Постанова 4873 № 920/920/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" серпня 2023 р. Справа№ 920/920/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Тарасенко К.В. Шаптали Є.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 (повний текст рішення складено та підписано 13.03.2023) у справі № 920/920/22 (суддя Вдовенко Д.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" до Приватного підприємства "Карла Маркса-2" про стягнення 223 702,09 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Приватного підприємства "Карла Маркса-2" про стягнення 223 702,09 грн, в тому числі: 194 163,45 грн заборгованості за виконані роботи, 7265,69 грн інфляційних втрат, 20 581,33 грн пені, 1691,62 грн 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої договірні зобов`язання стосовно оплати наданих позивачем послуг. У зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 194 163,45 грн, на підставі якої останнім було нараховану відповідачу інфляційні втрати, пеню та 3 % річних. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" 194 163,45 грн заборгованості за надані послуги, 1691,62 грн 3% річних, 7265,69 грн інфляційного збільшення суми боргу, 20 581,33 грн пені, 3355,53 грн витрат по сплаті судового збору. Вказане вище судове рішення мотивоване неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг. Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Карла Маркса-2" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 у справі № 920/920/22 скасувати. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів Апеляційна скарга мотивована тим, що строк виконання відповідачем в частині оплати за актами виконаних робіт за період з 17.06.2022 по 28.06.2022 не настав, тобто зобов`язання зі сплати коштів не є простроченими, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації" (надалі - постанови № 187) накладено мораторій (заборону) на виконання грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов`язані з державою-агресором. Враховуючи, що засновники (учасники) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" є громадянами російської федерації, але мають посвідки на постійне проживання в Україні, на яких не розповсюджується дія мораторію відповідно до п. 1 постанови № 187, між тим, відповідач зауважує на тому, що для застосування мораторію, засновники юридичної особи-позивача, які є громадянами рф, повинні мати: посвідки на постійне або тимчасове проживання в Україні та фактично проживати в Україні, однак фактичного проживання засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" в ході розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено не було. Разом з цим, на переконання відповідача, наявність у засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" документів, які дозволяють законно перебувати на території України, не підтверджує фактичне та фізичне їх знаходження в Україні, такі докази не були надані позивачем, а судом першої інстанції цю обставину не перевірено. Узагальнений виклад позиції позивача Позивач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 у справі № 920/920/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/920/22. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на рішення Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 у справі № 920/920/22. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 30.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" (позивачем) та Приватним підприємством "Карла Маркса" (відповідачем) укладений договір про надання послуг № ТС-20 (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого позивач надає, а відповідач приймає та оплачує на умовах договору послуги і транспортні витрати: діагностико ремонтні роботи на сільськогосподарській техніці. Найменування і вартість послуг визначається згідно з актами виконаних робіт (п. 1.2 договору). До виконання робіт виконавець приступає протягом 24 (двадцяти чотирьох) годин з моменту надходження заявки. Моментом початку виконання робіт вважається момент прибуття виконавця до місця знаходження несправної сільськогосподарської техніки. Моментом закінчення робіт вважається момент підписання акта виконаних робіт. Всі проведені роботи виконавцем відображаються в акті виконаних робіт (п.п. 2.4 - 2.7 договору). Згідно з п. 3.1 договору за проведені згідно з договором роботи з надання послуг замовник сплачує виконавцю суму, зазначену в доданих до договору актах виконаних робіт. Пунктами 3.3, 3.4 договору визначено, що виконання зобов`язання за договором в повному обсязі підтверджується двостороннім підписанням акта виконаних робіт. Замовник проводить оплату 100% після надання послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів. Договір набуває чинності в момент його підписання і діє до 31.12.2014 або до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. У разі не пред`явлення сторонами вимоги про припинення зазначеного договору у встановлений термін цей договір є чинним на той же термін. У разі зміни істотних умов договору, зміна договору може відбуватися шляхом укладення додаткової угоди до нього (п. 9.1 договору). На виконання умов договору та відповідно до актів виконаних робіт №ЮА000006960 від 17.06.2022, № ЮА000007150, № ЮА000007151, № ЮА000007152, № ЮА000007154, № ЮА000007156, № ЮА000007248, № ЮА000007266, №ЮА000007272, №ЮА000007277, № ЮА000007304 від 22.06.2022, № ЮА000007259 від 23.06.2022, № ЮА000007303 від 28.06.2022 позивач надав відповідачу послуги вартістю 194 163,45 грн. Відповідач оплату за надані позивачем послуги не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Приватного підприємства "Карла Маркса-2" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" 194 163,45 грн заборгованості за надані послуги, 1691,62 грн 3% річних, 7265,69 грн інфляційного збільшення суми боргу, 20 581,33 грн пені, 3355,53 грн витрат по сплаті судового збору. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Як вбачається з тексту апеляційної скарги, відповідач не заперечує проти правильності стягнутої місцевим господарським судом суми заборгованості, рішення Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 у даній справі оскаржується з тих підстав, що засновники Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" є громадянами російської федерації, але мають посвідки на постійне проживання в Україні, на яких не розповсюджується дія мораторію відповідно до п. 1 постанови №

187. Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови № 187 визначено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): - громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська фдерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації. Зазначене обмеження не застосовується до юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України: - які є банками або за рахунками яких на підставі нормативно-правових актів або рішень Національного банку дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій; - визначених розпорядженням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, прийнятим відповідно до Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 № 812 "Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2004, № 26, ст. 1696); - щодо яких за поданням міністерства, іншого державного органу, у зв`язку з провадженням такими юридичними особами діяльності, необхідної для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України або подолання її наслідків, Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про тимчасове управління державою відповідними акціями, корпоративними правами або іншими правами участі (контролю), що належать російській федерації або особі, пов`язаній з державою-агресором. Відповідно до інформаційного листа від 08.03.2022 № 24560/8.1.3/10-22 "Стосовно винятків щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов`язань, кредиторами за якими є особи, пов`язані з державою-агресором", Міністерством юстиції України, з метою формування єдиної практики застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації", було визначено, що постановою (абзац п`ятий підпункту 1 пункту 1) встановлено кілька винятків щодо застосування мораторію (заборони). Так, відповідне обмеження не застосовується до: громадян російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах, юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни України та громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах. Таким чином, мораторій (заборона) не може бути застосований до: громадян російської федерації, які мають один із наведених вище документів, які підтверджують проживання на території України на законних підставах; юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно: громадяни російської федерації, які мають один із наведених вище документів, які підтверджують проживання на території України на законних підставах; громадяни України та громадяни російської федерації, які мають один із наведених вище документів, які підтверджують проживання на території України на законних підставах. Враховуючи викладене, застосування встановленого постановою № 187 мораторію (заборони) потребує з`ясування наявності або відсутності у відповідного громадянина рф документів, які підтверджують його проживання на території України на законних підставах. Частиною четвертою статті 11 Закону України "Про імміграцію" передбачено, що особі, яка перебуває на законних підставах в Україні і отримала дозвіл на імміграцію, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, видає посвідку на постійне проживання протягом тижня з дня подання нею відповідної заяви. Статтею 1 Закону України "Про громадянство України" унормовано, що проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, або мають посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні. В даному випадку місцевим господарським судом встановлено, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" є ОСОБА_1 (громадянин російської федерації) та ОСОБА_2 - (громадянин російської федерації та Кіпру). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 від 22.12.2021 зі строком дії до 22.01.2025. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_2 від 22.04.2021 зі строком дії до 20.04.2031. Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на виконання ухвали суду першої інстанції від 14.02.2023 у даній надало інформацію, відповідно до якої громадянин російської федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_2 від 22.04.2021 терміном дії до 20.04.2031; громадянин російської федерації та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області посвідкою на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 22.12.2021 терміном дії до 22.01.2025. Також управлінням було повіномлено, що на теперішній час посвідки є чинними, оформлені відповідно до чинного законодавства та підтверджують законні підстави відповідно для постійного та тимчасового проживання в Україні. Окрім викладеного, матеріалами справи також свідчать про наявність у засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" реєстраційних номерів облікової картки платника податків в Україні, зареєстрованих місць проживання в Україні (довідки про реєстрацію місця проживання особи, картки платника податків). Відтак, проживання на території України на законних підставах засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс" підтверджується належними та допустимими доказами, тому мораторій, встановлений постановою № 187, не може бути застосований до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юпітер 9 Агросервіс", як юридичної особи. У цьому зв`язку доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, місцевим господарським судом прийнято обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог. Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно вищенаведеної постанови № 187 виключення робиться для громадян російської федерації не фактом постійного проживання, а за фактом проживання на законних підставах. Таким чином, доводи відповідача по суті його апеляційної скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки за результатами апеляційної скарги За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим. Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Карла Маркса-2" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 07.03.2023 у справі № 920/920/22 - без змін. Матеріали справи № 920/920/22 повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді К.В. Тарасенко Є.Ю. Шаптала