Постанова 4855 № 320/16763/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/16763/23 Головуючий у 1 інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишиної О.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,- ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві. Не погодившись з ухвалою суду, позивач - ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява була підписана Мневець Олександром Миколайовичем , який зазначається представником позивача. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що в реквізитах позовної заяви вказано тільки реєстраційний номер картки платника податків. В довіреності не зазначено жодних даних, що дозволили б ідентифікувати особу представника. Отже, на переконання суду першої інстанції, в матеріалах справи відсутні необхідні відомості для встановлення особи та її процесуальних повноважень - щодо особи, яка підписала позовну заяву. Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Положенням ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Частиною 2 статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В силу ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Згідно з ч. 2 ст. 59 КАС України, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Також, п. 1 ч. 4 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів, зокрема, довіреністю. Відповідно до ч. 8 ст. 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_1 підписана її представником - Мневець Олександром Миколайовичем. Так, у реквізитам позовної заяви зазначено дані позивача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) та дані представника позивача - Мневець Олександра Миколайовича (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса для листування позивача та представника: АДРЕСА_3 ). З огляду на зазначене, посилання суду першої інстанції на те, що в реквізитах позовної заяви вказано тільки реєстраційний номер картки платника податків, колегія суддів вважає безпідставним. Матеріали справи свідчать, що до позовної заяви представником повивача додано завірену приватним нотаріусом Буділовською Н.С. копію довіреності від 15 лютого 2023 року, згідно якої, ОСОБА_1. уповноважила адвокатів: Ткачука Владислава Петровича, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_5 . Мневець Олександра Миколайовича , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ., фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_7 (які можуть діяти разом або окремо), представляти її інтереси, зокрема, в усіх судах України з питань, пов`язаних з оформленням, нарахуванням, перерахунком пенсії з усіма правами, наданими законом позивачу. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що копія довіреності від 15 лютого 2023 року є достатнім документом для підтвердження повноважень, зокрема, Мневця Олександра Миколайовича на здійснення представництва ОСОБА_1 у суді під час розгляду даної адміністративної справи, у тому числі, для підписання та подання позовної заяви. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі Bellet v. France, Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа Мушта проти України). У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку повернення позовної заяви позивачу, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М.