LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807335/7066/22

від 14.08.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Якушева Романа Сергійовича задовольнити частково.

Дата документу 14.08.2023 Справа № 335/7066/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 335/7066/22 Провадження №22-ц/807/1156/23 Головуючий в 1-й інстанції Романько О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2023 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Якушева Романа Сергійовича на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2023 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 24 березня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації за його частку,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу. Позов мотивований тим, що 11 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, зареєстрований Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 475 від 11.10.2014 року. Під час шлюбу сторонами у спільну власність було набуте рухоме майно транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом 1598 см. куб. (далі транспортний засіб), який за спільною згодою 08.01.2020 року був зареєстрований за відповідачем за державним номером НОМЕР_2 . Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Фактично шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинились на початку червня 2021 року, сторони почали проживати окремо. З урахуванням викладених обставин, в зв`язку з тим, що примирення між сторонами стало не можливим позивач 13.12.2021 року звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про розірвання шлюбу. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2022 року у цивільній справі № 335/13120/21 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Позивачці ОСОБА_2 стало відомо, що на підставі договору купівлі-продажу транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» відповідачем був одноособово, без її згоди, наприкінці 2021 року відчужений на користь третьої особи. Копії договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного між відповідачем та особою, яка набула право власності на вказаний транспортний засіб, документів на підставі яких він був зареєстрований за третьою особою та докази його реєстрації за останньою, позивач не має можливості надати суду. Позивач за власний кошт замовила проведення оцінки спільного сумісного майна подружжя транспортного засобу у фахівця-автотоварознавця ОСОБА_3 , яким 26.10.2022 року було складено довідку № 622 за визначенням ринкової вартості автомобіля «MERCEDES-BENZ» A160, реєстраційний номер НОМЕР_4 , згідно якої середня ринкова вартість аналогічного транспортного засобу складає 173817,87 грн. Зважаючи на те, що відповідач в період наявності між сторонами шлюбних відносин, самостійно розпорядивсь рухомим майном на власний розсуд, за відсутності згоди Позивача, а саме: відчужив транспортний засіб, а грошові кошти використав не в інтересах сім`ї, позивач вважає, що стягнення з нього грошової компенсації в розмірі 86 908,94 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот вісім гривень 94 копійки), з розрахунку 173817,87 грн./2), тобто 1/2 частини вартості проданого транспортного засобу, буде доцільним вирішенням спору щодо поділу спільного майна подружжя - автомобіля між сторонами. Таким чином, позивачка просила, стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 в порядку поділу майна подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 (половини) частини транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом 1598 см. куб. у розмірі 86 908,94 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот вісім гривень 94 копійки). Судові витрати покласти на відповідача. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_2 , поданої через представника - адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича, до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації за його частку - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер до його перереєстрації НОМЕР_2 , у розмірі 86 908 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот вісім) гривень 94 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотирьох тисяч) гривень 00 копійок. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Якушева Романа Сергійовича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду змінити, виключивши із мотивувальної частини рішення суду встановлений факт припинення відносин між подружжям з початку червня 2021 року. Крім того, просив зменшити розмір грошової компенсації стягнутої за рішенням суду до 34122,63 грн., та відповідно зменшити стягнуту суму судових витрат по сплаті судового збору та з правничої допомоги. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції безпідставно вважав встановленим факт припинення шлюбних стосунків між подружжям з початку червня 2021 року. За відсутності достовірних доказів, що підтверджують суму продажу спірного майна, суд повинен був стягнути грошову компенсацію у розмірі, що визнається відповідачем. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Борисенкова Віталія Сергійовича, зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Крім того, просить стягнути витрати на правничу допомогу надану під час апеляційного розгляду у розмірі 4000,00 грн. В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2023 року це 268400,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн. (2684,00 грн. Х 100 = 268 400 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини, відповідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_7 виданого Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області від 25 січня 2008 року гр. ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.7-8). Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_8 виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області від 19.03.2002, гр. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Запоріжжі та має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , що також підтверджується довідкою управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 03.11.2022 № 04-46/4546 (а.с.9, 25). Згідно копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_9 виданого органом 2301 від 24.07.2015 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має право виїзду за кордон. Згідно відмітки про візи та виїзд, останній залишив межі України 27.01.2022 (а.с.38-39). Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 виданого Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції від 11.10.2014, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 11.10.2014, про що складено актовий запис №

475. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_5 » (а.с.11). Згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с. 12). В зазначеному рішенні суду встановлено, що сторони мають двох малолітніх дітей. Шлюбні відносини між подружжям припинені з початку червня 2021 року, сторони з цього часу проживали окремо. Відповідач ОСОБА_1 зазначені обставини визнав повністю, надав письмову заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі (а.с.12-13). Відповідно до довідки № 622 щодо визначення ринкової вартості автомобіля «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер до його перереєстрації НОМЕР_2 , складеної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 26.10.2022, визначено середню ринкову вартість зазначеного автомобіля станом на 26.10.2022 в розмірі 4660,00 доларів США, і з обліком Гк дорівнює 173817,87 грн. (а.с.14-17). Відповідно до декларації ІМ40АА легковий автомобіль «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом двигуна 1598 см.куб., був розмитнений відповідачем 26.12.2019 року (а.с.63-68). Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . 02.12.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО-СТАТУС» в м. Запоріжжі уклали договір комісії № 6479/21/1/011995. За умовами зазначеного договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер до його перереєстрації НОМЕР_2 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 08.01.2020 за ціною раніше узгодженою сторонами, а саме 203173,94 грн. Належним виконанням комісіонером своїх обов`язків за цим договором вважається вчинення комісіонером правочину підписання договору купівлі-продажу із покупцем) щодо продаж транспортного засобу в порядку та на умовах, визначених цим договором. Дані обов`язки комісіонера вважаються виконаними з моменту набрання чинності відповідним правочином. За виконання комісіонером його безпосередніх обов`язків за цим договором комітент зобов`язується сплатити комісіонеру плату у розмірі 50 грн. в строк до 3 робочих днів (а.с.69). 04.12.2021 на виконання вищезазначеного договору комісії ТОВ «АВТО-СТАТУС» було укладено договір купівлі-продажу автомобіля «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер до його перереєстрації НОМЕР_2 за № 6479/21/011841. Ціна транспортного засобу за таким договором була визначена в розмірі 203173,94 грн., які покупець передала уповноваженій за договором комісії від 02.12.2021 особі. Вартість зазначеного автомобіля також була визначена і в акті огляду реалізованого транспортного засобу від 04.12.2021 № 6479/21/011841 в такому ж самому розмірі (а.с.69-70). В заяві про часткове визнання позовних вимог від 09.01.2023 (надійшла до суду 10.01.2023) відповідач не заперечував цих обставин та підтвердив їх, зокрема і щодо набуття ним права власності на зазначений транспортний засіб під час його перебування у шлюбі з гр. ОСОБА_2 . Заперечення відповідача стосувалися лише тієї суми коштів, яку він отримав від комісіонера, а саме останній зазначив, що він отримав від ТОВ «АВТО-СТАТУС» після відчуження його автомобіля не 203173,94 грн. як це визначено в договорі комісії від 02.12.2021 та договорі купівлі-продажу від 04.12.2021, а 68 245,25 грн, що було еквівалентно 2500 доларів США. Також, відповідач зазначав, що продаж автомобіля відбувся, коли він ще перебував у шлюбі з позивачем та до моменту розірвання шлюбу він витрачав грошові кошти на потреби сім`ї. Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача щодо використання коштів отриманих від продажу автомобіля в інтересах сім`ї та значно менший розмір отриманих від продажу транспортного засобу коштів, не знайшли свого підтвердження. Що стосується розміру компенсації, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, то суд виходив, як з розміру вартості транспортного засобу, який був визначений в договорі комісії від 02.12.2021 та договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 04.12.2021, а саме 203173,94 грн., так і в довідці оцінювача № 622 від 26.10.2022 173817,87 грн. При цьому, суд зауважив, що після отримання документів на виконання ухвали суду про витребування доказів від 28.11.2022, позивач та її представник не змінювали розмір своїх позовних вимог у бік їх збільшення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню саме на суму, яка визначена у позові. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 11.10.2014 року. Транспортний засіб «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом двигуна 1598 см.куб., був 08.01.2020 року зареєстрований в територіальному сервісному центрі 2341 РСЦ МВС в Запорізькій області за ОСОБА_1 . Таким чином, транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом 1598 см. Куб є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя сторін у справі. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України). 02.12.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «АВТО-СТАТУС» в м. Запоріжжі уклали договір комісії № 6479/21/1/011995. За умовами зазначеного договору комісіонер зобов`язується за дорученням комітента за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу спірного транспортного засобу «MERCEDES-BENZ», модель А 160. 04.12.2021 на виконання вищезазначеного договору комісії ТОВ «АВТО-СТАТУС» було укладено договір купівлі-продажу автомобіля «MERCEDES-BENZ», модель А

160. Доказів надання згоди на відчуження спірного автомобіля з боку позивача у справі, а також використання коштів від продажу транспортного засобу в інтересах сім`ї матеріали справи не містять. Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Враховуючи наведену норму закону, до предмету доказування у цій справі не належить встановлення часу припинення шлюбних відносин сторін, враховуючи, що сторони не заперечують проти того, що спірний транспортний засіб є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги в частині виключення з мотивувальної частині рішення суду відомостей щодо встановлення факту припинення шлюбних відносин сторін у справі з червня 2021 року. Також, слід зазначити, що суд першої інстанції в даному контексті посилається на норми ч.4 ст. 82 ЦПК України, щодо встановлення рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.01.2022 року про розірвання шлюбу між сторонами у справі, зазначеного факту. Однак з такими твердженнями не можна погодитися, оскільки частина вказаного рішення, що містить встановленні фактичні данні не містить інформації щодо встановлення періоду припинення шлюбних відносин, а сам по собі факт визнання позову відповідачем, не вказує, що він погоджується з доводами позивача щодо зазначеного періоду, а вказує лише на факт відсутності заперечень щодо розірвання шлюбу. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. У разі, коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або вартість враховується при поділі (пункти 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»). Відповідно до довідки № 622 щодо визначення ринкової вартості автомобіля «MERCEDES-BENZ», модель А 160, загальний легковий хетчбек сірого кольору, 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бензин або газ, об`ємом двигуна 1598 см.куб., реєстраційний номер до його перереєстрації НОМЕР_2 , складеної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 від 26.10.2022, визначено середню ринкову вартість зазначеного автомобіля станом на 26.10.2022 в розмірі 4660,00 доларів США, і з обліком Гк дорівнює 173817,87 грн. (а.с.14-17). Частиною 2 ст.13 та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказів меншої вартості спірного транспортного засобу на час розгляду справи, відповідачем надано не було, як і не було спростовано в цій частині доказів наданих позивачкою. Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу надану під час апеляційного провадження за заявою ОСОБА_2 , то слід зазначити наступне. Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача в суді здійснював адвокат Борисенков В.С., про що свідчить копія ордеру серії АР №1101045 від 12.10.2022 (а.с.6,74), копія договору про надання правничої (правової) допомоги б/н від 12.10.2022, копія договору про надання послуг від 12.10.2022, додаткова угода №1 до договору від 12.10.2022 року про надання послуг від 05.05.2023 року; акт приймання передачі послуг від 11.05.2023 року (вивчення апеляційної скарги та підготовка відзиву, з визначеною вартістю 4000,00 грн.), рахунок №09/05 на суму 4000,00 грн., квитанція №ПН52290 від 11.05.2023 про сплату 4000,00 грн. Враховуючи, підтверджений розмір витрат на правову допомогу, суд апеляційної інстанції приймаючи до уваги обставини справи, а саме співмірність за надані юридичні послуги зі складністю справи, яка розглядалася в порядку письмового провадження без виклику сторін, зважуючи на часткове задоволенні вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Якушева Романа Сергійовича задовольнити частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 березня 2023 року у цій справі змінити, шляхом виключення з тексту рішення відомостей щодо встановлення факту припинення шлюбних відносин сторін у справі з червня 2021 року. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 14 серпня 2023 року. Судді: С. В. Кухар О.В. Крилова О.З. Поляков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»