LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС591/1132/22

від 08.08.2023 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного Управління Національної поліції в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2023 року та постанову Сумського апеляційн…

Ухвала 08 серпня 2023 року місто Київ справа № 591/1132/22 провадження № 61-11058ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, та касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Приходченко Олександра Олександрівна, на постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області, Сумської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, просив стягнути з держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди (компенсацію) 500 000,00 грн за надмірну тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42012200010000006 за заявою позивача. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, позов задоволено частково. Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено. У липні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій заявник просить рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2023 року в частині задоволення позову скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю. Також, у серпні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Приходченко О. О., в якій заявник просить постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2023 року скасувати, ухвалити рішення, яким апеляційну скаргу задовольнити, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2023 року в частин відмови у задоволенні позову скасувати, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі, ухвалити рішення, яким позов задовольнити повністю. Вивчивши касаційні скарги та додані до них матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційні скарги подані на судові рішення у справі, ціна позову в якій не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2023 року становить 500 000,00 грн не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 250 = 671 000,00 грн). Отже, оскаржуване судове рішення відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню. При цьому, Верховний Суд дав оцінку та врахував: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому, предмет касаційного оскарження. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Касаційні скарги не містять посилання на зазначені випадки. Посилання заявників на частину другу статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не заслуговують на увагу, оскільки з указаної підстави підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики та не свідчать про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Верховний Суд зауважує, що обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов`язку, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах. Випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення ЄСПЛ у справі «Golder v. the United Kingdom» (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення ЄСПЛ у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки Головне Управління Національної поліції в Сумській області та ОСОБА_1 подали касаційні скарги на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного Управління Національної поліції в Сумській області на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 31 березня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, та касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Приходченко Олександра Олександрівна, на постанову Сумського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області, Сумської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникам. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко С. О. Погрібний О. В. Ступак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»