Ухвала КЦС ВС № 359/9533/18

Ухвала 08 серпня 2023 року м. Київ справа № 359/9533/18 провадження № 61-11772ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без укладення шлюбу та визнання недійсними договорів дарування квартири, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просила визнати недійсним договір дарування від 02 березня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биченком О.О., зареєстрований в реєстрі за № 123; визнати недійсним договір дарування від 28 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н. М., зареєстрований в реєстрі за № 5063; встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в період з травня 2008 року до 04 лютого 2011 року; визнати право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 . Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 06 лютого 2023 року позов задовольнив частково. Встановив факт, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без укладення шлюбу в період часу з 28 листопада 2008 року до 04 лютого 2011 року. В решті позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Київський апеляційний суд постановою від 18 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року в частині задоволення позову про встановлення факту, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без укладення шлюбу в період часу з 28 листопада 2008 року до 04 лютого 2011 року скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. В решті рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року залишив без змін. 04 серпня 2023 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року вона отримала 02 серпня 2023 року, на підтвердження чого надала копію розписки про отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду. На цей час, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з огляду на наступне. Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Встановлено, що в постанові Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року відсутня дата складання її повного тексту. Повний текст постанови надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень - не визначено, а оприлюднено - 04 липня 2023 року. Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Проте заявником не надано жодних доказів на підтвердження недотримання судом апеляційної інстанції вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку направлення судового рішення. Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року). Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявнику про необхідність надання доказів, що підтверджують недотримання Київським апеляційним судом вимог, встановлених у статті 272 ЦПК України щодо порядку направлення судового рішення. На підтвердження наведених обставин заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо. Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження. Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позовну заяву подано у 2018 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 762,00 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі). Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування чи повернення ціна позову визначається вартістю майна. Аналіз касаційної скарги не дозволяє встановити ціни позову щодо визнання права спільною сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру. Отже, заявнику необхідно надати суду докази вартості квартири АДРЕСА_1 (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості нерухомого майна) та за подання касаційної скарги сплатити судовий збір, розмір якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна. Також, судовий збір за подання касаційної скарги за три немайнові вимоги в даному випадку становить 4 228,80 грн (704,80 грн х 3 х 200 %). Згідно з наданою платіжною інструкцією від 04 серпня 2023 року № МВ27307987 ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 818,80 грн. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно, з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 2 818,80 грн, доплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев