LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС480/9743/21

від 08.08.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанову Д…

УХВАЛА 08 серпня 2023 року Київ справа № 480/9743/21 адміністративне провадження № К/990/26601/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 480/9743/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 31.07.2023 до суду вп`яте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - скаржник), направлена до суду поштою 27.07.2023. Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 25.01.2023, 28.03.2023, 17.05.2023 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Вчетверте подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 26.06.2023 на підставі 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, визнавши недостатнім приведене скаржником обґрунтування формально зазначеного пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки в цілому касаційна скарга містила фактичний виклад обставин. Під час перевірки вп`яте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Однак, звертаючись з касаційною скаргою вп`яте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом. Аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає постанови Верховного Суду в частині того, які саме документи мають силу первинних, а які обставини можуть свідчити про нереальність господарських операцій. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судових рішень якими у задоволенні позовів платників податків було відмовлено не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду. Приведення скаржником практики Верховного Суду з окремим цитуванням витягів із постанов, які до того ж стосуються не застосування норми матеріального права, а оцінки того чи іншого аргумента контролюючого органу, які до того ж зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, також не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 480/9743/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕНТУМ УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»