LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд580/776/23

від 07.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/776/23 Головуючий у І інстанції - Рідзель О.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Кузьменка В.В., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування акту і зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати Акт форми Н- 1/НПВ від 29.12.2022 року № 54 розслідування нещасного випадку, який стався 16.06.2021 року зі Старшим дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно здійснити розслідування нещасного випадку, який стався 16.06.2021 зі Старшим дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено, що за наслідками розслідування нещасного випадку Відповідачем складено спірний акт відповідно до якого травма настала внаслідок вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, тому нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Позивач вказує, що не допустив порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку, оскільки ним дотримано вимоги нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Таким чином, спірний акт складений всупереч порядку розслідування нещасних випадків з порушенням правових підстав для визначення характеру події. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року відмовлено повністю у задоволенні позову. Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Позивача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.10.2022 начальник ГУНП в Черкаській області затвердив висновок службового розслідування за фактом вчинення порушень службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Черкаській області, які мають ознаки дисциплінарного проступку, та призвели до отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . У вказаному висновку зазначено, що 16.06.2021 о 08.00 год. відповідно до Книги нарядів сектору поліцейської діяльності № 2 ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи, в однострої, з табельною вогнепальною зброєю, на службовому автомобілі ВАЗ-21213, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заступили майор поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_2 . Згідно окремої відомості на видачу спеціальних засобів працівникам ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП від 13.05.2021, відповідно до п. 10 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, майор поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_2 були забезпечені спеціальними засобами індивідуального захисту, а саме захисними шоломами, бронежилетами та спеціальними засобами активної оборони (засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, гумовими кийками, кайданками). 16.06.2021 о 18.42 год. на спеціальну лінію « 102» УОАЗОР ГУНП надійшло повідомлення ОСОБА_3 про те, що невідомі особи порушують правила використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, внаслідок чого завдано шкоди його домогосподарству. Вказане повідомлення СПД № 2 ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП зареєстроване до ІКС ІПНП за № 1506 від 16.06.2021, а на місце події на службовому автомобілі ВАЗ-21213, реєстраційний номер НОМЕР_1 , направлено слідчо-оперативну групу у складі: майора поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_2 . У свою чергу, майор поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_2 на даний виклик прибули не екіпірованими спеціальними засобами. Не доїжджаючи до місця події, неподалік від місця проживання ОСОБА_3 , службовий автомобіль ВАЗ-21213, реєстраційний номер НОМЕР_1 , через погодні умов, а саме випадіння значної кількості опадів, на ґрунтовій дорозі застряг у намиві ґрунту з поля. З проханням про допомогу витягти службовий автомобіль поліцейські звернулись до місцевих жителів. Перебуваючи на місці події, поліцейськими було виявлено заявника ОСОБА_3 , який підійшов до них та мав ознаки алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно та виражався нецензурною лайкою в бік поліцейських. Під час спілкування з поліцейськими, ОСОБА_3 почав висловлювати своє невдоволення діями поліцейських, конфліктувати з ними та в результаті чого раптово наніс один удар кулаком лівої руки в праву частину обличчя майору поліції ОСОБА_1 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку із синцем обличчя справа, які відповідно до висновку експерта від 29.11.2021 № 05-6-01/407 за ознаками короткочасного розладу здоров`я відносяться до категорії легких. Після цього, поліцейськими до ОСОБА_3 було застосовано фізичну силу, спеціальний засіб (кайданки) та здійснено адміністративне затримання (протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 166112). В своєму поясненні ОСОБА_3 підтвердив інформацію щодо свого перебування в стані алкогольного сп`яніння та зазначив, що в ході спілкування з лейтенантом поліції ОСОБА_2 у них виник словесний конфлікт, в якому останній провокував та схиляв ОСОБА_3 до нанесення тілесних ушкоджень майору поліції ОСОБА_1 , які лейтенант поліції ОСОБА_2 хотів зафіксувати на особистий телефон. В результаті чого виконав вказівку лейтенанта поліції ОСОБА_2 та наніс один удар рукою в область обличчя майору поліції. Про дану подію майор поліції ОСОБА_1 повідомив начальника СПД № 2 ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП майора поліції ОСОБА_4 та зазначив, що жодних видимих тілесних ушкоджень він не отримував і звертатися до медичного закладу відмовляється. Разом з цим, майор поліції ОСОБА_1 та майор поліції ОСОБА_4 в порушення вимог п. 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, невідкладно не повідомили про вказану подію на спеціальну лінію « 102» УОАЗОР ГУНП. Також, майор поліції ОСОБА_1 , в порушення вимог п.п. 13 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу II Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, про вказану подію не проінформував свого безпосереднього керівника Начальника сектору дізнання ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_5 , що підтверджується поясненням останнього. Опитаний майор поліції ОСОБА_1 пояснив, що він вважав, оскільки жодних видимих тілесних ушкоджень він не отримував, тому підстав для реєстрації даної події до ITC ІПНП не було. Перебуваючи в КНП «Кам`янська багатопрофільна лікарня», майор поліції ОСОБА_1 звернувся в приймальне відділення за медичною допомогою, де йому встановлено діагноз «садна правої 1/2 лиця, гематоми правої височно-скулової ділянки лиця, садина правого крила носа». 17.06.2021 майор поліції ОСОБА_1 звернувся з рапортом до СПД № 2 ВП № 2 Черкаського РУП, в якому зазначив, що під час виконання службових обов`язків гр. ОСОБА_3 наніс йому тілесні ушкодження. Дана подія ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП зареєстрована в ІКС ІПНП за № 5994 та слідчим відділом цього ж підрозділу за вказаним фактом відомості внесено до ЄРДР № 12021250350000581 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Обвинувальний акт від 11.07.2022 у кримінальному провадженні № 12021250350000581 по обвинуваченню ОСОБА_3 направлено до Кам`янського районного суду Черкаської області. У ході проведення службового розслідування вивчено запис з мобільного телефону лейтенанта поліції ОСОБА_2 , на якому зафіксовано, що майор поліції ОСОБА_1 перебував без бронежилета та захисного шолома. При цьому не зафіксовано ані момент удару, ані подій, які цьому передували. Також на відеозаписі не можна розгледіти будь-які видимі тілесні ушкодження на обличчі майора поліції ОСОБА_1 (вказаний відеозапис долучено до матеріалів справи службового розслідування). Факти перебування поліцейських без бронежилетів та захисних шоломів підтвердили у своїх поясненнях самі ж поліцейські майор поліції ОСОБА_1 , лейтенант поліції ОСОБА_2 та гр.гр. ОСОБА_6 , ОСОБА_3 . В своїх поясненнях майор поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_2 зазначили, що на виклик, здійснений за фактом порушення невідомими особами правил використання та охорони земель сільськогосподарського призначення та внаслідок чого завдано шкоди його домогосподарству, останні виїхали екіпірованими засобами індивідуального захисту, зокрема бронежилетами та касками. Проте, у зв`язку з ситуацією, яка склалася, та необхідністю витягнення службового автомобіля із намиву ґрунту, у зв`язку з відсутністю будь-якої небезпеки для життя чи здоров`я, майор поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_2 зняли з себе бронежилети та каски і поклали їх до службового автомобіля. Висновком службового розслідування встановлено, що скоєння майором поліції ОСОБА_1 та лейтенантом поліції ОСОБА_2 дисциплінарного проступку стало можливим внаслідок відвертого ігнорування та невиконання ними вимог Законів України «Про Національну поліцію», «Про охорону праці», Дисциплінарного статуту Національної поліції України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. У ході проведення службового розслідування, обставин, які б пом`якшували або обтяжували ступінь вини вищевказаних поліцейських, передбачених ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, не встановлено. За наслідками службового розслідування Комісія дійшла висновку: - службове розслідування за доповідною запискою сектору правового забезпечення ГУНП від 30.08.2022 № 928/26/01-2022 щодо вчинення порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП, які мають ознаки дисциплінарного проступку та призвели до отримання тілесних ушкоджень старшим дізнавачем сектору дізнання ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 , закінчити; - за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п.п. 10, 12 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, п. 6 розділу Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, п. 1 розділу II Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності старший дізнавач сектору дізнання ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 . Однак, враховуючи, що із дня вчинення Дисциплінарного проступку минуло 6 місяців, керуючись положенням ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, попередити майора поліції ОСОБА_1 про необхідність дотримання службової дисципліни. 29.12.2022 Т.в.о. начальника ГУНП в Черкаській області затвердив акт форми Н-1/НПВ № 54 розслідування нещасного випадку, що стався 16.06.2021 із Старшим дізнавачем сектору дізнання ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 . Відповідно до висновку вказаного акта, Комісія повторного розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що нещасний випадок стався внаслідок учинення потерпілим діяння, яке є дисциплінарним проступком, тому відповідно до пп. 3 п. 8 роз. ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, кваліфікує нещасний випадок, як такий, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Позивач, вважаючи, що вказаний акт є протиправним та таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки під час отримання Позивачем травми в його діях встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку за наслідками службового розслідування, Відповідач на підставі підп. 3 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 705 правомірно склав спірний Акт № 54 за формою Н-1/НПВ, відповідно до якого нещасний випадок трапився з Позивачем в період проходження служби, однак не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». Обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до вимог якої останній зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Статтею 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України визначено Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705 (далі - Порядок № 705). Згідно з пунктом 3 розділу I Порядку № 705 нещасний випадок - отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського. Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 705 за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2). Пунктом 6 розділу III Порядку № 705 визначено, що комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана: 1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання; 2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок; 3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку; 4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; 5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку; 6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; 7) визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертиз тощо для встановлення причин настання нещасного випадку; 8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства; 9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам; 10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; 11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний; 12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції; 13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною); 14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження; 15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. Згідно з пунктом 7 розділу III Порядку № 705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є: 1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час; 2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком. Пунктом 8 розділу III Порядку № 705 передбачено, що обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є: 1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; 2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом); 3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком; 4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку). Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. Статтею 18 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.10.2022 начальник ГУНП в Черкаській області затвердив висновок службового розслідування за фактом вчинення порушень службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Черкаській області, які мають ознаки дисциплінарного проступку, та призвели до отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . За наслідками службового розслідування Комісія дійшла висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п.п. 10, 12 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, п. 6 розділу Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС від 08.02.2019 № 100, п. 1 розділу II Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 № 705, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності Старший дізнавач сектору дізнання ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 . Однак, враховуючи, що із дня вчинення Дисциплінарного проступку минуло 6 місяців, керуючись положенням ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, попередити майора поліції ОСОБА_1 про необхідність дотримання службової дисципліни. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки під час отримання Позивачем травми в його діях встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку за наслідками службового розслідування, що виразилось у порушенні вищевказаних норм, Відповідач на підставі п.п. 3 п. 8 розділу ІІІ Порядку № 705 правомірно склав спірний Акт № 54 за формою Н-1/НПВ, відповідно до якого нещасний випадок трапився з Позивачем в період проходження служби, однак не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що долучені Відповідачем до матеріалів справи докази є належними та допустимими в розумінні КАС України, такими що підтверджують правомірність дій Відповідача. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими і правильними. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: В.В. Кузьменко О.М. Оксененко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»