Постанова 4852 № 280/704/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 280/704/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (суддя Максименко Л.Я., повне судове рішення складено 25 квітня 2023 року) в справі № 280/704/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0152476-2406-0828 від 23 лютого 2022 року, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2021 рік на загальну суму 444,11 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0152477-2406-0828 від 23 лютого 2022 року, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2021 рік на загальну суму 544,69 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області форми «Ф» № 0152476-2406-0828 від 23 лютого 2022 року, яким визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік у розмірі 444,11 грн.; форми «Ф» 0152477-2406-0828 від 23 лютого 2022 року, яким визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі 544,69 грн. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт вказує, що позивач є власником двох об`єктів нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 42,13 кв.м., та частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 68,7 кв.м. Обчислення суми податку відповідно до абз. 6) пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України з урахуванням сумарної загальної площі квартир в розмірі 76,28 кв.м., пільги в розмірі 60 кв.м., відповідної ставки податку та розподілено пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів Вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано Положення про податок на майно, затверджене рішенням Запорізької міської ради № 5 від 28 січня 2015 року, позаяк Податковим кодексом України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об`єктів житлової нерухомості, адже орган місцевого самоврядування мав право зменшити ставку податку відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу, а не збільшувати пільгову базу оподаткування. Зазначає, що це рішення міської ради не відповідає приписам Податкового кодексу України. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником об`єктів житлової нерухомості: квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,13 кв. метрів; 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 68,7 кв. метрів, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру забором відчуження об`єктів нерухомого майна. Інші об`єкти житлової нерухомості у позивача відсутні. 23 лютого 2022 року ГУ ДПС у Запорізькій області винесено відносно ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: №0152476-2406-0828, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2021 рік на загальну суму 444,11 грн.; №0152477-2406-0828, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2021 на загальну суму 544,69 грн. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №1271/6/99-00-06-01-04-06 від 16 січня 2023 року скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Також судом першої інстанції встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року за №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). Рішеннями Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №5, від 26 лютого 2016 року №30, від 25 серпня 2016 року №50, від 21 грудня 2016 року №49, від 26 квітня 2017 року №51, від 27 травня 2020 року №49 внесено зміни до рішення від 28 січня 2015 року №

5. Відповідно до Положення про податок на майно ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів; різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири /квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток, загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів). Суд першої інстанції вважав, що ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, становить 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року), за 1 кв. метр бази оподаткування, тому згідно з Положенням про податок на майно до позивача має бути застосована нульова ставка податку, бо у нього наявні об`єкти житлової нерухомості (квартири), загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів. Враховуючи приведене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що контролюючим органом застосована відсоткова ставка з податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб у розмірі 1,0%, всупереч приписам чинного законодавства та, відповідно, про протиправність податкових повідомлень-рішень від 23 лютого 2022 року № 0152477-2406-0828 на суму 544,69 грн. та №0152476-2406-0828 на суму 444,11 грн. Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 42,13 кв.м., частка квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 68,7 кв.м. ГУ ДПС у Запорізькій області 23 лютого 2022 року прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості: № 0152476 -2406-0828 у розмірі 444,11 грн. за 2021 рік; № 0152477-2406-0828 у розмірі 544,69 грн. на 2021 рік. Спірним під час апеляційного перегляду справи є виключно питання правомірності податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2021 рік за об`єкти нерухомого майна квартири без врахування пільг, встановлених рішеннями Запорізької міської ради. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування згідно з положеннями підпункту 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Пунктом 266.3 статті 266 ПК України встановлена база оподаткування цим податком, за підпунктом 266.3.1 якого базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Пунктом 266.4 статті 266 ПК України встановлені пільги із сплати податку. Зокрема, за змістом підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 цього кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. За правилами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з положеннями Податкового кодексу України є місцевим податком. Відповідно до підпункту 8.3 статті 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених дим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Згідно з пунктом 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також статтею 143 Конституції України та пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За змістом пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень. Відповідно до пункту 12.4 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: 12.4.1. встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; 12.4.2. визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу; 12.4.3. до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Рішенням Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 року затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Рішеннями Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №5, від 26 лютого 2016 року №30, від 25 серпня 2016 року №50, від 21 грудня 2016 року №49, від 26 квітня 2017 року №51, від 27 травня 2020 року №49 вносились відповідні зміни, зокрема абзац 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 частини 2 Положення після слів «за 1 кв. метр бази оподаткування» доповнено словами «за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; - будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів; - різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів.». Відтак, враховуючи, що міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості, то податок на квартиру/квартири незалежно від їх кількості, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв. м., згідно з рішенням Запорізької міської ради оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків. В цьому випадку при прийнятті податкових повідомлень-рішень, правомірність яких є предметом апеляційного перегляду, контролюючий орган не застосував чинні рішення органу місцевого самоврядування в частині встановлення пільг для фізичних осіб, наданих відповідно до пункту 266.4 статті 266 ПК України, що призвело до протиправного визначення податкового зобов`язання. Суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про безпідставність застосування до об`єктів нерухомості, що перебувають у власності позивача, ставок податку, що суперечать податковому законодавству, адже органи місцевого самоврядування не мають право збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України. Вище судом приведено нормативне обґрунтування питання, що орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями із встановлення пільг, залежно від майна, яка є об`єктом оподаткування. Рішення Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 року, яким затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та рішення міської ради, якими внесені зміни до цього положення та якими встановлено нульову ставку податку для квартир, площа яких не перевищує 120 кв. м., є чинними і повинні застосовувались до спірних в цій справі правовідносин. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року в справі № 280/704/23 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року в справі № 280/704/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 10 серпня 2023 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. Повне судове рішення складено 10 серпня 2023 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко