Ухвала ККС ВС № 524/7993/20

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2023 року м. Київ Справа № 524/7993/20 Провадження № 51 - 4649 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2023 року щодо нього, встановив: Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 286 ч. 1 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2023 року вирок суду першої інстанції змінено в частині призначення покарання. Цією ухвалою пом`якшено призначене ОСОБА_4 покарання, застосовано покарання у виді штрафу у розмірі 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. В іншій частині вирок залишено без зміни. У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень в касаційному порядку. Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України. Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України засуджений не зазначає в чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього. Відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Також засудженомунеобхідно врахувати, що обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом. Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Крім того, в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги не додано її копії з додатками до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не вистачає 1 копії касаційної скарги з додатками). Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Суд постановив: Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху. Встановити засудженому ОСОБА_4 десятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3