Постанова 4814 № 550/1072/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 550/1072/22 Номер провадження 22-ц/814/2691/23Головуючий у 1-й інстанції Оболєнська С.А. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2023 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Обідіної О.І., суддів: Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю., за участю секретаря: Владімірова Р.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Іванової Олени Ігорівни на ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2023 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Горішньоплавнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми); Скороходівська селищна рада Полтавського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин, В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення юридичного факту, в якій просила встановити факт родинних відносин між нею як онукою та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусею ОСОБА_2 . В обґрунтування зазначала, що встановлення вказаного факту необхідне їй для оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , яка жодних інших спадкоємців не мала, спір з приводу спадщини відсутній. Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин. Відмовляючи у відкритті провадження, суд встановив наявність спору по право, який виключає можливість розглядати справи такої категорії в порядку окремого провадження. Не погодившись з даним судовим рішенням, представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Іванова О.І. оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з`явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив з того, що по справі вбачається спір про право, оскільки встановлення такого факту може вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців призвести до спору між ними. Вказаний висновок суду першої інстанції є помилковим, якого він дійшов при невірному застосуванні норм процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її бабусею. Вказувала, що встановлення даного факту необхідне для прийняття спадщини та оформлення своїх прав у нотаріуса. В своїй заяві зазначала, що будь-яких документів, які б могли підтвердити їх родинні зв`язки не зберіглось, інші спадкоємці відсутні, за той час, що минув з відкриття в 2008 р. спадщини за її оформленням ніхто не завертався. Натомість вона зверталась до органів реєстрації актів цивільного стану з метою отримання дублікату свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , але їй було відмовлено та надано роз`яснення про необхідність підтвердження факту родинних відносин між нею та померлою в судовому порядку. У зв`язку з чим, вона звернулась до суду з вказаною заявою. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Частиною першою статті 4 ЦПК України кожній особі надано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16». В даному випадку заявник стверджує про відсутність у померлої в 2008 р. спадкодавця ОСОБА_2 будь-яких спадкоємців, оскільки з дня відкриття спадщини минуло майже 15 років, протягом яких з питаннями оформлення своїх спадкових прав ніхто не звертався. Вказана обставина є свідченням відсутності станом на час звернення до суду наявного конфлікту інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичного факту, для встановлення якого остання звернулась до суду. На вказану обставину суд при вирішенні питання про відкриття провадження по справі належної уваги не звернув та передчасно прийшов до висновку по наявність можливого спору щодо оформлення спадкових прав після померлої ОСОБА_2 та не врахував, що процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати можливість його виникнення. Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений. Оскільки під час вирішення питання про відкриття провадження по справі наявного спору щодо спадкового майна судом встановлено не було, а лише висловлено припущення щодо його можливого виникнення в подальшому, місцевий суд безпідставно відмовив у відкритті провадження по заяві про встановлення факту, шо має юридичне значення. За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції, як постановлена з порушенням норм процесуального права, скасуванню. Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Іванової Олени Ігорівни задовольнити. Ухвалу Чутівського районного суду Полтавської області від 03 січня 2023 року скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду. Повний текст постанови суду виготовлено 07 серпня 2023 року. Судді: О.І. Обідіна Г.Л. Карпушин О.Ю. Кузнєцова