Постанова 4855 № 620/3201/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3201/23 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суду Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов`язання відповідача належно розглянути заяву позивачки про встановлення причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та винести відповідне рішення у формі постанови про пов`язаність захворювання, яке призвело до смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 . Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 12 травня 2023 року позов задовольнив у повному обсязі. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що 21.11.1987 між позивачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . ОСОБА_2 проходив строкову військову службу з 31.03.1981 по 11.06.1983, в тому числі приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан з 24.06.1981 по 11.06.1983, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 № 210 від 22.11.2019. У витязі з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військо- лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 27.07.2020 № 436 вказано, що у рядового у відставці ОСОБА_2 , 1963 року народження, наявні захворювання: гіпертонічна хвороба II ст., ст.2. Ризик 3 (високий), ІХС,дифузний кардіосклероз, CH-ПА, ФК-ІІ; аорто склероз; цереброваскулярна хвороба; дисциркуляторна енцефалопатія III ст., з наявністю вогнищ гліозу судинного характеру в супратенторіальних структурах головного мозку, помірного розширення зовнішніх лікворних просторів (за МРТ), стійкою цефалгією, вираженою вестибулопатією, мнестичним зниженням, вегето-судинним та вираженим церебрастенічним синдромами, - що підтверджується військово-обліковими та медичними документами, захворювання, так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. З 01.11.2021 ОСОБА_2 було встановлено І Б (першу) групу інвалідності безтерміново, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 560262. 19.11.2021 ОСОБА_2 видано посвідчення серії НОМЕР_2 у якому вказано, що останній є інвалідом війни І Б (першої) групи безтерміново та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 . У п.9 лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 № 24 від 14.04.2022, виданого КНП "Варвинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Варвинської селищної ради Прилуцького району, зазначено, що смерть настала внаслідок захворювання -1, а саме: а) Ракова інтоксикація; б) Рак передміхурової залози з susp "М" в легені. З метою отримання соціальних гарантій позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із зверненням про спрямування документів її чоловіка - ОСОБА_2 , на розгляд Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України для надання висновку (підтвердження) причинно-наслідкового зв`язку між захворюванням, одержаним її чоловіком під час виконання обов`язків військової служби, та причиною його смерті. Листом від 12.12.2022 № 598/5391 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України відмовила у встановленні причинного зв`язку захворювання та причин смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , 1963 року народження, з виконанням обов`язків військової служби. Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду з позовом. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів виходить з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чинність цього Закону поширюється на: сім`ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. Згідно із абзацом шістнадцятим пункту 1 статті 10 цього ж Закону до членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців, партизанів та інших осіб, зазначених у цій статті, належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти. Відповідно до ч.1 ст.70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 № 2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби серед іншого військовослужбовців, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), відповідно до пункту 1.3 розділу І якого серед основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть. Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) (п.п.2.1, 2.2, п.2. розділу І Положення №402). Згідно п.21.9 глави 21 розділу ІІ Положення №402 визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК. Відповідно до пп.2.3.3 п.2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: серед іншого, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення кадрів для ВЛК; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України. Відповідно до пп.2.3.4 п.2.3 глави 2 Розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право, серед іншого: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Головного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово- лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК). У п. 21.9 глави 21 Розділу ІІ Положення №402 вказано, що визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК. Відповідно до п.20.1 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення. Згідно із п. 20.7 глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови, які приймає ВЛК із встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), наведені у главі 21 розділу II цього Положення. У п.21.3 глави 21 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку

19. У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення. Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що ЦВЛК має право надати заявнику роз`яснення у випадку відсутності підстав для визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 глави 21 Положення №402, в іншому випадку, зобов`язана прийняти постанову із встановленням причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1152/13026, причини смерті визначаються лікарем, що лікував померлого, який видає лікарське свідоцтво про смерть, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину. Таким чином, лікарське свідоцтво про смерть є тим документом, в якому зазначаються хвороби (патологічні стани), що призвели до смерті та є її причиною. Суд першої інстанції зазначив, що відповідь Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, на звернення позивачки щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби, не містить належного розгляду заяви, зокрема відповідачем не надано оцінки документам, наданим разом з указаним зверненням, будь-яка постанова не приймалась, що свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідача та про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо неналежного розгляду за зверненням ОСОБА_1 питання визначення причинного зв`язку захворювання, яке призвело до смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та зобов`язання відповідача належно розглянути вказане вище звернення ОСОБА_1 , та винести відповідне рішення у формі постанови про пов`язаність (чи не пов`язаність) захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 . Колегія суддів вважає помилковими наведені вище судом першої інстанції висновки з огляду на наступне. Як було зазначено вище у тексті даної постанови 12.12.2022 листом № 598/5391 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України відмовила у встановленні причинного зв`язку захворювання та причин смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , 1963 року народження, з виконанням обов`язків військової служби. У листі відповідач вказав, що в результаті розгляду наданих документів встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стало захворювання: « Cr передміхурової залози », а причиною захворювань, які були пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії були захворювання серцево-судинної системи та ангіоневрологічні захворювання, що підтверджується витягом із протоколу засідання ЦВЛК ЗСУ №436 від 27.07.2020. Надані медичні документи не дозволяють віднести початок захворювання передміхурової залози ОСОБА_2 на період участі у бойових діях у 1981-1983 роках. У п.11 остаточного лікарського свідоцтва про смерть від 14.04.2022 №24 встановлена безпосередня причина смерті «Рак передміхурової залози з susp. «М» в легені. Ракова інтоксикація». Захворювання серцево-судинної системи, на які за життя хворів ОСОБА_2 вказані у частині ІІ пункту 11 остаточного лікарського свідоцтва про смерть від 14 квітня 2022 року №24, які сприяли смерті, але не пов`язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті. Враховуючи викладене у ЦВЛК ЗСУ немає підстав для встановлення причинного зв`язку захворювання передміхурової залози, яке розвинулося у 2009 році та послужило безпосередньо причиною смерті ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Колегія суддів зазначає, що фактично відповідач, розглянувши подані позивачкою документи, дійшов висновку про відсутність підстав для визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 глави 21 Положення №402 та відповідно до абз.2 п. 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення №402 письмово (листом) роз`яснив це позивачці. Вказане роз`яснення-лист, на переконання колегії суддів, є обгрунтованим та таким, що прийнято в межах повноважень та у формі передбаченій чинним законодавством. Щодо висновків відповідача зазначених у листі-роз`ясненні про відсутність підстав для встановлення причинного зв`язку захворювання передміхурової залози, яке розвинулося у 2009 році та послужило безпосередньо причиною смерті ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, колегія суддів зазначає наступне. У наявному у матеріалах справи витязі з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) від 27.07.2020 № 436 вказано, що у рядового у відставці ОСОБА_2 , 1963 року народження, наявні захворювання: гіпертонічна хвороба II ст., ст.2. Ризик 3 (високий), ІХС,дифузний кардіосклероз, CH-ПА, ФК-ІІ; аорто склероз; цереброваскулярна хвороба; дисциркуляторна енцефалопатія III ст., з наявністю вогнищ гліозу судинного характеру в супратенторіальних структурах головного мозку, помірного розширення зовнішніх лікворних просторів (за МРТ), стійкою цефалгією, вираженою вестибулопатією, мнестичним зниженням, вегето-судинним та вираженим церебрастенічним синдромами, - що підтверджується військово-обліковими та медичними документами, захворювання, так пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Жодної згадки у вказаному вище документі про наявність у ОСОБА_2 хвороби Cr передміхурової залози, яка пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії немає. Фактично у протоколі вказано про наявні у ОСОБА_2 захворювання серцево-судинної системи та ангіоневрологічні захворювання. У п.9 лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 № 24 від 14.04.2022, виданого КНП "Варвинський центр первинної медико-санітарної допомоги" Варвинської селищної ради Прилуцького району, зазначено, що смерть настала внаслідок захворювання -1, а саме: а) Ракова інтоксикація; б) Рак передміхурової залози з susp "М" в легені. При цьому лише у частині ІІ пункту 11 остаточного лікарського свідоцтва про смерть від 14 квітня 2022 року №24 «Захворювання, які сприяли смерті, але не пов`язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті» вказані захворювання серцево-судинної системи, на які за життя хворів ОСОБА_2 . Колегія суддів вважає, що відповідач, надавши оцінку поданим позивачкою документам, дійшов правильного висновку про те, що надані медичні документи не дозволяють віднести початок захворювання передміхурової залози ОСОБА_2 на період участі у бойових діях у 1981-1983 роках, а тому відсутні підстави для встановлення причинного зв`язку захворювання передміхурової залози, яке послужило безпосередньо причиною смерті ОСОБА_2 , з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Відтак, роз`яснивши позивачу листом № 598/5391 причини неприйняття рішення про встановлення причинного зв`язку, відповідач діяв у спосіб передбачений нормами Положення № 402, адже підстав для прийняття рішення у формі постанови за встановлених обставин у ВЛК не було, оскільки відповідно до пункту 21.3 глави 21 розділу II Положення № 402 у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення. Вказаний висновок є підставою для відмови у задоволенні позову. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, рішення суду першої інстанції є незаконним, а отже його необхідно скасувати та відмовити у задоволенні позову. Водночас, доводи апеляційної скарги є суттєвими і такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому її необхідно задовольнити. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 травня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких