Постанова 4857 № 380/10073/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10073/21 пров. № А/857/15853/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Довгополова О.М. суддів: Гудима Л.Я.; Затолочного В.С. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі № 380/10073/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання протиправною суддя (судді) в суді першої інстанції Коморний О.І., справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення рішення м. Львів, повний текст рішення складено 29 липня 2021 року. В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, відповідно до ч. 5 ст. 1.2 Закону України «Про статус ветеранів війти та гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551 -XII.( далі Закон №3551 XII), в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV ( далі Закон №367-ХІV), у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551 -XII, в редакції Закону №367-ХІV, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми цієї допомоги. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року позов частково задоволено: - визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому ніж п`ять мінімальних пенсій за віком. - зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 500,00 грн (п`ятсот гривень). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що виплачуючи позивачу оспорювану допомогу за 2021 рік у розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 відповідач допустив порушення норм ст. 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-XIV, яка передбачала виплату учасникам бойових дій допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходив з того, що оскільки дана справа незначної складності з сталою правовою позицією та не потребує значних затрат часу на вказані роботи то заявлена позивачем сума є завищеною. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при розподілі судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу судом з власної ініціативи без клопотання відповідача застосовано принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України). У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу подано, зокрема: договір від 31 травня 2021 року №21.05-31.01 про надання правової допомоги, акт виконаних робіт від 16 червня 2021 року. Відповідно до дубліката квитанції № 0.0.2144832836.1 від 31 травня 2021 року загальна вартість робіт/послуг професійної правничої допомоги складає 3000 грн. Згідно з актом адвокатом надано такі послуги: - підготовка та керування адвокатом Виконавця в інтересах Замовника запиту до відповідача, про надання письмової інформації та доказів, які її підтверджують, про причини ненарахування та невиплати Замовнику щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII, в редакції Закону №367-ХІУ 30 хв 500 грн; - підготовка, підписання та скерування до суду адвокатом Виконавця в інтересах Замовника позовної заяви з вимогами до відповідача про визнання протиправної бездіяльності, яка полягає у ненарахуванні і невиплаті Замовнику щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551 XII в редакції Закону №367-ХІІ, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити Замовнику щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551-XII. в редакції Закону №367-ХІУ. у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а також (за необхідності) заяв по суті справи та з процесуальних питань 120 хв. 2500 грн. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 500,00 грн (п`ятсот гривень). Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Разом з тим, колегія суддів вважає, що розрахунок правничої допомоги у розмірі 500 грн співмірний у співвідношенні до обсягу наданих позивачу послуг та складності справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. 243, ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року у справі № 380/10073/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний