Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/5781/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1665/23 Справа № 185/5781/23 Суддя у 1-й інстанції - Мельник Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу захисника Алексєєва Леоніда Олександровича, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 13.04.2023 року о 01:45 годині в м.Павлограді по вул.Дніпровській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагували на світло, сухість в порожнині роту). На вимогу працівників поліції пройти огляд у медичній установі для визначення ступеня наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився під відеозапис. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Не погоджуючись з вищевказаною постановою захисник Алексєєв Л.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ніяких ознак сп`яніння, про які вказано у протоколі, у ОСОБА_1 не було; ОСОБА_1 не пропонували пройти текст на місці, як то встановлено законом; із наявних доказів не вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем. ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з`явились, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд, відеозаписом згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Апеляційним судом встановлено, що доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом були предметом розгляду суду першої інстанції. Судом першої інстанції надано ґрунтований висновок про те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції, оскільки дані висновки випливають з наявного в матеріалах справи відеозаписом. Таким чином, до доводів апеляційної скарги в частині відсутності доказів керування останнім транспортним засобом апеляційний суд ставиться критично та розцінює їх як спробу уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Інші доводи наведені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу і не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 , як особи, що керувала транспортним засобом, від проходження огляду був причиною притягнення його до адміністративної відповідальності. Наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому визнають належними та допустимими. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Алексєєва Леоніда Олександровича, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун