Постанова 4856 № 560/13291/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/13291/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 10 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в грудні 20222 року позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 травня 2023 року, з урахуванням ст. 311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що на майстер-сержант ОСОБА_1 з 18.09.2019 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що знаходяться у підпорядкуванні та фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 . Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11.10.2021 №211 на виконання наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 07.10.2021 №147 дск майстер-сержант ОСОБА_1 , командир взводу інженерних конструкцій військової частини НОМЕР_1 з 12 жовтня 2021 року вибув у відрядження до складу сил і засобів, які приймають безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (в умовах польового виходу), у н.п. Соледар Донецької області. Позивача вважає, що оскільки з 24.02.2022 по червень 2022 року приймає безпосередню участь в бойових діях, а тому повинен отримувати додаткову грошову винагороду 100000,00 грн., однак у його грошове забезпечення не було включено додаткову винагороду у розмірі до 100000,00 грн, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII). Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168). Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (далі - Порядок № 260). Пунктом 3 Порядку № 260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби). Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. 25 березня 2022 року Міністром оборони України було прийнято рішення № 248/1298 (чинне на час виникнення спірних правовідносин) про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, яке того ж дня телеграмою №248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ. Відповідно до п. 1 Постанови №168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Пунктом 2 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: - 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участі у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); - 30000 іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку із звільненням з військової служби). Відповідно до п.3 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість, (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Враховуючи наведені норми, колегія суддів звертає увагу, що довідку про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії має видати командир військової частини, в розпорядження до якого був відряджений військовослужбовець для здійснення відповідних заходів. Тільки при наявності довідки (за формою, наведеною в додатку № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298), позивач має право на отримання збільшеної до 100000,00 грн. додаткової винагороди за відповідний період. З матеріалів справи встановлено, що на виконання пункту 2-1 Постанови №168, з урахуванням телеграми Міністра оборони України №248/1298 військовою частиною НОМЕР_3 видано позивачу довідки від 05.08.2022 № 313/отул/6140у (№ з/п 45), від 03.07.2022 № 313/отул/4038д (№ з/п 3), від 05.08.2022 № 313/отул/6137д та від 05.08.2022 № 313/отул/6143у (№ з/п 54), згідно яких встановлено, що позивач приймав безпосередню участь у бойових (воєнних) діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 17.06.2022 по 21.06.2022, з 22.06.2022 по 27.06.2022, з 28.06.2022 по 30.06.2022 та з 01.07.2022 по 26.07.2022 відповідно, та отримував додаткову винагороди збільшену до 100000,00 гривень (пропорційно часу участі у таких діях або заходах). Вказані відомості зазначені та досліджені судом згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 04.01.2023 № 2-ф, яка міститься в матеріалах справи. Згідно п.4-6 телеграми №248/1298, командирам військових частин (установ), до яких відрядженні військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми. Виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми). Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів. Згідно довідки про нараховані та виплачені види грошового забезпечення ОСОБА_1 №2-ф від 04.01.2023 встановлено, що позивачу здійснювалась виплата щомісячної додаткової винагороди за період у період з 24.02.2022 року по 16 червня 2022 року в розмірі 30000,00 грн. Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції було витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірені копію довідок про проведення безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 24.02.2022 по 16.06.2022 включно стосовно військовослужбовця, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , сержанта ОСОБА_1 . Також, витребувано у Військової частини НОМЕР_3 належним чином завірені копію довідок про проведення безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 24.02.2022 по 16.06.2022 включно стосовно військовослужбовця, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , сержанта ОСОБА_1 . Від військової частини НОМЕР_1 до суду першої інстанції 21.02.2023 надійшли документи, в яких відсутні докази, а саме, довідки про проведення безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 24.02.2022 по 16.06.2022 стосовно ОСОБА_1 . На виконання ухвали суду від 09 лютого 2023 року військова частина НОМЕР_3 надіслала суду першої інстанції відповідь №313/7/1143 від 23.02.2023, яка надійшла до суду 01.03.2023. Згідно вказаної відповіді, інформація, яка підтверджує факт проходження служби, перебування у відряджені, безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період з 24.02.2022 по 16.06.2022 сержанта ОСОБА_1 у складі військової частини НОМЕР_3 , відсутня. Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 24.02.2022 року по 16.06.2022 року, а отже, у військової частини НОМЕР_1 були достатні правові підстави щодо не включення ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн. за забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24.02.2022 року по 16.06.2022 року. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на довідку, видану військовою частиною НОМЕР_1 від 05.12.2022 № 173 згідно якої ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 26.07.2022 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України,оскільки вказана довідка не відповідає формі, наведеній в додатку № 1 до телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 та не дає жодних правових підстав, щодо виплати позивачу додаткової винагороди з розмірі до 100000,00 грн. Колегія суддів зазначає, що докази і доказування - один із найважливіших інститутів адміністративного права. Адже саме з допомогою доказів суд з`ясовує дійсні правовідносини сторін, обставини, що мають значення для справи. Суд зауважує, що докази - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Тобто доказом є не факт, не обставина, а фактичні дані. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, та інших обставин, які мають значення, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Достатність доказів визначається як наявність у справі такої сукупності зібраних доказів, яка викликає у суб`єкта доказування внутрішню переконаність у достовірному з`ясуванні наявності або відсутності обставин предмету доказування, необхідних для встановлення об`єктивної істини та прийняття правильного рішення у справі. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, враховуючи подання відповідачем до суду доказів нарахування та виплати позивачеві додаткової винагороди, в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні правові норми і неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права в ході апеляційного розгляду справи не виявлено, а відтак підстави для задоволення вимог апеляційних скарг відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.