Постанова Київський апеляційний суд № 759/938/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №759/938/23 Суддя І інстанції - Жмудь В.О. Провадження № 33/824/2225/2023 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 липня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Олексієнка М.М. в інтересах ОСОБА_1 - на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2023, щодо, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, не одруженого, який здобув повну середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и л а: Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2023 провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 461787 від 05.01.2023, ОСОБА_2 05.01.2023 о 13 год. 43 хв., керуючи транспортним засобом «BMW 318D», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, та рухаючись на перехресті вул. Ф. Пушиної - вул. Чорнобильська в м. Києві, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався головною дорогою. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 1.5, п. 2.3 «б», п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Закриваючи провадження по справі, суд вказав, що під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_2 , здійснив всі необхідні дії, щоб переконатися у безпечності своїй дій. При цьому, він розраховував на те, що інші учасники дорожнього руху, а саме водій ОСОБА_1 також дотримуються ПДР. При цьому суд не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він рухався зі швидкістю 50 км/год., оскільки вони були спростовані матеріалами справи в їх сукупності. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Олексієнко М.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2023 - скасувати та постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що водій «BMW» ОСОБА_2 не переконавшись, що головна дорога, на яку він здійснює виїзд з другорядної є вільною, всупереч знаку 2.1. «Дати дорогу», виїхав на вул. Чорнобильська, по якій здійснював рух автомобіль «Renault Kangoo», та скоїв зіткнення з останнім транспортним засобом, який діяв в аварійній обстановці. Тобто, той факт, що ОСОБА_1 вивернув кермо вліво, задля уникнення зіткнення з пішоходами, ніяк не впливає на той факт, що водій «BMW» ОСОБА_2 не надав водієві «Renault» права першочерговості проїзду. Навіть якщо б пішоходів не було, і не було припаркованого маршрутного автобусу, водій ОСОБА_1 все одно мав право першочергового проїзду по вул. Чорнобильська. А поява пішоходів вплинула тільки не те, що водій ОСОБА_1 був вимушений змінити напрям свого руху, проте, в будь-якому разі автомобіль «BMW» не мав знаходитись на вул. Чорнобильська, при умові, що по ній рухаються інші автомобілі. Крім того, апелянт зазначає, що проаналізувавши всі пояснення, надані ОСОБА_2 , прийшов до висновку, що вони суперечать дійсним обставинам справи, оскільки якщо припустити, що ОСОБА_2 дійсно зупинився перед перехрестям, надалі просунувся ще на метр вперед, а автомобілів не було. Надалі він проїхав на середину другої смуги і стояв, а потім вже через 2-3 секунди виїхав автомобіль «Renault» та здійснив з ним зіткнення. Тоді чому ОСОБА_2 виїхавши на дорогу не поїхав далі, якщо дорога була вільною, а просто стояв на ній. Ним же було зазначено, що жодних транспортних засобів, які б їхали по головній дорозі, він не бачив. Крім того, апелянт вказує, що водій автомобіля «Renault» ОСОБА_1 рухався з приблизною швидкістю 50 км/год. Жодних доказів, що він рухався з більшою швидкістю, окрім суб`єктивних свідчень свідка, в матеріалах справи немає. Апелянт зазначає, що твердження ОСОБА_2 в частині того, що на момент зіткнення його автомобіль «BMW» знаходився в нерухомому стані, не відповідають дійсним обставинам справи, адже, якщо водій виїжджає на перехрестя і воно вільне, чому він продовжує нерухомо на ньому стояти. Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що пояснення ОСОБА_2 не збігаються з логічним розумінням та постійно змінювалися. Щодо висновку експерта №19 від 20.03.2023р., який було проведено на замовлення ОСОБА_2 , апелянт по-перше вказує, що в дослідницькій частині експерт ОСОБА_3 , зазначає, що «Відповідно заданих вихідних даних автомобіль «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_2 рухався боком, тобто в стані бокового юзу. Але при подібному механізмі ДТП, на дорожньому покритті мають бути сліди від ковзання шин, тобто за умови бокового юзу, на дорозі залишаються його ознаки. Проте, відповідно до схеми ДТП від 05.01.2023р. сліди бокового юзу автомобіля «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_2 - не виявлено, на схемі вони не відображенні та не зазначені. Крім того, це підтверджується фотознімками з місця ДТП, які наявні в матеріалах справи, з яких вбачається, що жодних слідів ковзання автомобіля немає. По-друге, з приводу висновку експерта №19 від 20.03.2023р. представник потерпілого вказує, що не зрозуміло, як експерт ОСОБА_3 визначив швидкість руху автомобіля «Renault Kangoo», не маючи вихідних даних, спираючись лише на пояснення свідків, які на «око» встановили швидкість авто. Водій автомобіля «Renault Kangoo» мав можливість зазначити дійсну швидкість свого руху, адже, в автомобілі є спідометр, який є вимірювальним приладом, і визначає миттєву швидкість руху авто. Крім того, апелянт вказує, що характер пошкоджень спростовує твердження, що «Renault Kangoo» рухався зі швидкістю, більшою ніж за дійсну, яку ОСОБА_1 зазначив в своїх поясненнях. Також апелянт зазначає, що в судовому засіданні, 31.03.23 р., був допитаний головний судовий експерт КНДІСЕ ОСОБА_4 ним було зазначено: «У даній ДТП водій транспортного засобу «BMW 318D » д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , мав керуватись п.16.11 ПДР, за умови дотримання водієм транспортного засобу «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_2 ПДР, вбачається вина водія транспортного засобу «BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_1 . Однак, потрібно враховувати швидкість транспортного засобу «Renault Kangoo» д.н.з. НОМЕР_2 , чи був дотриманий п. 12.3 ПДР, оскільки п. 12.3 ПДР є розрахунковим, потрібно проводити експертизу, під час якої слід визначити контакт - взаємне розташування транспортних засобів на момент зіткнення». Крім того, апелянт звертає увагу, що експертом ОСОБА_4 було проаналізовано всі матеріали ДТП, і він дійшов висновку, що у діях водія «BMW 318D» ОСОБА_2 однозначно вбачається вина, а саме порушення п. 16.11 ПДР. А стосовно наявності невідповідності у діях водія автомобіля «Renault Kangoo» п. 12.3 ПДР він висловив сумніви, оскільки задля встановлення чи було це порушення, необхідно проводити експертизу. Також апелянт вказує, що експертом ОСОБА_4 було спростовано висновки, які викладені у висновку експерта ОСОБА_5 № 19 від 20.03.2023 р., адже там йшлося, в тому числі, про відсутність в діях водія «BMW 318D» ОСОБА_2 невідповідності вимогам ПДР, а тому, висновок експерта № 19 від 20.03.23 р. не є належним та допустимим доказом по справі, адже містить в собі вихідні дані, які не знаходять підтвердження в матеріалах справи та спростовуються поясненнями експерта ОСОБА_4 , який був допитаний в судовому засіданні від 31.03.2023 р. Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував твердження експерта ОСОБА_4 , в яких він вказував, що необхідно провести експертизу, а також вказував, що у висновку експерта №19 від 20.03.23 р., який було проведено на замовлення ОСОБА_2 є недоліки. Також апелянт вказує, що ОСОБА_1 було замовлено експертизу у судового експерта Семенченка П.О. Згідно висновку експерта №ВЕД-18/23 від 06.04.2023р. у ОСОБА_1 не було технічної можливості уникнути ДТП, адже коли автомобіль «BMW 318D» д.н.з. НОМЕР_1 з`явився в його полі зору і до зіткнення минула 1-1,5 секунди, а це як раз і є швидкість реакції. Водій автомобіля «BMW» своїм виїздом з другорядної дороги на головну, створив небезпеку для руху водієві ОСОБА_1 . Крім того, апелянт зазначає, що дії водія ОСОБА_1 в частині порушення ним правил ПДР по відношенню до автомобіля «BMW» взагалі не є доцільним регламентувати, адже, різка поява пішоходів на проїжджій частині, які вийшли із-за припаркованих маршрутних автобусів, спричинила для водія ОСОБА_1 аварійну обстановку на дорозі, тому він був вимушений негайно вживати заходів задля уникненню наїзду на них, і якщо б водій автомобіля «BMW», різко не виїхав з другорядної дороги на головну, зіткнення б не відбулось. Зрештою апелянт вказує, що в діях водія автомобіля «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається невідповідність у виконанні вимог п.12.11 та 16.11 ПДР України, що і знаходяться в причинному зв`язку з виникненням ДТП, що мала місце 05.01.23 р. приблизно о 13 год. 43 хв. в м. Києві на перехресті вул. Ф.Пушиної - вул. Чорнобильської. Крім того, від адвоката Глазунова І.Ю., в інтересах ОСОБА_2 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що всі висновки суду вказані в постанові Святошинського районного суду м. Києва від 31 березня 2023 року є обґрунтованими, а тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката Олексієнка М.М. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав наведених у скарзі,доводи ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Глазунова І.Ю., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов`язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна. Таким чином, під час розгляду справи, де особа притягається до відповідальності за ст. 124 КУпАП, належить правильно встановити механізм ДТП та за результатами оцінки усіх доказів по справі зробити висновок чи наявні в діях цієї особи указані в протоколі порушення ПДР України, які перебувають у причинному зв`язку з тими наслідками, що тягнуть за собою адміністративну відповідальність. Згідно із п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Пунктом 2.3 «б» ПДР України встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п.16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 461787 від 05.01.2023, ОСОБА_2 05.01.2023 о 13 год. 43 хв., керуючи транспортним засобом «BMW 318D», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, та рухаючись на перехресті вул. Ф. Пушиної - вул. Чорнобильська в м. Києві, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався головною дорогою. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 1.5, п. 2.3 «б», п. 16.11 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об`єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортний засіб, причетний до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, з підписами учасників ДТП - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 3). Як слідує з пояснень ОСОБА_2 , наданих одразу після ДТП, 05.01.2023 він під`їхавши до нерегульованого перехрестя по вул. Чорнобильській, зупинився перед перехрестям, щоб впевнитись у безпечності маневра, через обмежену оглядовість, яка була спричинена стоянкою маршрутки прямо перед перехрестям. В момент стоянки на місці в нього з великою швидкістю в`їхав автомобіль НОМЕР_2 , не пропустивши пішоходів і майже не збивши їх, що підтверджується свідченнями двох свідків. Із зафіксованих в постанові суду першої інстанції пояснень ОСОБА_2 вбачається, що дійсно 05.01.2023 року о 13 год. 43 хв. він керував автомобілем «BMW 318D», д.н.з. НОМЕР_1 . Під`їхавши до нерегульованого пішохідного переходу, зупинився перед перехрестям вул. Пушиної - вул. Чорнобильська в м. Києві для того, щоб пересвідчитись в безпечності маневру, так як була обмежена оглядовість, яка була спричинена зупинкою маршрутного автобуса прямо перед перехрестям. Жодних транспортних засобів, які рухалися по головній дорозі, він не бачив, він проїхав 1 м. і зупинився. У цей час в його транспортний засіб, який стояв, в`їхав транспортний засіб «Renault Kangoo», який їхав на великій швидкості, не пропустив пішоходів, та з метою не наїзду на пішоходів змінив напрямок руху у його бік. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що підтримує раніше надані показання, та пояснив, що 05.01.2023 року о 13 год. 43 хв. дійсно керував автомобілем «BMW 318D», д.н.з. НОМЕР_1 . Під`їхавши до нерегульованого пішохідного переходу, що по вул. Пушиної, він зупинився, пропустив пішохода, після чого під`їхав до першої смуги руху по вул.Чорнобильській та зупинився, для того, щоб надати дорогу автомобілям, що рухаються по головній дорозі. Будь - яких транспортних засобів в першій смузі руху не було, більш того, в цій смузі перед пішохідним переходом по вул. Чорнобильській на відставі 1-1,5 метри були припарковані маршрутки, чим обмежували оглядовість. У зв`язку з відсутністю транспортних засобів у першій смузі руху, та обмеженою оглядовістю, він прийняв рішення проїхати дещо вперед, а саме, до початку другої смуги руху, що й зробив та знову зупинився. В цей час по пішохідному переході по вул. Чорнобильській почали рух пішоходи. ОСОБА_2 вказав, що впевнившись у відсутності транспортних засобів на головній дорозі, та побачивши, що пішоходи продовжують рух по пішохідному переходу та вже вийшли за межі припаркованих маршруток, він паралельно з пішоходами розпочав рух та частково ( орієнтовно на 1 метр) заїхав передньою частиною авто в другу смугу руху. В цей час побачив автомобіль «Renault Kangoo», який раптово з`явився в полі зору та рухався на досить великій швидкості. Раптова поява вказаного авто та рух його на великій швидкості змусили пішоходів відскочити назад, щоб цей автомобіль їх не збив, та змусили ОСОБА_2 реагувати на таку появу транспортного засобу, тому він зупинився. Автомобіль «Renault Kangoo», зробивши маневр об`їзду пішоходів, орієнтовно через 3 секунди в`їхав у транспортний засіб«BMW 318D», від чого вказаний автомобіль розвернуло. Після зіткнення автомобіль «Renault Kangoo» не зупинився, а продовжив рух до бордюри, де вдарившись об бордюр, ще продовжив рух, та зупинився в кінцевому місці, яке відображене на схемі місця ДТП. Інший учасник дорожньо - транспортної пригоди ОСОБА_1 на місці ДТП пояснив, що 05.01.2023 року приблизно о 13 год. 30 хв. керував автомобілем «Renault Kangoo» по вул. Чорнобильській в м. Києві. З вул. Ф.Пушиної перед ним виїхав автомобіль марки «BMW». На даному перехресті, вул. Чорнобильська є головною дорогою, а вул. Ф.Пушиної - другорядною. ОСОБА_1 вказав, що коли побачив перешкоду у виді авто, натиснув на гальма, але зупинитись не стиг і сталося зіткнення передньої частини «Renault » з крилом «BMW». Вважав себе невинуватим, так як рухався по головній дорозі зі швидкістю 40-50 км/год. В суді першої інстанції ОСОБА_1 такі пояснення підтримав та пояснив, що дійсно в зазначений день керував транспортним засобом «Renault» та рухався по головній дорозі - вул. Чорнобильській в м. Києві, і мав право першочергового проїзду. З вул. Пушиної, яка є другорядною, рухався автомобіль марки «BMW», який не надав йому переваги у русі та сталося зіткнення. Також пояснив, що він рухався зі швидкістю 50 км/год., і що зіткнення відбулося в його смузі руху ( третій смузі ). Крім того, зазначив, що через припарковані маршрутні автобуси, він не бачив пішоходів, вони з`явилися зненацька, він почав гальмувати, але зупинити транспортний засіб не міг, тому почав робити спробу уникнути наїзду на пішоходів, а саме, гальмував та вивернув кермо автомобіля ліворуч, після чого відбулося зіткнення з транспортним засобом «BMW». В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав надані суду першої інстанції показання та зазначив, що вважає, що ДТП сталась в третій смузі, оскільки він рухався в другій смузі і коли побачив пішоходів, то почав їх об`їжджати і фактично виїхав на третю смуг, де одразу сталось ДТП. Вже після ДТП його авто відкинуло на бордюр. Пішоходів вчасно помітити йому заважало маршрутне таксі, із-за якого вийшли пішоходи. Автомобіль БМВ стояв за маршруткою, пішли пішоходи, тоді автомобіль «BMW» теж поїхав і коли він об`їхав пішоходів, автомобіль «BMW» продовжив рух внаслідок чого і сталось ДТП. Там є схил і мій автомобіль після удару