LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855620/1243/23

від 10.08.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/1243/23 Суддя (судді) першої інстанції: Виноградова Д.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 21.04.2023) у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И Л А : Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 354036 від 16.11.2022 Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення рейдової перевірки інспектором Управління не було дотримано вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: не було поінформовано СТОВ «Батьківщина» про свої права та обов`язки; не вручене направлення на перевірку; не ознайомлено СТОВ «Батьківщина» з підставою проведення рейдової перевірки; не зроблено запис в журналі перевірок СТОВ «Батьківщина», не проведено позаплановий захід в присутності керівника СТОВ «Батьківщина» чи іншої уповноваженої ним особи. Вказує, що перевірку проведено без форменого одягу, без пред`явлення службового посвідчення, направлення на рейдову перевірку, сигнального диску (жезла) та індивідуальної печатки. Зазначає, що проведена перевірка була здійснена поза межами затвердженого щотижневого графіку. Також вказує, що СТОВ «Батьківщина» не є перевізником та не надає послуги з перевезення. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову, вказав, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт винесена оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн за допущення порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія транспортного засобу відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Вказане є безумовною підставою для притягнення автомобільного перевізника до відповідальності, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задвоольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що під час проведення рейдової перевірки інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті не було дотримано вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: не було поінформовано СТОВ «Батьківщина» про права та обов`язки; не вручене направлення на перевірку; не ознайомлено СТОВ «Батьківщина» з підставою проведення рейдової перевірки; не зроблено запис в журналі перевірок СТОВ «Батьківщина»; не проведено позаплановий захід в присутності керівника СТОВ «Батьківщина» чи іншої уповноваженої ним особи. А також, всі проведені рейдові перевірки були проведені працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області Державної служби України з безпеки на транспорті без форменого одягу, без пред`явлення службового посвідчення, направлення на рейдову перевірку згідно з додатком 1-1, сигнального диску (жезла) та індивідуальної печатки. На думку позивача, суд першої інстанції невірно застосував норму закону щодо того, що СТОВ «Батьківщина» є перевізником та надає послуги з перевезення. Оскільки, перевізники це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом. В той час, як всі водії, які керували вантажними автомобілями є працівниками СТОВ «Батьківщина» та не надають послуг з перевезення. Вантаж, який перевозився був власністю СТОВ «Батьківщина», товарно-транспортна накладна №006670 від 26.09.2022 оформлена згідно до вимог Наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні». Крім цього даний товар був доставлений на умовах DAP (місце призначення) договору поставки №200922-1 від 20.09.2022 укладеного між СТОВ «Батьківщина» та ТОВ «Юніком-Агрі», про що також було зазначено в накладних. Отже, таким чином, послуги з перевезення вантажу СТОВ «Батьківщиною» не надавались, а здійснювалась доставка в пункт призначення згідно з умовами договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, що виключає СТОВ «Батьківщина» з числа «перевізників». Так, об`єктивною стороною правопорушення, за яке застосовано оскаржуваний штраф, визначено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа. При цьому, порядок такого облаштування передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення (а не здійснюють його для власних потреб, як позивач). Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.09.2022 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 22.09.2022, направлення на рейдову перевірку від 22.09.2022 № 012914 Відділом державного нагляду (контролю) у Черкаській області проведено перевірку додержання позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт № 338268 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме у водія транспортного засобу відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Водій транспортного засобу був ознайомлений з вказаним актом під підпис (а.с. 63, 64, 68). Листом № 34555/819.3/24-22 від 12.10.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернігівській області було повідомлено позивача про розгляд 16.11.2022 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 69,70). Начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернігівській області 16.11.2022 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №354036, якою стягнуто з позивача штраф у сумі 17 000,00 грн (а.с. 20,71). Вважаючи протиправною вказану постанову, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вказані у позовній заяві представником позивача доводи щодо порушення уповноваженими особами Укртрансбезпеки процедури проведення рейдової перевірки, передбаченої Законом України «Про автомобільний транспорт» та Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), при здійсненні такої перевірки 27.09.2022 Транспортного засобу марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 не знайшли підтвердження. