Постанова 4851 № 520/8241/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2023 р. Справа № 520/8241/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Старосєльцева О.В., м. Харків, повний текст складено 16.11.22 у справі № 520/8241/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просив суд першої інстанції: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у неперерахунку, невиплаті та невиплачуванні в подальшому пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, визначеною Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" в довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 04.02.2022 року № 33/41-4828; - зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, виплатити та виплачувати в подальшому ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% підвищення без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.12.2019 року, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення, визначеного Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" в довідці про розмір грошовою забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 04.02.2022 року №33/41-4828, і виплатити за наслідками перерахунку суму недоплаченої пенсії за період з 01.12.2019 року, з урахуванням фактично виплачених сум. В обґрунтування заявлених вимог посилався те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не перерахувало і не проводить виплату належних сум йому у повному розмірі відповідно до належним чином поданої довідки Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" для перерахунку пенсії. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 року позов - задоволено частково, вийшовши за межі позовних вимог. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, визначеною Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" в довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 04.02.2022 року № 33/41-4828. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 100% підвищення з 01.12.2019 року, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення, визначеного Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області " в довідці про розмір грошовою забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 04.02.2022 року №33/41-4828, виплативши за наслідками перерахунку суму недоплаченої пенсії за період з 01.12.2019 року, з урахуванням фактично виплачених сум. Позов у решті вимог - залишено без задоволення. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.111.2022 року у справі №520/8241/22 та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, вважає його необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року в розмірі 70% грошового забезпечення з 09.07.2008. Посилається на приписи ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"№2262-ХІІ від 09.04.1992, Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Зазначає, що виплата пенсії проводилась відповідно до п.3 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України. Крім того, посилається на приписи Постанови Кабінету Міністрів України №1088 від 24.12.2019. Вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення в частині задоволених позовних вимог. Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України. На підставі положень п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходив публічну службу в органах системи Міністерства внутрішніх справ України, отримує від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2016р. пенсію позивача було перераховано відповідно до положень ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови Кабінету Міністрів України №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за документом про розмір та структуру грошового забезпечення діючого поліцейського, виданим уповноваженим органом. МВС України в особі Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" було складено документ про розмір та структуру грошового забезпечення діючого поліцейського за посадою начальник сектору, що входить до складу відділу, станом на листопад 2019 року у розрізі складових: посадовий оклад - 2950,00 грн., оклад за військовим званням - 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції 40% - 1980,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 59,55% - 4126,82 грн.; премія у відсотках від нарахованого грошового забезпечення 52,62% - 5818,10 грн.; всього 16874,91 грн. (довідка №100/30662 від 04.02.2022 року вих. №33/41-4828), яку направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що відповідачем не спростовано. Листом від 23.06.2022р., на звернення позивача від 22.02.2022 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, на підставі зазначеної довідки, з підстав відсутності визначених умов проведення перерахунку пенсій після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 6 Постанови №103. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , звернувся до суду першої інстанції із позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, визначеною Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" в довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 04.02.2022 року №33/41-4828, є протиправними, та, відповідно, вважав, що є підстави для задоволення вимог зобов`язального характеру. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пунктом 6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Відповідно до ст.4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Отже, порядок соціального захисту у формі пенсійного забезпечення військовослужбовців та поліцейських, звільнених зі служби у відставку, унормовано, насамперед, приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262-XII). Положеннями вказаного закону передбачено дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії особи, а саме: 1) за ст.43 згаданого закону у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 згаданого закону у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді. При цьому, статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру пенсії у разі її призначення вперше і саме у цій процедурі базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення самого працівника (службовця) - власна винагорода особи за працю). Натомість, статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено порядок обчислення розміру вже призначеної пенсії шляхом її перерахунку у залежності від тих виплат (як винагорода за працю), котрі одержані третьою сторонньою особою - іншим працівником, який обіймає цю ж саму чи прирівняну посаду (тобто юридичне значення у даному випадку мають складові елементи грошового забезпечення іншого працівника - діючого службовця за аналогічною (прирівняною) посадою - винагорода третьої сторонньої особи за працю). Згідно правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення. Згідно з ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Отже, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і деталізовано, зокрема, у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. №45, далі по тексту - Порядок №45). Водночас, процедура призначення та процедура перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії деталізовані також і приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007р. за №135/13402). Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Отже, підставою для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб`єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців чи інших осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 23 грудня 2015 року №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей". Цим Законом статтю 63 Закону №2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. 11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі по тексту - Постанова №988). Пунктом 2 Постанови №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 3 Постанови №103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Пунктом 5 Постанови №103 обумовлено перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводити на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). Так, залишаючи без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, яким скасовано п.3 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103, Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові 19 листопада 2019 року вказав, що пункт 3 Постанови КМ України №103, передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України №260 від 06.04.2016 року. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 постанови №103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб. Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови №988 наказом МВС України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок №260). Зокрема, Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку №260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку №260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку №260). З наведеного слідує, що з 19 листопада 2019 року з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 пункт 3 Постанови №103 скасований, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні. Тому, саме з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ. При цьому, згідно правового висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18, суд, серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" (набрала чинності 01 січня 2020 року) пункти 1-3 постанови №103 виключено. Водночас, інші положення Порядку №45, зокрема ті, які визначають алгоритм дій, пов`язаних із перерахунком пенсії, після втрати чинності 19 листопада 2019 року - пункту 3 Постанови №103, фактично не змінилися. Втрата чинності пунктом 3 Постанови №103 з 19.11.2019 у силу ст.ст.255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаної календарної дати відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку раніше призначеної пенсії військовослужбовцям у відставці з 01.12.2019 як першого дня наступного календарного місяця за подією підвищення винагороди. Вищевказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.06.2020 р. у справі №540/2873/18. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), скасований рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, то саме з 19.11.2019 у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постанови КМУ №988, та такий перерахунок основного розміру пенсії відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ має бути здійснений відповідачем з 01.12.2019 р. (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). Як вбачається з матеріалів даної справи, Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" було складено та направлено відповідачу, що фактично не заперечується останнім, довідку №100/30662 про розмір грошового забезпечення (вих. №33/41-4828) за листопад 2019 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" за прирівняною посадою поліцейського "начальник сектору, що не входить до складу відділу". Відтак, отримавши вищевказану довідку, у відповідача виник обов`язок щодо здійснення перерахунку та виплати з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії позивачу, згідно з вказаною довідкою станом за листопад 2019 року, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не було вчинено відповідних дій щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем фактично відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії заявника (а не вчинено бездіяльність щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії), а тому суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі відповідної довідки. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, які стосуються необґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів зазначає, що вони підлягають відхиленню, оскільки, як вже зазначалося судом вище, дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року позивачу в розмірі, обчисленому з грошового забезпечення, визначеною Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" в довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 04.02.2022 року №33/41-4828, є противними. Посилання в апеляційній скарзі про те, що відповідачем виплата пенсії проводилась відповідно до п. 3 Постанови №103, яка є обов`язковою до виконання колегія суддів не приймає до уваги, оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) визнано нечинним рішенням у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, а відтак саме з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) має бути здійснений перерахунок та виплата пенсії позивача, з урахуванням фактично виплачених сум. Отже, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень, не було доведено правомірність його дій (бездіяльності). Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 у справі № 520/8241/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко