Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/1949/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1681/23 Справа № 206/1949/23 Суддя у 1-й інстанції - Прінь І. П. Суддя у 2-й інстанції - Пістун А. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 серпня 2023 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Пістун А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. При обставинах зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 459477 від 25.04.2023 року було встановлено, що 04.03.2023 року о 21-00 год. в м. Дніпро, вул. В. Симоненка,10 водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 2103, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного і наркотичного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка не відповідає обстановці). У встановленому законом порядку водій пройшов огляд на стан сп`яніння у медзакладі КП «ДБКЛПД» ДОР, згідно результату якого отримано висновок №1297 від 25.03.2023 року, що водій перебував у стані наркотичного і алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксовано на камеру 471431, 471433. Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №060338 від 20.04.2023 року, 20.04.2023 року о 22-00 год. в м. Дніпро, Самарський р-н, вул. Космонавта Волкова, б.24, водій ОСОБА_1 керував т.з.SEAT INCA н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксовано на камеру 471431, 471433. Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з відеозапису вбачається, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння взагалі, а зазначав про те, що самостійно прибуду до медичного закладу за відповідним направленням Інспектора УПП, а з поліцейськими відмовляюсь їхати в їх транспортному засобі, оскільки не довіряв їм, оскільки вони без законної на те підстави зупинили його. ОСОБА_1 та його захисник підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Так, обставини за протоколом серії ААД № 459477 від 25.04.2023 року апелянтом не оскаржуються, а тому апеляційним судом не перевіряються. Що стосуються обставин вчинення адміністратинвого правопорушення за протоколом серії ААБ № 060338 від 20.04.2023 року апеляційний суд зазначає наступне. Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за, що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними в справі доказами, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд, відеозаписом згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Апеляційним судом встановлено, що факт керування транспортним засобом підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом. Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що керував транспортним засобом, припаркувався, після чого до нього підійшли працівники поліції. Таким чином, до доводів апеляційної скарги в частині відсутності доказів керування останнім транспортним засобом апеляційний суд ставиться критично та розцінює їх як спробу уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння взагалі, а зазначав про те, що самостійно прибуду до медичного закладу за відповідним направленням Інспектора УПП не є слушними, оскільки особисте трактування ОСОБА_1 щодо можливості проходження огляду на стан сп`яніння без працівників поліції суперечить встановленій ст. 266 КУпАП процедурі огляду на стан спяніння в закладі охорони здоров`я. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто сам факт відмови ОСОБА_1 , як особи, що керувала транспортним засобом, від проходження огляду був причиною притягнення його до адміністративної відповідальності. Наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити наявність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому визнають належними та допустимими. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах, установлених ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, які зазначені у адміністративному протоколі, ступеня вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими. Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 28 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.О. Пістун