об бордюр, покотився далі по схилу. Юзом його автомобіль після ДТП не їхав. З показань учасників дорожньо - транспортної пригоди вбачається, що версія обставин подій, про яку повідомив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 істотно відрізняються одна від однієї. А тому, показання свідків у справі та наявність письмових доказів має вирішальне значення для правильного висновку про винуватість чи невинуватість ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, які б перебували у причино - наслідковому зв`язку із настанням ДТП. Так, свідок ОСОБА_6 на місці ДТП пояснила, що 05.01.2023 переходила дорогу на перехресті на пішохідному переході вул.Чорнобильська - В.Пушиної. З правої сторони стояла машина марки «BMW». Зліва на великій швидкості їхав автомобіль, який не зупинився перед нею і ледве не збив, у зв`язку з чим вона вимушена була відскочити назад, щоб він її не збив. В цей час автомобіль «Renault» в`їхав у стоячу справа від неї машину «BMW». Будучи допитаною під час апеляційного розгляду за клопотанням адвоката Олексієнка М.М. свідок ОСОБА_6 пояснила, що учасників ДТП не знає, дату не пам`ятає, але свідком ДТП була один раз, тому пам`ятає всі події. Вказала, що вона з донькою та ще одна жінка стояли на пішохідному переході по вул. Чорнобильській в м. Києві. Почали рух по переходу, оскільки авто не було, і в той час, коли вийшли із-за припаркованих справа маршрутних таксі та пройшли 2 -3 кроки, побачили білий автомобіль, який рухався на дуже великій швидкості, і під`їжджаючи до них не гальмував, а лише дещо викрутив кермо вліво. Тому, вони вимушені були відскочити назад, щоб автомобіль на них не наїхав. Вважає, що водій мав загальмувати перед пішохідним переходом, чого не зробив, а об`їхавши зліва, продовжив рухатись та зіткнувся з чорним автомобілем «BMW», який стояв. Був сильний удар, адже, білий автомобіль «Renault» рухався на великій швидкості. Свідок вказала, що не знає чи бачив водій чорного автомобіля, цей автомобіль Свідок вказала, що відбігши, вони втрьох: вона, донечка і ще одна жінка, зупинились. Після ДТП підійшли до потерпілого - водія чорного авто та вказали, що вони є свідками. На запитання учасників та суду свідок вказала, що зліва від переходу стояли маршрутки, при цьому, точну відстань від пішохідного переходу до маршруток вказати не змогла, але зазначила, що стояли не в безпосередній близкості. В якій смузі руху знаходився чорний автомобіль при зіткненні, не пам`ятає, може на першій чи на другій смузі руху. Свідок уточнила, що автомобіля «Renault» не було видно, коли вони виходили із - за маршрутки, а потім, коли вони шагів 2 зробили, відійшовши із - за маршрутки, різко з`явилось авто, яке рухалось з великою швидкістю. Свідок ОСОБА_7 на місці ДТП вказала, що 05.01.2023 вона переходила дорогу з мамою - ОСОБА_6 на пішохідному переході на перехресті вул. Чорнобильська та вул. Пушиної. Будучи на пішохідному переході, вона подивилась вліво та побачила автомобіль «Renault», який летів на швидкості приблизно 100 -120 км/год. та не гальмував, тому вона вимушена була відскочити, щоб він не збив її. В цей час справа їхав автомобіль «BMW», який зупинився і чекав, щоб проїхати, і автомобіль «Renault» в`їхав на всій швидкості у нього. Після ДТП «Renault» не зупинявся, зробив це лише метрів через 100- 150, в`їхавши у бордюр. На уточнюючі запитання сторін, з приводу того моменту, чи перебував в нерухомому стані автомобіль «BMW» на момент ДТП свідок пояснила, що можливо й рухався, при цьому зазначивши, що цій частині є правдивими показання, що вона давала на місці ДТП. Будучи допитаною під час апеляційного розгляду за клопотанням адвоката Олексієнка М.М. свідок ОСОБА_7 підтвердила надані на місці ДТП пояснення, та пояснила, що нікого з учасників по справі вона не знає. По суті пояснила, що 05 січня 2023 року на перехресті вул. Чорнобильська і В.