Постанова 4855 № 620/781/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/781/23 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 серпня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення коштів, - ВСТАНОВИЛА: У січні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради, яким просила: - визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у меншому розмірі ніж це передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; - стягнення з Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на користь позивача 8992 грн на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо недоплати позивачу, як ветерану війни-особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік. Рішенням Чернігівького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком; - зобов`язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 31 травня 2023 року позивачем подано до Чернігівського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої остання просила визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року (справа №620/781/23). Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради залишено без задоволення. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи. Апелянт зазначила, що станом на час звернення до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України рішення суду не виконано, водночас відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком; - зобов`язано Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. З метою примусового виконання рішення Чернігівським окружним адміністративним судом 12 квітня 2023 року видано виконавчий лист №620/781/23. 31 травня 2023 року позивачем подано до Чернігівського окружного адміністративного суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої просила визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо невиконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року (справа №620/781/23). Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності залишено без задоволення. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення Департаментом соціальної політики Чернігівської міської ради в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, водночас відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Аналогічні положення викладені в ч.ч. 2-4 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що виконання судового рішення є невід`ємним складовим елементом права кожного на судовий захист; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом; держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абз. 3 п. 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012, перше речення абз. 2 п. 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012, перше речення абз. 8 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019, мотивувальна частина рішення №10-р/2020 у справі №1-14/2020(230/20) від 28 серпня 2020 року). Згідно з ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (перше речення частини другої); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть ухвалювати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання (абз. 2 ч. 7). Згідно з ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1). На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (ч. 3). Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4). За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6). Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року, справа №620/781/23 ОСОБА_1 здійснено відповідний перерахунок, згідно з яким позивачу виплачено 3391,00 грн., сума доплати становить 8992,00 грн. (а.с. 74). Відповідно до по відзиву Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на заяву про встановлення судового контролю та визнання протиправною бездіяльності від 06 червня 2023 року, відповідач зазначив, що з метою виконання рішення суду в частині виплати позивачу перерахованої суми допомоги до 5 травня за 2021 року вживає належних заходів для вирішення питання фінансування з Державного бюджету, що підтверджується звернення до вищестоящих органів (а.с. 76-80). Отже відповідачем вчиняють дії щодо належного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/781/23 в повному обсязі. Водночас невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 року № 902 затверджено Порядк використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду (далі - Порядок). Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку відповідач є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Зокрема з забезпечення виконання грошових зобов`язань щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань". Пунктами 7, 15 Порядку передбачено, що черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку. Районні органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат протягом трьох робочих днів перераховують бюджетні кошти на рахунки стягувачів, відкриті в установі уповноваженого банку. Відповідно до п. 10 Порядку судові рішення будуть виконані протягом трьох днів по надходженню бюджетних коштів, відповідно до визначеної пріоритетності та черговості виконання рішень. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних вимог Порядку відповідачем подано до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації інформацію про потребу в бюджетних коштах за бюджетною програмою КПКВК 2501290 "Забезпечення виконання рішень суду" щодо забезпечення виконання судових рішень про стягнення/виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня на загальну суму 26641035,20 грн. Вказана сума включає заборгованість по виплаті допомоги, яка виникла на підставі рішення суду по справі № 620/781/23. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання, а тому підстави для визнання протиправною бездіяльності Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради в порядку ст. 383 КАС України відсутня. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 383 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку