LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд480/8334/22

від 04.08.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 по справі № 480/8334/22 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2023 р. Справа № 480/8334/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми, повний текст складено 07.03.23 року у справі № 480/8334/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Беєве", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № 342138 від 28 листопада 2022 року про притягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" до відповідальності, що передбачнена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та накладення адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 480/8334/22 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 28.11.2022 № 342138 про притягнення товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" до відповідальності, передбаченої абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", та накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 480/8334/22 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що за результатами перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті виявлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме на момент перевірки у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа та посвідчення водія, чим порушено вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567. Зазначає, що у ТТН № 619942 від 03.10.2022 у графі "автомобільний перевізник" зазначена інформація про ТОВ "Беєве", при цьому інформація про ФОП ОСОБА_1 закреслена та на місці виправлення проставлений штамп ТОВ "Беєве", що підтверджує таке виправлення. Отже, згідно з указаною товарно-транспортною накладною перевізником є ТОВ "Беєве", відповідно, адміністративно-господарський штраф застосовано до ТОВ "Беєве". До того ж позивачем не спростовано той факт, що під час перевірки водій транспортного засобу не повідомляв інформацію про іншого перевізника, окрім ТОВ "Беєве". Вважає, що прийнявши оскаржувану постанову, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 06.10.2022 посадовою особою відповідача була проведена перевірка автомобіля RENAULT PREMIUM PACTON 314D, державний номер НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , під час якої виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме встановлено, що під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія транспортного засобу документами, передбаченими ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа та посвідчення водія відповідної категорії. За наслідками проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 339895 від 06.10.2022 (а.с.9). На підставі акту перевірки відповідач виніс постанову № 342138 від 28.11.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн (а.с.14). Не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час проведення перевірки позивач не надавав послуг з перевезення, у його діях відсутній склад правопорушення, а тому спірна постанова № 342138 від 28.11.2022 про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу у сумі 17000 грн, є протиправною та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-ІІІ (далі - Закон №2344), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567 (далі - Порядок №1567). Згідно із пунктом 15 Порядку за №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. У відповідності до ст. 1 Закону №2344 автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Відповідно до ст. 33 Закону №2344 автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію. Згідно з ст. 34 Закону №2344 автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Статтею 48 Закону №2344 встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Відповідно до ст. 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як встановлено з матеріалів справи, до позивача застосовано штрафні санкції саме за здійснення перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме позивач допустив перевезення вантажу за відсутності у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа та посвідчення водія відповідної категорії. Для підтвердження своєї позиції відповідач надав до суду першої інстанції копію товарно-транспортної накладної від 03.10.2022 № 619942 в якій у графі «автомобільний перевізник» допущено виправлення, а саме: ФОП « ОСОБА_1 » закреслено, а замість нього вказано «Беєве» НОМЕР_3 . На думку відповідача, вказане виправлення завірено штампом товариства оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила) не передбачають поставлення штампів у лівому верхньому куті. Відповідно до п. 11.1 розділу 11 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, і прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Аналізуючи вказану норму, суб`єкт господарювання не зобов`язаний дотримуватися форми товарно-транспортна накладна наведеної в додатку №7. Колегія суддів зазначає, позивач має право оформляти товарно-транспортну накладну на власний розсуд, передбачено лише перелік обов`язкових відомостей які необхідно зазначати, що позивачем було дотримано у повному обсязі. Як зазначив позивач, боковий штамп на ТТН №619942 поставлено з метою засвідчення сторони, яка заповнювала накладну та місце її складення. Про засвідчення будь яких виправлень не йшлося. В тому разі, коли б було допущено певну помилку, зокрема у графі автомобільного перевізника, ніщо не заважало б товариству скласти нову накладну та не вводити в оману замовника та вантажоодержувача. Також позивач зазначив, що ОСОБА_2 , не являється працівником товариства і не має жодного відношення до нього. Крім того, позивач не є власником автомобіля RENAULT PREMIUM PACTON 3142D, номерний знак НОМЕР_4 ; НОМЕР_2 , про що свідчить відповідь з територіального сервісного центру МВС №5944 №31/18/5944-М-1 аз від 17.01.2023 року (а.с. 48) та позивач не здійснює автомобільні перевезення вантажів, що підтверджується відомостями, зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, колегія суддів встановила, що позивач не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно, не є суб`єктом відповідальності за цим Законом. Під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач пояснення позивача щодо того, хто зі спірних суб`єктів ТОВ "Беєве" чи ФОП ОСОБА_1 є перервізником, не врахував, обгрунтованості своєї позиції суду не довів. Колегія суддів встановила, позивач є вантажовідправником, натомість 06.10.2022 перевезення транспортним засобом марки RENAULT PREMIUM PACTON 314D, державний номер НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , здійснював автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 , що зазначено у товарно-транспортній накладній від 03.10.2022 № 619942, наданій водієм інспектору Укртрансбезпеки (а.с. 10). За змістом ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт несуть автомобільні перевізники, а не власники транспортних засобів, які на законних підставах надали у користування належний їм на праві приватної власності транспортний засіб, або вантажовідправники, які надають перевізнику вантаж для перевезення та вносять відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж. Отже, висновок відповідача до допущення порушень законодавства про автомобільний транспорт позивачем як автомобільним перевізником не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів зазначає, що відповідач під час судового розгляду справи не надав суду достатніх та беззаперечних доказів та не навів доводів, що підтверджують наявність з боку позивача порушень, на підставі яких прийнято оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню, а позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Беєве" задоволенню. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 480/8334/22 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 по справі № 480/8334/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»