Постанова Львівський апеляційний суд № 466/9867/20

Справа № 466/9867/20 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф. Провадження № 22-ц/811/1272/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. розглянувши у місті Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 28 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення місця проживання дітей та призначення виплати аліментів, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення місця проживання, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.03.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про встановлення місця проживання залишено без розгляду. Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, про встановлення місця проживання дітей та призначення виплати аліментів передано для розгляду за підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області. Ухвалу суду в частині передачі справи за підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не врахував, що жодних доказів на підтвердження постійного місця проживання відповідача ОСОБА_2 в Одеській області матеріали справи не містять. Передаючи справу за підсудністю, суд першої інстанції взяв до уваги клопотання Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.02.2023, де зазначено, що зі слів ОСОБА_2 діти проживають із батьком в Одеській області. Просить ухвалу суду в частині передачі справи для розгляду до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області скасувати. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду в оскаржуваній частині таким вимогам не відповідає. Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дітей та призначення виплати аліментів, зазначивши при цьому адресу місця проживання відповідача АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Шевченківського району м. Львова. Згідно з частинами шостою-дев`ятою статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. На виконання вказаних вимог закону з метою встановлення місця проживання відповідача судом першої інстанції було направлено запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Згідно інформації, наданої адресно-довідковим підрозділом ГУ ДМС у Львівській області ОСОБА_2 зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 не значиться. За правилами ч.10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Враховуючи, що отримана судом інформація не давала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 , суд першої інстанції відповідно до положень ч.10 ст. 187 ЦПК України правильно вирішив питання про відкриття провадження у цій справі, постановивши ухвалу від 18.01.2021. Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Проте, відповідно до ст. 31 ч. 2 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду. Враховуючи, що виключна підсудність цієї справи відсутня, справа була прийнята судом першої інстанції до розгляду з додержанням правил підсудності, вона повинна бути розглянута Шевченківським районним судом м. Львова в силу вимог ч.2 ст. 31 ЦПК України. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, така підлягає скасуванню в оскаржуваній частині з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 28 березня 2023 року в частині направлення справи за підсудністю скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 11.08.2023 Головуючий Судді