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач фактично надав послуги з перевезення вантажу належним йому транспортним засобом на користь ТОВ «ЮНІКОМ АГРІ». В даному випадку СТОВ «Батьківщина» виступає перевізником товару за власний кошт та вказане перевезення здійснюється не для власних потреб. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. На виконання частин 12, 14 ст. 6 Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону № 2344-ІІІ рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до частин 17, 21 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567). За приписами пунктів 4, 12, 13, 15, 19 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Як підтверджено матеріалами справи, у відповідача наявний Щотижневий графік проведення рейдових перевірок у період з 26.09.2022 по 02.10.2022, затверджений 22.09.2022 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області, на підставі якого 22.09.2022 видано Направлення № 012914 на рейдову перевірку в означений період. Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачами дотримано процедуру проведення рейдової перевірки, а протилежні доводи позивача - є безпідставними. Щодо визначення наявності статусу перевізника у позивача, колегія суддів виходить з наступного. На виконання частин 1 та 2 ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: - для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; - для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення №340), пунктом 1.4 якого визначено, що це Положення не поширюється, зокрема: на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств. Згідно з пунктом 1.3 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ). За визначенням, що міститься у п. 1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв. На виконання п. 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України. Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів. За визначенням, що міститься у п. 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв. За приписами п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Керуючись ч. 1 ст. 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. На виконання пунктів 3.5, 3.6 Інструкції № 385 перевізники, зокрема: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий). Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР 994 016 здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа. Як не заперечується учасниками справи, 27.09.2022 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Черкаській області за результатом проведення рейдової перевірки Транспортного засобу марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 було встановлено порушення у зв`язку з відсутністю документа, визначеного ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме чинного Протоколу перевірки та адаптації тахографа зазначеного Транспортного засобу. За приписами ст. 60 Закону № 2344-ІІІ до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт притягується саме автомобільний перевізник. За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 2344-ІІІ договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). За визначенням, що міститься у ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. За приписами частин 1 та 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)). За визначенням, що міститься у главі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363) товарно-транспортній накладній - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Відповідно до п. 11.1 глави 11 Правил № 363 товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів. Керуючись ч. 3 ст. 48 Закону № 2344-ІІІ при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: - дата і місце складання; - вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); - автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; - вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); - транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; - пункти завантаження і розвантаження. Так, відповідно до пункту 4.1 Договору поставки від 20.09.2022 № 200922-1, укладеного між ТОВ «ЮНІКОМ АГРІ» (Покупець) та СТОВ «Батьківщина» (Постачальник), поставку товару здійснює Постачальник. Із змісту Товарно-транспортної накладної від 26.09.2022 № 006670 автомобільним перевізником зазначено СТОВ «Батьківщина», перевезення вантажу здійснювалось на Транспортному засобі марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 , який, як встановлено вище, належить на праві власності СТОВ «Батьківщина». Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені обставини підтверджують договірні відносини щодо поставки товару між ТОВ «ЮНІКОМ АГРІ» та СТОВ «Батьківщина», яка включає перевезення вантажу. Тобто, позивач фактично надав послуги з перевезення вантажу належним йому транспортним засобом на користь ТОВ «ЮНІКОМ АГРІ». Відтак, СТОВ «Батьківщина» виступає перевізником товару за власний кошт та вказане перевезення здійснюється не для власних потреб. Відтак, позивач є перевізником в розумінні Закону № 2344-ІІІ, і, відповідно, визначені законодавством до автомобільних перевізників, правила та відповідальність, поширюються в цьому випадку і на нього. За приписами пунктів 25-27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком

5. Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проаналізувавши вказані норми та обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що постанова від 16.11.2022 № 354036 про застосування до СТОВ «Батьківщина» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн, відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є правомірною та скасуванню не підлягає. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 10.08.2023. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»