Ухвала КЦС ВС № 295/2859/13-ц

УХВАЛА 09 серпня 2023 року м. Київ справа № 295/2859/13 провадження № 61-11022ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 липня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2023 року у справі за позовом першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином, ВСТАНОВИВ: 21 липня 2023 року адвокат Гнатюк Г. І.,яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 липня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2023 року. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Також подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2023 року, яке обґрунтовано тим, що заявник копію оскаржуваної постанови отримав 21 червня 2023 року. На підтвердження вказаного, суду надано відповідні докази. Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказані заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження свідчать про пропуск процесуального строку з поважних причин. Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення заявнику строку на касаційне оскарження, оскільки касаційна скарга подана заявником протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення. При цьому, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне. У касаційній скарзі заявник посилається, як на підставу подання касаційної скарги на пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні. Отже, положеннями вказаної норми передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду про застосування норми права саме у подібних правовідносинах. Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно звернути увагу, що у разі посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити, які саме постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, не врахував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України). Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав для касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги. Виконання вищенаведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі. Отже, заявнику для усунення зазначеного недоліку, необхідно надіслати до суду касаційну скаргу, в якій потрібно зазначити, які саме постанови Верховного Суду не врахував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні та копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не сплачено судовий збір встановлений Законом України «Про судовий збір». Згідно з частиною третьою статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Зважаючи на те, що позов подано у 2013 році, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2013 року. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2013 року становив 1 147 грн. Отже, судовий збір за подачу касаційної скарги дорівнює 6 882 грн (3 441 х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 липня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2023 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 03 липня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 травня 2023 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко