 року щодо помісячних обсягів розподіленої електричної енергії, які надіслані листом від 13 червня 2022 року та вважаються отриманими споживачем. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач посилається, що він був присутній на першому та другому судовому засіданні, де подав клопотання про залучення до матеріалів справи документів, зокрема рахунки за листопад, грудень 2021 року та січень 2022 року, з яких вбачається, що електроенергія за особовим рахунком № НОМЕР_1 не використовувалась. Документи були надіслані позивачу, відповідні докази надано суду. За доводами ОСОБА_1 , кафе, в якому за договором надавалися послуги з електропостачання, не використовувалося та було закрите з моменту прийняття рішення про розподіл майна та закриття ФОП ОСОБА_1 , усіх продавців було звільнено. Акт, який пред`являє позивач, не підписано ні відповідачем, ні іншою уповноваженою особою. Відповідач посилається, що перевірити інформацію про наявність заборгованості не було можливості, оскільки кафе було знищено ракетним обстрілом, а потім розграбовано і за даним фактом відкрито кримінальне провадження. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції не відповідає. По справі встановлено, що 01 січня 2019 року ОСОБА_1 була підписана Заява-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (а.с.14). Згідно із вказаною заявою на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України та з метою неперервного електрозабезпечення за об`єктом споживача ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , постачальник електричної енергії споживачам ТОВ «Енера Чернігів», повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом ПАТ «Чернігівобленерго» та приєднання споживача з 01 січня 2019 року до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг «Енера Чернігів», на умовах договору про постачання електричної енергії №6132 від 01.07.2008 р., укладеного з ПАТ «Чернігівобленерго» за особовим рахунком №6132 бази даних споживачів постачальника за регульованим тарифом. У відповідь на запит Чернігівського апеляційного суду Олишівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області 10 серпня 2023 року було надано відповідь, що відповідно до рішення сімнадцятої сесії 23-го скликання від 26 червня 2001 року вулицю Леніна в смт Олишівка Чернігівського району Чернігівської області було перейменовано на вулицю Чернігівська. Відповідно до рахунку-фактури №3206132/18113/1 та акту №3206132/18113/1 прийняття-передавання товарної продукції активної електричної енергії від 28 лютого 2022 року, постачальником ТОВ «Енера Чернігів» передано, а споживачем ФОП ОСОБА_1 прийнято активну електричну енергію за лютий 2022 року згідно умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №3206132 від 01 січня 2019 року в об`ємі 6912 кВт.год на загальну суму (з ПДВ) 45 073,09 грн (а.с.17). Відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (постанова НКРЕКП від 14 червня 2018 року №429), ТОВ «Енера Чернігів» є постачальником електричної енергії споживачам. Згідно з п. 93 ч. 1 ст. 1, абз. 6 п. 13 р. XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальна послуга - це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України. Упродовж строку виконання електропостачальником, створеним у результаті здійснення заходів з відокремлення, функцій постачальника універсальних послуг: тариф на послуги постачальника універсальних послуг встановлюється Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) відповідно до затвердженої ним методики; надання універсальних послуг здійснюється з дотриманням умов щодо виконання спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів, передбачених статтею 62 цього Закону. Частинами 1, 4 статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті. Відносини щодо постачання електричної енергії регулюються законами України «Про ринок електричної енергії», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 тощо. За приписами, що містяться у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5, п. 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг, серед інших, належать послуги з постачання та розподілу електричної енергії. Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Згідно з абз. 5 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії. Розділом IV Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Виходячи зі змісту наведених норм та проаналізувавши наявні у справі докази, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Так, відповідачем не спростовано належними доказами факту надання позивачем послуг з постачання електричної енергії у лютому 2022 року у кількості 6912 кВт*год на суму 45 073,09 грн на підставі договору №3206132 від 01 січня 2019 року. Натомість АТ «Чернігівобленерго» надало ТОВ «Енера Чернігів» інформацію щодо помісячних обсягів розподіленої електричної енергії на підставі даних комерційного обліку, зокрема ФОП ОСОБА_1 в обсязі 6 912 6912 кВт*год за лютий 2022 року (а.с.18). Відповідно до пункту 2.3.5. глави 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виникнення у споживача сумніву у правильності показів засобів вимірювальної техніки та/або обсягів споживання електричної енергії, на підставі яких здійснювались нарахування у пред`явленому до оплати документі, споживач подає про це заяву оператору системи/постачальнику послуг комерційного обліку, а у разі виникнення сумніву у правильності суми у пред`явленому до оплати документі щодо оплати за постачання або розподіл (передачу) електричної енергії - учаснику роздрібного ринку, який надав розрахунковий документ. Учасник ринку протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевіряє документ (рахунок) щодо оплати електричної енергії, послуг з розподілу (передачі), комерційного обліку електричної енергії, компенсації перетікань реактивної електричної енергії тощо, у разі необхідності звертається в установленому Кодексом комерційного обліку порядку щодо перевірки даних комерційного обліку. На підставі отриманих за результатами перевірки даних комерційного обліку електропостачальник, оператор системи та постачальник послуг комерційного обліку за необхідності проводять відповідні коригування. За результатами перевірки учасник роздрібного ринку повідомляє споживача. Проте, з відповідною заявою ОСОБА_1 не звертався. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказував на те, що кафе, в якому за договором надавалися послуги з електропостачання, не використовувалось та було закрите з моменту прийняття рішення про розподіл майна та закриття ФОП ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач повідомляв ТОВ «Енера Чернігів» про припинення своєї підприємницької діяльності, заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії підписано ним саме як ФОП ОСОБА_1 , отже позивачем виставлення платіжних документів здійснювалося як фізичній особі-підприємцю. До суду першої інстанції відповідачем було надано рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2016 року про поділ спільної сумісної власності подружжя, яким, серед іншого, розділено спільне майно подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 нежитлову будівлю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка знаходиться в АДРЕСА_2 : кожному з них виділено у натурі її складові та визнано за кожним з них право власності на виділені їм частини будівлі (а.с.55-59). У вказаному рішенні суду відсутні відомості, що пункт обліку електроенергії було передано ОСОБА_2 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 01 серпня 2023 року право власності на нежитлову будівлю кафе за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні докази, що вказане кафе не використовувалося з моменту прийняття рішення про розподіл майна. Натомість з банківських виписок вбачається, що відповідач сплачував за активну електроенергію у січні 2019 року, грудні 2019 року, січні 2020 року, лютому 2020 року, березні 2020 року, січні 2021 року, травні 2021 року (а.с.84-90). Також ОСОБА_1 не підтверджено належними доказами факту знищення приміщення кафе ракетним обстрілом і його розграбування. Згідно з довідкою слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Чернігівській області Дзюб В.Г. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 ) залучений як потерпілий у кримінальному провадженні №22022270000000010 від 28.02.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.438 КК України. Із вказаної довідки не вбачається наявність фактів, про які стверджує відповідач, вона є лише підтвердженням процесуальної діяльності відповідних органів у зв`язку із можливим вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. При цьому, ОСОБА_1 не заявляв вимог до постачальника про припинення йому постачання електроенергії в зв`язку з відсутністю об`єкта електропостачання. Враховуючи викладене в сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що споживач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав, кошти ним не сплачені, у зв`язку з чим виникла заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року, яка з урахуванням переплати в розмірі 3,63 грн за минулий період складає 45 069,46 грн. Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 ЦК України. Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки сторони договору не передбачили інший розмір процентів, то стягненню підлягає 3% річних від суми заборгованості за весь час прострочення, що складає 640,85 грн, інфляційні втрати 3190,89 грн. Відповідач вказаний розрахунок не спростовував, отже зазначені суми підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Енера Чернігів». З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ТОВ «Енера Чернігів» підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги і апеляційна скарга позивача задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481 грн за розгляд справи судом першої інстанції та 3721,5 грн - за апеляційний розгляд справи. Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» задовольнити. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 квітня 2023 року скасувати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (місцезнаходження: 14013, м.Чернігів, пр-т Перемоги, буд.126Б, код ЄДРПОУ 41823846) заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року в розмірі 45 069 грн 46 коп., 3% річних у розмірі 640 грн 85 коп., інфляційні втрати в розмірі 3 190 грн 89 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (місцезнаходження: 14013, м.Чернігів, пр-т Перемоги, буд.126Б, код ЄДРПОУ 41823846) судовий збір у розмірі 2481 грн за розгляд справи судом першої інстанції та 3721 грн 50 коп. - за апеляційний розгляд справи. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Головуючий: Судді: