Ухвала КЦС ВС № 932/14110/19

Ухвала 07 серпня 2023 року місто Київ справа № 932/14110/19 провадження № 61-10462ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляються самостійних вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва Олена Станіславівна, про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу нежитлового приміщення, визнання недійсними протоколу про проведення електронних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціонні, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, за позовом ОСОБА_3 до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляються самостійних вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєва Олена Станіславівна, про визнання недійсними прилюдних торгів з продажу нежитлового приміщення, визнання недійсними протоколу про проведення електронних торгів та акта про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціонні, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 12 липня 2023 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційного скаргою на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у справі, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким його позові задовольнити. Щодо дотримання заявником строку на касаційне оскарження судових рішень Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Оскільки постанова Дніпровського апеляційного суду ухвалена 09 травня 2023 року, то останнім днем тридцяти денного строку для подання касаційної скарги, є 08 червня 2023 року. Заявник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду 12 липня 2023 року, тобто із пропуском строку. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод для своєчасного звернення заявника з такою скаргою. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, у якому заявник посилається на те, що копію оскаржуваного судового рішення він отримав 29 червня 2023 року від ОСОБА_3 , зазначене судове рішення від суду апеляційної інстанції заявник не отримував. Проте наведені підстави поновлення процесуального строку не підтверджені письмовими доказами, а повідомлення іншим учасником справи ( ОСОБА_3 ) про оскаржуване судове рішення, який має таку саму правову позицію щодо предмета спору, не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки неможливо перевірити дійсну обізнаність заявника з оскаржуваним судовим рішенням саме 29 червня 2023 року. Також, Верховним Судом враховано, що ОСОБА_3 реалізувала своє право на касаційний перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій у справі, звернувшись з касаційною скаргою 09 червня 2023 року, а отже, зазначений учасник справи була обізнана про оскаржувані судові рішення ще до 09 червня 2023 року, відповідно могла повідомити іншого учасника справи - ОСОБА_1 , яким заявлено такий самий позов, раніше ніж 29 червня 2023 року. За наведених обставин, Верховний Суд не враховує довід ОСОБА_1 про ознайомлення ним із рішенням суду апеляційної інстанції саме 29 червня 2023 року. Щодо іншої причини пропуску строку на подання касаційної скарги, то ОСОБА_1 не підтверджено, що пропуск процесуального строку на подання касаційної скарги у цій справи зумовлено саме невиконанням судом апеляційної інстанції вимог статті 272 ЦПК України, а за відсутності матеріалів справи Верховний Суд не може перевірити зазначений довід заявника. Тому заявнику необхідно належно обґрунтувати із підтвердженням доказами перешкод у вчиненні ним процесуальних дій щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції з часу його ухвалення - 09 травня 2023 року. Суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком осіб, які беруть участь у справі. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії)). Саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності у нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи. Щодо виконання заявником обов`язку зі сплати судового збору Також касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як випливає зі змісту судових рішень ОСОБА_1 звернувся до суду у вересні 2019 року з позовом, у якому просив: визнати недійсними прилюдні торги від 04 вересня 2019 року щодо реалізації нежитлового приміщення № 1 поз. 1-5, ганок літ. в (1) на першому поверсі житлового будинку літ. В-1 приміщення 1 на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол про проведення електронних торгів від 04 вересня 2019 року № 429889 з реалізації спірного майна; визнати недійсним акт від 06 вересня 2019 року про реалізацію предмета іпотеки спірного майна; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна від 09 вересня 2019 року НОМЕР_1 витребувати спірне майно від ОСОБА_2 . Отже, предметом оскарження у цій справі є судові рішення, ухвалені за наслідками розгляду чотирьох вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1 921,00 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI). Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Таким чином, за подання касаційної скарги в частині позовних вимог ОСОБА_1 немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 6 147,20 грн (768,40 грн х 4 х 200/100). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Отже, щодо позовної вимоги майнового характеру про витребуваннямайна, судовий збір має розраховуватися з вартості спірного нерухомого майна (частина перша статті 176 ЦПК України). Відповідно до змісту рішення суду першої інстанції відповідачем ОСОБА_2 придбано на публічних торгах спірне нерухоме майно за ціною 1 310 000,00 грн. Тому за подання касаційної скарги в частині позовних вимог ОСОБА_1 майнового характеру судовий збір підлягає сплаті, з урахуванням максимальної ставки (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 9 605,00 грн) у розмірі 19 210,00 грн (9 605,00 грн х 200/100). Таким чином, загальний розмір судового збору за подання ОСОБА_1 , касаційної скарги за перегляд судових рішень в частині вирішення його позову, який має вимоги майнового та немайнового характеру, становить 25 357,20 грн. Судовий збір за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений єдиним платіжним документом (квитанцією, платіжним дорученням) із наведенням обґрунтування розміру судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону № 3674-VI. На підтвердження сплати судового збору суду необхідно надати документ, що підтверджує його сплату. Водночас заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки предметом справи є захист його сімейних прав. У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону № 3674?VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявник помилково вважає, що предметом спору є захист його сімейних прав. Предметом спору за позовом ОСОБА_1 є, зокрема, захист та відновлення його майнових прав щодо нежитлового приміщення. Оскільки ОСОБА_1 не підтверджено підстав для звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, у задоволенні клопотання необхідно відмовити. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2023 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо сплати судового збору касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо підтвердження підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення або якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко