Ухвала КЦС ВС № 484/1145/22

Ухвала 09 серпня 2023 року місто Київ справа № 484/1145/22 провадження № 61-9819ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради, третя особа - головний лікар Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради Самойлов Андрій Леонідович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_1 у квітні 2022 року звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради (далі - КНП «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»), третя особа - головний лікар КНП «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Самойлов А. Л., у якому просив: - визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) від 29 березня 2022 року № 256/к/тр «Про припинення трудового договору (контракту) за сумісництвом КНП «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»»; - поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді водія автотранспортних засобів екстреної медичної допомоги виїзної бригади І класу Первомайської станції швидкої медичної допомоги КНП «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»; - стягнути з КНП «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення (31 березня 2022 року) до дня прийняття рішення судом. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 13 лютого 2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 . Постановою від 17 травня 2023 року Миколаївський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2023 року - без змін. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 27 червня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Ухвалою від 12 липня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог. Заявник 21 липня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цих судових рішень визначив те, що: - (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 309/3460/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 759/1122/19, від 27 квітня 2021 року у справі № 461/8132/17, від 13 травня 2022 року у справі № 331/2395/22, за змістом яких у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, допоки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість; - (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/1743/18, у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 700/63/18, відповідно до яких працівник може бути звільнений відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення. Також визначено умови, за яких працівник може бути звільнений згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України; - (3) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 520/3689/16-ц, згідно з якими звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; - (4) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 714/395/17, відповідно до яких за приписами пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення; - (5) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 161/6283/16-ц, щодо обов`язковості здійснення перевірки законності попередніх стягнень, оскільки тільки правомірно накладені стягнення можуть ураховуватися і бути підставою для звільнення працівника відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України; - (6) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07червня 2018 року у справі № 465/6964/15-ц, від 22 липня 2019 року у справі № 363/4221/16-ц, щодо обов`язковості врахування при звільненні ступеню тяжкості вчиненого проступку і заподіяння працівником шкода, обставин, за яких вчинено проступок, і попередньої роботи працівника. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ До касаційної скарги ОСОБА_1 додав клопотання, у якому просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2023 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 17 травня 2023 року. Заявник зазначив, що постанову Миколаївський апеляційний суд ухвалив 17 травня 2023 року, повний текст склав 22 травня 2023 року, копію постанови суд апеляційної інстанції йому направив засобами поштового зв`язку 24 травня 2023 року, яку він отримав 01 червня 2023 року. На підтвердження цього факту надав копію листа Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2023 року № 3.17/202/2023 та скрин-шот із сайту «post-tracker.info», що відстежує відправлення «Укрпошти». Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою. Аналіз змісту касаційної скарги, доданих до неї матеріалів та доводів про поновлення строку на касаційне оскарження, дають підстави для висновків, що строк на касаційне оскарження зазначених рішень пропущено з поважних причин, тому Суд поновлює його. ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 лютого 2023 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 17 травня 2023 року. Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати із Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області справу № 484/1145/22 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради, третя особа - головний лікар Комунального некомерційного підприємства «Миколаївський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Миколаївської обласної ради Самойлов Андрій Леонідович, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак