Постанова 4852 № 340/1173/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 340/1173/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/1173/23 (головуючий суддя першої інстанції Дегтярьова С.В.) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : Представник позивача 19.03.2023 року через Електронний суд звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.02.2023 року №3584 про утримання з ОСОБА_2 надміру виплачених сум пенсії за період з 01.02.2022 року по 31.12.2022 року в розмірі 92324,65 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області припинити утримання коштів з сум нарахованої ОСОБА_2 пенсії, що здійснюється в рахунок погашення переплати пенсії за період з 01.02.2022 року по 31.12.2022 року та повернути неправомірно утримані за рішенням від 23.02.2023 року №3584 кошти. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, скаржник вказує, що при виплаті пенсії були відсутні зловживання з боку позивача, оскільки був мобілізований та проходив службу в лавах ЗСУ. Просить задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила таке. Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом третьої групи та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 18-22, 15). 25 лютого 2022 року позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджується довідкою від 15.09.2022 року №1786 (а.с 16). Головним управлінням Пенсійного фонду України у Кіровоградській області під час опрацювання списків працюючих пенсіонерів, виявлено переплату пенсії позивача у сумі 92324,65 грн. за період з 25.02.2022 року по 31.12.2022 року, про що повідомлено позивача та запропоновано повернути зайво отримані кошти (а.с. 15). У зв`язку з неповідомленням позивачем про працевлаштування, пенсійним органом прийнято рішення від 23.02.2023 №3584 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 92324,65 грн. (а.с. 14). Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач оскаржив його до суду. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що невиконання позивачем свого обов`язку з повідомлення про своє працевлаштування є зловживанням з його боку, яке призвело до нарахування й виплати йому пенсії у більшому, ніж передбачений законом, розмірі, а відтак, оскаржуване рішення пенсійного органу про утримання надміру виплачених сум пенсії є обґрунтованим. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до ст.30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Згідно зі ст.33 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону. Відповідно до ст.50 Закону № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи 02.03.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію по інвалідності як інваліду ІІІ групи. За вибором позивача, враховуючи наявність страхового стажу, на підставі ст.30 Закону №1058-IV йому призначена пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, про що вказано в позовній заяві та скаржником не заперечується (а.с.77). Приписами п.3 ч.2 ст.16 вказаного Закону передбачено, що застрахована особа зобов`язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення. Відповідно до п.2.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок, в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин), у разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання). Судом першої інстанції встановлено, що позивач, отримуючи призначену йому пенсію як непрацюючий пенсіонер, 25.02.2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації (а.с. 16). Пунктом 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Позивачем не заперечується, що ним отримувався дохід від Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в подальшому - військової частини НОМЕР_1 , та за позивача сплачувалися страхові внески до органів Пенсійного фонду. Разом з тим, у визначений законодавством строк позивач не повідомив управління Пенсійного фонду про вказані обставини. Згідно ч.4 ст.47 Закону №1058-IV у разі працевлаштування особи, якій призначено пенсію відповідно до частини другої статті 33 цього Закону (крім випадків, коли особа досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону), у період роботи пенсія по інвалідності виплачується у розмірі, передбаченому частиною першою статті 33 цього Закону. Оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, то після його працевлаштування у період роботи пенсія по інвалідності повинна була йому виплачуватись у розмірі, передбаченому частиною першою статті 33 цього Закону №1058-IV, тобто у розмірі 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону (як особі з інвалідністю ІІІ групи). Посилання скаржника на те, що останній має право на пенсію за віком на пільгових умовах, на яку він перейшов у лютому 2023 року, а тому стягнення надміру виплачених пенсій за період 01.02.2022 року по 31.12.2022 року є безпідставним, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки право вибору виду пенсії за наявності права на декілька їх видів, належить особі, яка подає відповідну заяву на її призначення. Так, при призначенні пенсії, позивач обрав пенсію по інвалідності (яку отримував у спірний період), а тому автоматично набув обов`язку повідомити орган Пенсійного фонду про своє працевлаштування оскільки розмір пенсії за таких обставин повинен був бути зменшений на 50%. Крім того як встановлено судом першої інстанції, заяву про перехід на інший вид пенсії позивач подав пенсійному органу лише у лютому 2023 року. Пенсія за віком на пільгових умовах йому була призначена з 22.02.2023 року (а.с.88). Таким чином, невиконання позивачем передбаченого законом обов`язку щодо повідомлення пенсійного органу про працевлаштування призвело до нарахування та виплати пенсії, у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, а тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволення позовних вимог. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін, тому у відповідності до вимог частини 6 статті 139 КАС України, перерозподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється. Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/1173/23 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року в адміністративній справі №340/1173/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко