Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/5625/23
від 02.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" серпня 2023 р. Справа№ 910/5625/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Алданової С.О. Євсікова О.О. за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О., за участю представників учасників справи: від позивача: Жураковський С.А. від відповідача-1: Пономарьов А.О. від відповідача-2: не з`явився від відповідача-3: не з`явився від відповідача-4: не з`явився від відповідача-5: не з`явився від відповідача-6: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 та Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2023, повний текст якої складено та підписано 20.04.2023 у справі № 910/5625/23 (суддя Котков О.В.) за позовом Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_3 до
1. Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_2
2. Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_4
3. ОСОБА_5
4. Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Овчиннікової Віти Ігорівни
5. ОСОБА_1
6. Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» про визнання недійсними рішень загальних зборів, скасування реєстраційних дій, переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі, В С Т А Н О В И В : Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/5625/23 заяву від 11.04.2023 року задоволено частково. До вирішення спору у справі № 910/5625/23 по суті та набрання рішенням законної сили заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Електромобіл», у тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників). В іншій частині заяви відмовлено. Суд визнав частково обґрунтованими і доведеними мотиви заяви та, керуючись приписами статей 136, 137 ГПК України, дійшов висновку про задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів Не погоджуючись з цією ухвалою, ОСОБА_1 та Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_2 звернулись з апеляційними скаргами в яких просять скасувати другий пункт оскаржуваної ухвали та постановити нову ухвалу в цій частині, а саме відмовити повністю у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційні скарги обґрунтовані наступним: - місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо заборони здійснення реєстраційних дій в цілому стосовного Товариства, оскільки предметом спору є частка позивача (50 %), яка на його переконання була відчужена з порушенням вимог чинного законодавства; - судом не було наведено фактичних обставин, які б свідчили про ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушеного права. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а оскаржувану ухвалу - залишити без змін. Заперечуючи проти доводів апелянтів, позивач зазначає, що: - апелянти безпідставно посилаються на те, що судом було накладено арешт на корпоративні права Товариства у розмірі 100 %, оскільки Господарським судом міста Києва не було застосовано вказаний захід забезпечення позову; - суд на обґрунтування необхідності застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову належним чином дослідив усі надані докази та встановив, зокрема, систематичність незаконних дій відповідачів по справі як стосовно Товариства, так і самого позивача; - судом вірно зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.05.2023 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» Саранова Георгія Єфремовича передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 матеріали справи №910/5625/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва. Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та апеляційною скаргою Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/5625/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Об`єднано розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/5625/23 в одне апеляційне провадження. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційних скарг до розгляду на 10.07.2023. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 03.07.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 03.07.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2023 розгляд справи відкладено на 02.08.2023. Явка представників учасників справи В судове засідання 02.08.2023 з`явились представники позивача та відповідача-2. Представник позивача в судовому засіданні 02.08.2023 підтримав поданий ним відзив, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник відповідача-1 в судовому засіданні 02.08.2023 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Представники відовідачів-4 та відповідач-5 в судове засідання 05.04.2023 не з`явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення. Про причини неявки суд не повідомлено. Представники відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-6 в судове засідання 05.04.2023 не з`явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України шляхом направлення ухвали відкладення розгляду справи на 02.08.2023 засобами поштового зв`язку на їх адреси, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення, які повернуті на адресу суду з відмітками - «адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини неявки суд не повідомлено. Враховуючи вимоги 120 ГПК України, в також вищенаведене, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції були здійснені всі необхідні заходи щодо повідомлення скаржника про відкриття апеляційного провадження, відтак, скаржник вважається таким, що повідомлений належним чином. При цьому, суд апеляційної інстанції також звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справі "Пономарьов проти України" та у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою сторони в розумні "інтервали часу" мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність заперечень представника банку, дійшов висновку про здійснення апеляційного перегляду оскарженої ухвали за наявними матеріалами справи за відсутності представників відповідачів-2-6. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції Згідно п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову. За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг в межах викладених скаржниками доводів та вимог, виходячи з наступного. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 12 квітня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_6 надійшла позовна заява від 11.04.2023 року до Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_2 , Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про переведення на ОСОБА_6 прав та обов`язків покупців - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» у розмірі по 25 відсотків статутного капіталу кожного, а разом 50 відсотків статутного капіталу за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 26.01.2023 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» у розмірі 50%. Відповідачі-1, 2 при відчуженні своїх часток на користь відповідача-3 не дотрималися процедури, встановленої ч. 3 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», п. 13.3 статуту ТОВ «Електромобіл», чим порушили переважне право позивача на придбання часток відповідачів-1, 2, закріплене в ч. 1 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Разом з позовною заявою подано заяву б/н від 11.04.2023 року «Про забезпечення позову», в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: - накладення арешту на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» у розмірі 100 відсотків; - заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл», у тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників). Вказана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_7 є власником частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» у розмірі 50%. В обхід та всупереч чинного законодавства України ОСОБА_2 та ОСОБА_4 02.12.2022 року здійснили відчуження належних їм часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» у розмірі по 25 відсотків кожна ОСОБА_5 , чим позбавили позивача переважного права на придбання часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл». У поданій заяві ОСОБА_7 зазначає, що необхідність забезпечення позову полягає у: відновленні порушеного права позивача на переважне право придбання часток у статутному капіталі товариства; недопущенні подальшого перепродажу часток ТОВ «Електромобіл», в обхід позивача, тобто без його згоди; недопущенні незаконного виключення позивача з учасників ТОВ «Електромобіл» через надумані підстави, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства; недопущенні незаконного позбавлення позивача права власності на належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «Електромобіл», що складає 50%, яка була придбана з додержанням всіх вимог чинного законодавства, що ніким не оскаржувалось. 18 квітня 2023 року від Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_7 надійшли доповнення до позовної заяви б/н від 18.04.2023 року, у яких позивач вказав, що відповідачем-1 та відповідачем-2 скликано та проведено Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл», на яких були прийняті рішення, оформлені протоколами № 01/23 та № 07/04-23 від 07.04.2023 року, зокрема про виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл», а також звільнення його з посади директора 12.04.2023 року. Позивач зазначає, що його, як учасника ТОВ "Електромобіл", не було повідомлено про проведення вказаних Загальних зборів; був відсутній кворум для проведення таких зборів; був порушений порядок виключення його як учасника зі складу засновників товариства; протокол в частині збільшення розміру статутного капіталу суперечить вимогам законодавства. За вказаних обставин, позивач просить суд: - визнати недійсним рішення загальних зборів, оформлені Протоколом № 01/23 Загальних зборів учасників Товариства від 07.04.2023 року; - скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000731070018047850 від 11.04.2023 року, Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо., ОСОБА_8 , Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація; - визнати недійсним рішення загальних зборів, оформлені Протоколом №07/04-23 Загальних зборів учасників Товариства від 07.04.2023 року; - скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000731070019047850 від 12.04.2023 року, Зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань., ОСОБА_8 , Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація; - перевести на ОСОБА_7 права та обов`язки покупців - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» у розмірі по 25 відсотків статутного капіталу кожного, а разом 50 відсотків статутного капіталу, за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 26.01.2023 року. Крім того 18 квітня 2023 року від Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_7 надійшли доповнення до заяви про забезпечення позову б/н від 17.04.2023 року, у яких позивач зазначає, що частки у статутному капіталі ТОВ «Електромобіл» було двічі перепродано без відома позивача, а також позивача було незаконно звільнено з посади директора ТОВ «Електромобіл», виключено зі складу учасників товариства, розподілено частки в статутному капіталі товариства, з грубим порушенням чинного законодавства змінено розмір часток товариства, введено нового учасника товариства та обрано без відома позивача нового директора Товариства. Позивач стверджує, що всі вищезазначені маніпулятивні дії були проведені без відома та за відсутності позивача. За наведених обставин позивач просить суд: - вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» у розмірі 100 відсотків. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл», у тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників); - заборонити відповідачу-6 по справі вчиняти певні дії щодо майна Товариства, а саме відчужувати: АЗК, нежитлова будівля (літера «А») загальною площею 30,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Григоренка Петра, будинок 40-Б, додаткові відомості: споруди літера Б Багатопаливні ПРК з навісом - площа забудови 876,3 кв.м; Літера І Підземний резервуар палива - 1 шт.; Літера II Підземний резервуар води - 1 шт., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1138288580000. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного. Суд виходить з того, що забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. Згідно з положеннями статей 136, 137 ГПК України забезпечення позову застосовується судом, зокрема, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі. Пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими заявником вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного конкретного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі № 911/2930/17. Вирішуючи питання забезпечення позову, місцевий господарський суд встановив наявність ризику того, що до моменту набрання законної сили судовим рішенням у цій справі можуть бути проведені відповідачами дії з відчуження часток у статутному капіталі товариства, що призведе до необхідності звернення позивача до суду з іншими позовами до нових власників часток, адже обрані позивачем способи захисту не призведуть до поновлення його прав у одному судовому провадженні (у випадку задоволення позову). Колегія суддів погоджується з таким висновком суду попередньої інстанції та зазначає, що наявні в реєстрі станом на час вирішення цього спору відомості щодо складу учасників товариства дозволяють обґрунтовано стверджувати про відсутність у останніх перешкод для здійснення повторного відчуження часток в статутному капіталі товариства та внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідних змін. Тоді як реалізація захисту порушеного переважного права можлива лише у разі, якщо майно залишилось у володінні первісного покупця (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.06.2022 у справі № 904/4790/20). Отже, з урахуванням наявного судового спору стосовно суб`єктного складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл», розподілу і належності часток у статутному капіталі цього товариства, колегія суддів вважає, що невжиття заходів забезпечення позову із заборони державному реєстратору та іншим уповноваженим особам здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство (у т.ч. щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників)) може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернутися до суду. Також колегія відхиляє доводи апелянтів про неврахування судом першої інстанції того, що предметом спору є частка позивача (50 %), яка на його переконання була незаконно відчужена, оскільки, як вже зазначалось, станом на час вирішення питання забезпечення позову позивачем, зокрема, заявлено вимогу про визнати недійсними рішень загальних зборів, оформлених Протоколом № 01/23 Загальних зборів учасників Товариства від 07.04.2023 року (щодо виключення позивача зі складу учасників) та вимогу про переведення прав та обов`язків покупця на частку в статутному капіталі товариства (щодо часток відчужених іншими учасниками товариства на користь третіх осіб). Отже вжиття відповідного заходу забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження часток у статутному капіталі у власності відповідачів. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідачів будуть порушені, а баланс інтересів не дотриманий. За наведеного колегія констатує, що вжиття вказаного заходу забезпечення пов`язано з предметом позовних вимог, є адекватним, розумним і співмірним заходом до забезпечення позову та відповідає принципу забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. При цьому цей спосіб забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує логічний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, тож такі заходи забезпечення позову спроможні забезпечити належний захист порушених прав позивача у разі задоволення його вимог. Також Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у даному випадку застосування названого заходу до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не перешкоджатиме господарській діяльності товариства, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь позивача. Застосований у цій справі захід забезпечення позову носять тимчасовий характер та має наслідком збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, з якими звернувся позивач. Таким чином, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд попередньої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Доводи апеляційних скарг вищенаведених висновків не спростовують, а тому відхиляються за їх безпідставністю. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 20.04.2023, відповідає загальним вимогам, встановленим статтями 136, 137, 234 ГПК України, а тому правових підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 підлягають залишенню без задоволення. Судові витрати Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційних скарг, покладаються на скаржників. Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромобіл» ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/5625/23 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/5625/23 залишити без змін. Матеріали справи №910/5625/23 повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано, - 04.08.2023. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді С.О. Алданова О.О. Євсіков