Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/7411/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/7411/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 08 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Центр пробації" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,, В С Т А Н О В И В : у березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Центр пробації" про: - визнання протиправною відмову в зарахуванні до вислуги років в календарному обчисленні строк навчання в Житомирському кооперативному економіко - правовому технікумі та в підготовці та направленні документів для призначення пенсії за вислугу років; - зобов`язання зарахувати до вислуги років в календарному обчисленні строк навчання в Житомирському кооперативному економіко - правовому технікумі та підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач з 20.08.1998 року по 30.12.1999 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 30.12.1999 року по 02.12.2022 року - в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. На час звільнення зі служби вислуга років Позивача в календарному обчисленні складала - 24 роки 03 місяці 13днів, а в пільговому - 32 роки 00 місяців 22 дні. Позивач вважає, що при її звільненні безпідставно до вислуги років в календарному обчисленні не було зараховано період її навчання в Житомирському кооперативному економіко-правовому технікумі. Вважає, що відповідно до вимог постанови КМ України. На своє звернення про необхідність такого зарахування Позивач отримала Відмову, оформлену листом від 28.02.2023 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, апелянт зазначає, що період навчання Позивача в Житомирському кооперативному економіко-правовому технікумі підлягав зарахуванню до стажу в календарному обчисленні виключно за умови присвоєння офіцерського (спеціального) звання після її закінчення. Тому вважає, що позивачу було правомірно відмовлено в зарахуванні до стажу вислуги період навчання в такому навчальному закладі. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 з 20.08.1998 року по 30.12.1999 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 30.12.1999 року по 02.12.2022 року - в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. На час звільнення зі служби вислуга років Позивача в календарному обчисленні складала - 24 роки 03 місяці 13днів, а в пільговому - 32 роки 00 місяців 22 дні. Позивач вважаючи, що при її звільненні безпідставно до вислуги років в календарному обчисленні не було зараховано період її навчання в Житомирському кооперативному економіко-правовому технікумі звернулася до Державної установи "Центр пробації" з заявою про зарахування строку навчання до вислуги років та підготовку та подання відповідних документів до пенсійного органу для вирішення питання про призначення пенсії. На своє звернення про необхідність такого зарахування Позивач отримала Відмову, оформлену листом від 28.02.2023 року у якій відповідач повідомив про відсутність підстав для зарахування навчання у зазначеному закладі вищої освіти до вислуги років. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі особам з числа військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби України, регулюються правовими нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин. Відповідно до положень зазначеного Закону особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та на службі на посадах начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Згідно з положеннями пункту "а" ч.1 ст.12 Закону № 2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців, в тому числі Державної кримінально-виконавчої служби України, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Частиною 2 ст. 17 Закону № 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, Позивач з 20.08.1998 року по 30.12.1999 року проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 30.12.1999 року по 02.12.2022 року - в органах Державної кримінально-виконавчої служби України. На час звільнення зі служби вислуга років Позивача в календарному обчисленні складала - 24 роки 03 місяці 13 днів, а в пільговому - 32 роки 00 місяців 22 дні. Водночас, після звільнення Позивача зі служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України Відповідач відмовив зарахувати до її вислуги років в календарному обчисленні строк навчання в Житомирському кооперативному технікумі та в підготовці та направленні документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Так, суть спору між сторонами зведена виключно до наявності чи відсутності правових підстав для зарахування до стажу Позивача в календарному обчисленні період її навчання з 01.09.1996 року по 12.05.1998 року в Житомирському кооперативному економіко-правовому технікумі. Відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону № 2262-XII (в редакції на час звільнення Позивача зі служби) до вислуги років особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на службу до органів внутрішніх справ чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Згідно з положеннями ст.17 Закону № 2262-XII (в редакції на час навчання Позивача та призначення на службу в органах внутрішніх справ) порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій за вказаним Законом визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.17-1 Закону № 2262-XII (в редакції на час навчання Позивача та призначення на службу в органах внутрішніх справ), порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлювався Кабінетом Міністрів України. Колегія суддів також враховує приписи Постанови КМ України від 17 липня 1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" в редакції Постанови КМ № 119 від 16.02.2022 (далі - Порядок №393). Відповідно до абзацу першого пункту другого Порядку №393 до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби під час призначення пенсії згідно з пунктом а частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби. Отже, доводи Відповідача про те, що Житомирський кооперативний економіко-правовий технікум не є навчальним закладом вищої освіти, після закінчення якого присвоюються офіцерські (спеціальні) звання. Відповідно до послужного списку Позивача, копія якого долучена до позову та досліджена судом, первинне призначення Позивача на службу в органах міліції мало місце з 20.08.1998 року, а спеціальне звання молодшого лейтенанта міліції - 05.10.1998 року. Так, на вказаний період порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Української РСР, їх права і обов`язки, в тому числі порядок присвоєння спеціальних звань, були регламентовані правовими нормами Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Постановою КМ Української РСР від 29 липня 1991 р. № 114 ( в редакції на час таких відносин). Відповідно до п.31 цього Положення спеціальне звання молодшого лейтенанта міліції або молодшого лейтенанта внутрішньої служби присвоюється, окрім іншого, особам молодшого начальницького складу, які закінчили середні спеціальні навчальні заклади інших міністерств і відомств, призначені на посади середнього начальницького складу та пройшли спеціальну підготовку за встановленою програмою. Тобто, однією із умов призначення спеціального звання молодшого лейтенанта міліції або молодшого лейтенанта внутрішньої служби в розумінні вказаного Положення була наявність закінчення навчального закладу інших міністерств і відомств. Як вже зазначалося, Позивач в Житомирському кооперативному економіко-правовому технікумі навчалася в період з 01.09.1996 року по 12.05.1998 року. Відповідно до долученої до позову та дослідженої судом довідки від 31.10.2022 року рішенням ДАК Міністерства освіти України від 08.04.1997 року Житомирський кооперативний економіко-правовий технікум був акредитований за першим рівнем акредитації. В розумінні вимог статті 43 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року №1060-XII (в редакції на час спірних відносин) Житомирський кооперативний економіко-правовий технікум був вищим навчальним закладом першого рівня акредитації. Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний навчальний заклад в розумінні вимог Порядок №393 відноситься до цивільного закладу вищої освіти чи іншого закладу освіти, період навчання в яких до вступу на військову службу або до призначення на відповідну посаду підлягає врахуванню до календарної вислуги під час призначення пенсії із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби. З огляду на зазначене календарна вислуга років Позивача перевищує 25 років, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, відмова Державної установи "Центр пробації" в зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 в календарному обчисленні строк навчання в Житомирському кооперативному економіко - правовому технікумі та в підготовці та направленні документів для призначення пенсії за вислугу років є протиправною, а тому слід зобов`язати Державну установу "Центр пробації" зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 в календарному обчисленні строк навчання в Житомирському кооперативному технікумі та підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту "а" ч.1 ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що за з`ясованих та встановлених обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної установи "Центр пробації" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.