Ухвала КЦС ВС № 753/21732/20

Ухвала 09 серпня 2023 року місто Київ справа № 753/21732/20 провадження № 61-9438ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю, зміну черговості права на спадкування та визнання права власності на частку у спільному сумісному майні, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_1 у грудні 2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просила: - встановити факт її спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 серпня 2007 року до 21 листопада 2020 року; - змінити черговість одержання права на спадкування для ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_6 , включивши її до кола спадкоємців за законом першої черги; - визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на автомобіль марки «Nissan X-Trail», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; - визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки «Nissan X-Trail», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 14 лютого 2023 року Дарницький районний суд міста Києва залишив без задоволення позов ОСОБА_1 . Постановою від 18 травня 2023 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року - без руху. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 22 червня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Ухвалою від 14 липня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог. Заявник 19 липня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скаргиразом із доказами на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги та копією касаційної скарги з додатками для іншого учасника справи. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявник зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цих судових рішень визначила те, що: - (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року у справі № 496/2083/19, щодо застосування приписів статті 74 СК України; - (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 522/25049/16-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 320/4964/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19, відповідно до яких для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо; - (3) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 161/8104/21-ц, щодо визначення доказів, потрібних для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу; - (4) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20, щодо допустимості доказів; - (5) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 509/4286/16-ц, щодо визначення поняття «безпорадний стан»; - (6) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 200/21452/15-ц, щодо порядку доказування наявності безпорадного стану в особи; - (7) суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили докази, наявні у матеріалах справи. Верховний Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про відсутність висновків Верховного Суду щодо можливості визначення судом безпорадного стану померлого за умови, якщо позивач посилається на обумовленість такого стану не похилим віком та/або не каліцтвом, а саме тяжкими хворобами особи та обумовлює свої доводи посиланням на медичну документацію, оскільки такий правовий висновок у подібних правовідносинах Верховний Суд уже виклав у постановах від 22 березня 2023 року у справі № 753/10668/19, від 20 вересня 2022 року у справі № 372/3988/20-ц. Також Верховний Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування правил статей 77-80, 90 ЦПК України, оскільки такі викладені Верховним Судом у постановах від 19 жовтня 2022 року у справі № 461/4315/18, від 31 серпня 2022 року у справі № 728/1077/21. Верховний Суд відхилив довід касаційної скарги заявника про те, що підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій є відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування правил статті 229 ЦПК України, адже такий правовий висновок вже сформульовано судом касаційної інстанції у постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 761/15392/19. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначила ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ДІЇ СУДОВИХ РІШЕНЬ До касаційної скарги ОСОБА_1 додала клопотання, у якому просить зупинити дію рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної потреби у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Враховуючи те, що заявник не навела обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції вправі зупинити дію рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не підтвердила ризики настання негативних наслідків для неї, не надала докази відкриття виконавчого провадження, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальними є, зокрема, засади цивільного процесу, визначені у статтях 12 та 13 ЦПК України. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду виконанні, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати із Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу № 753/21732/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім`єю, зміну черговості права на спадкування та визнання права власності на частку у спільному сумісному майні. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Дарницького районного суду міста Києва від 14 лютого 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак