Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/9538/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9538/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 08 серпня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Житомирській області) про відмову в проведенні перерахунку пенсії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Донецькій області), на яке міститься посилання у повідомленні, зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області провести перерахунок пенсії з урахуванням інформації про розмір заробітної плати за період з січня 1990 року по грудень 1995 року. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою перегляду розміру пенсії, звернувся до органу Пенсійного фонду України. Проте, відповідач 1 протиправно, на переконання позивача, відмовив йому в перерахунку пенсії, мотивуючи це тим, що довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами. Наголошує, що законодавець саме на орган Пенсійного фонду України поклав обов`язок по проведенню перевірки інформації, зазначеній у довідках про заробітну плату, а тому нездатність проведення такої перевірки, не може мати негативні наслідки саме для особи, яка звернулась за перерахунком пенсії. Акцентує увагу, що рішення відповідачів не містять інформацію про надання довідок про заробітну плату за період з 1991 року по 1995 рік та обґрунтування щодо їх неприйняття. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №918230157868 від 28 лютого 2023 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 лютого 2023 року про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням висновків суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 21 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 03 березня 2023 року №0600-0215-8/26967 відповідач 1 повідомив позивача, що рішенням відповідача 2 від 28 лютого 2023 року, за результатами розгляду заяви від 21 лютого 2023 року, відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки первинні документи, на підставі яких складено документу про заробітну плату за період роботи за 1990-1991 роки від 29 березня 2019 року №Р-46/06-04 КУ «Трудовий архів» Народицької селищної ради, не подані. Врахувати подану довідку для перерахунку буде можливо після проведення перевірки її достовірності та надходження відповідного акта перевірки. Уважаючи такі рішення протиправними, ОСОБА_1 звернувся із цим позовом до суду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин є основним нормативно-правовим актом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі Закон України №1058-ІV). За приписами частини 1 статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Згідно з абзацом 5 цієї правової норми передбачено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Статтею 27 Закону України № 1058-IV передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком. Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 40 Закону України № 1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом 1 цієї частини. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності з 01 січня 2004 року. Згідно частини 1 статті 44 цього Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Відповідно до частини 3 цієї правової норми органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду У від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі Порядок №22-1). Відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1 названого Порядку за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Згідно із пунктом 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14 та Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17, від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17, від 25 вересня 2018 року у справі №539/1386/17, від 10 липня 2019 року у справі №539/2726/16-а,від 05 березня 2020 року у справі №539/3234/16-а та від 04 травня 2022 року у справі №819/946/18. З матеріалів справи слідує, що після призначення пенсії, ОСОБА_1 подав архівні довідки від 29 березня 2019 року №Р-46/06-04 з відомостями про нарахування заробітної плати члену колгоспу ім. Петровського з січня 1990 року по лютий 1992 року та від 21 лютого 2023 року №130 з відомостями заробітну плату за період роботи з березня 1991 року по грудень 1995 року в колгоспі ім. Лесі Українки. Тому посилання позивача на архівну довідку від 21 лютого 2023 року №129 з відомостями про нараховану заробітну плату за період з березня 1991 року по грудень 1994 року в колгоспі ім. Лесі Українки є безпідставним. Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. Положеннями пункту 4.3 цього Порядку №22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Таким чином колегія суддів вважає помилковим твердження відповідача, що саме на громадянина покладено обов`язок надати первинні документи, на підставі яких складені довідки про заробітну плату. Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що саме на орган Пенсійного фонду України, до якого звернулась особа, покладено обов`язок щодо перевірки інформації про розмір заробітної плати, зазначеної у відповідних довідках. Як встановлено судом першої інстанції, рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії, прийняте ГУ ПФУ в Донецькій області 28 лютого 2023 року без проведення перевірки інформації, зазначеній у архівних довідках, які були подані позивачем. За таких обставин таке рішення не відповідає вимогам, закріпленим у пунктах 1, 3, 5, 6 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене підтверджується й тим, що відповідач 1 надав суду акт проведення перевірки від 13 березня 2023 року №0600-1004-1/1336, який складений вже після прийняття оскаржуваного рішення. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про відмову в проведення перерахунку пенсії ГУ ПФУ в Донецькій області від 28 лютого 2023 року №918230157868 є протиправним та підлягає скасуванню. Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо позовної вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Житомирській області провести перерахунок пенсії за віком на підставі наявних архівних довідок, колегія суддів зазначає таке. Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Системний аналіз зазначених норм у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері. Розглядаючи питання зобов`язання призначення пенсії, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов`язаний таку пенсію перерахувати. Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у пункті 75 рішення від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області як орган пенсійного забезпечення за місцем проживання/реєстрації позивача, до якого подавалася заява про призначення пенсії, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 лютого 2023 року про проведення перерахунку його пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, викладеної в цьому рішенні. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що за з`ясованих та встановлених обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.