Пушиної, вона з мамою йшли по пішохідному переході. Там зліва від переходу є зупинка, де стояла маршрутка. Підійшовши до кінця маршрутки, вони виглянули із - за маршрутки, та оскільки авто не було почали йти. Потім раптово з`явився автомобіль «Renault», який "летів" з дуже великою швидкістю. Вони відскочили назад, а водій «Renault» хотів об`їхати їх, задля чого викрутив кермо вліво, і продовжив рух, потім сталось ДТП. Як зазначила свідок, чорний автомобіль, тобто автомобіль «BMW» стояв на перехресті чекав, щоб здійснити проїзд перехрестя, потім, як їй здається, почав рух в той час, коли і і вони пішли по пішохідному переході. ДТП сталось ближче до центру перехрестя. Зазначає, що авто «Renault», вона побачила за одну секунду до того, як відскочила назад. Чи виїжджав на зустрічну «Renault», в момент об`їзду пішоходів вона не бачила, можливо, був на третій смузі, не пам`ятає. На межі третьої чи другої смуги руху сталось ДТП, вона пояснити не змогла, адже, цьому не придавала значення та і пройшло багато часу. Свідок зазначила, що чорний автомобіль «BMW» розпочав після зупинки рух з ними, проте це не точно, оскільки, її увага була прикута на перехід. Чорний автомобіль стояв на вул. Пушиної. Бачила момент зіткнення, чорне авто після ДТП розвернуло, після чого воно зупинилось, а біле авто відкинуло до пам`ятнику, це велика відстань. На першій смузі стояла маршрутка, однак з першої смуги вже видно, чи їде авто, для цього непотрібно виходити на другу смугу. Не могла сказати де стояв чорний автомобіль, коли вона рухалась пішохідним переходом, проте, вказала, що на час зіткнення чорний автомобіль, як вона пам`ятає, перебував в русі. При цьому, свідок вказала, що пояснення, які надавала одразу після ДТП будуть точніші, оскільки вона надавала їх одразу, і все чітко пам`ятала. В якій смузі руху відбулось ДТП не пам`ятає. Свідок ОСОБА_8 на місці ДТП пояснила, що також переходила пішохідний перехід по вул. Чорнобильській в м. Києві. Перед нею йшли дві дівчини. Вони призупинились на переході, а потім різко відстрибнули назад на неї, адже, побачили автомобіль «Renault», який пролетів пішохідний перехід та зіткнувся з транспортним засобом, що стояв справа від них - автомобілем «BMW». Потім продовжив рух, заскочив на бордюр, а потім покотився до середини дороги . Будучи допитаною під час апеляційного розгляду за клопотанням адвоката Олексієнка М.М., свідок ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_2 вона не знає, була лише свідком ДТП за його участю та участю іншого учасника. Дати, коли трапилась ДТП вона не пам`ятає. Пам`ятає, що йшла з магазину. Коли переходила по пішохідному переходу по вул. Ф. Пушиної, то її пропустив автомобіль БМВ чорного кольору, який стояв ще перед пішоходним переходом на вул.Пушиній. Далі вона пішла до пішохідного переходу по вул. Чорнобильській в м. Києві, та бачила, як автомобіль БМВ проїхавши пішоходний перехід по вул.Пушиній, та під`їхавши до першої смуги руху по Чорнобильській, зупинився. Вона почала переходити перехрестя вул. Чорнобильської по пішохідному переході, при чому, попереду неї йшли жінка з дочкою. В якийсь момент, ці жінка з дочкою призупинились, та зробили різкі шаги назад, тобто майже на неї, і майже відразу після цього пролетів на великій швидкості пікап білого кольору. Свідок зазначила, що на цей час автомобіль БМВ стояв, проте, передня частина бампера авто була в смузі руху вул.Чорнобильської. Це вона чітко бачила. Уточнила, що вул. Чорнобильській дві смуги руху і є ще є карман, де стоять маршрутки. Свідок вказала, що коли вона розпочинала рух переходом, маршрутка стояла. Білий автомобіль особисто вона помітила, коли дівчата відстрибнули назад, а він пролетів на пішохідному переходу. При цьому, швидкість в автомобілі була велика. Все це трапилось в «моменті». БМВ виїхав на перехрестя десь на пів першої смуги (з врахуваням карману) і перебував в нерухомому стані на момент ДТП. Від удару білий автомобіль віднесло на бровку і потім на полосу. а БМВ розвернуло. Відстань від переходу до маршрутки була приблизно 3-5 метрів. Білий автомобіль помітила, коли він об`їжджав дівчат, до цього не бачила, а тому в якій смузі він рухався сказати не може. Допитаний під час апеляційного розгляду експерт ОСОБА_3 підтримав наданий ним висновок експерта № 19 від 20.03.2023 року, згідно з висновками якого:1) пояснення водія автомобіля «BMW» ОСОБА_2 можна вважати такими, що відповідають обставинам виникнення дорожньо - транспортної пригоди: 2) пояснення водія автомобіля «Renault» ОСОБА_9 не відповідають обставинам дорожньо-транспортної пригоди в частині вказаної ним швидкості руху; 3) в даній дорожньо-транспортній пригоді вбачати в діях водія автомобіля «BMW» ОСОБА_2 невідповідність вимогам пунктам ПДР, які б знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП з технічної точки зору, підстав не має.; 4) в даній дорожньо - транспортній пригоді, з технічної точки зору в діях водія автомобіля «Renault», ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.4, 12.3 ПДР України, які знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди;5) в даній дорожній ситуації, з технічної точки зору, причиною виникнення дорожньо транспортної пригоди є невідповідність вимогам п.п. 12.3,12.4 ПДР України, водієм автомобіля «Renault». При цьому, експерт вказав, що у своїх розрахунках взяв за основу швидкість 100/120 км., оскільки про іншу швидкість, окрім свідка ніхто не вказував. Місце зіткнення, тобто місце первинного контакту транспортних засобів, встановити не можливо, при цьому виключити, що ДТП сталось в другі смузі не можливо. Автомобіль БВМ від удару розвернуло, деформуюче зусилля було направлено по прямій 90 градусів, тому це відповідає поясненням водія ОСОБА_2 , що автомобіль стояв, більш того, про це вказували всі свідки у своїх в первинних поясненнях. Більш того, експерт зазначив, що про те, що водій ОСОБА_1 рухався з перевищенням швидкості свідчать не лише пояснення ОСОБА_2 та свідків, а й інші обставини, зокрема, кінцеве розташування транспортних засобів (враховуючи відстань, яку подолав автомобіль останнього після ДТП, при тому, що рух був юзом, а саме про такий рух свідчать дані схеми місця ДТП : пошкодження транспортного засобу, його бокове розташування.) Допитаний під час апеляційного розгляду експерт ОСОБА_10 , підтримав висновки, надані у висновку № ВЕД -18/23 від 07.04.2023 року згідно яких: 1) встановити дійсну величину швидкості руху автомобіля «Renault», перед пригодою, а також описати характеристики його післяконтактного переміщення від місця контактування даного транспортного засобу з автомобілем «BMW» до місця його кінцевої зупинки, за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, експертним шляхом не можливо з причин, наведених в дослідницькій частині; 2) за обставин виникнення даної пригоди, водій автомобіля «Renault», ОСОБА_1 , з технічної точки зору, з моменту виникнення небезпеки для його руху повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР України. Крім того, за умови, що швидкість руху автомобіля « Renault», безпосередньо перед пригодою була більшою за 50 км/год., дії водія ОСОБА_1 з технічної точки зору, також доцільно регламентувати відносно вимог п. 12.9 ПДР України ( з врахуванням вимог п. 12.4 ПДР). В свою чергу, водій автомобіля «BMW» ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці, що вбачається з наданих на дослідження матеріалів с прави повинен був діяти у відповідності до вимог п. 16.11 та 12.1 ПДР України; 3) в даній дорожній обстановці дослідження питання технічної можливості попередження даної ДТП з боку водія ОСОБА_2 експертним шляхом є методично недоцільним, вказана можливість забезпечувалась у випадку дотримання вказаним водієм автомобіля «BMW» вимог п. 16.11 ПДР України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. В свою чергу, в даній дорожній обстановці, за наведених в поясненнях вдія автомобіля «Renault», ОСОБА_1 характеристик виникнення даної пригоди, водій даного автомобіля ОСОБА_11 не мав технічної можливості уникнути даної пригоди, шляхом застосування екстренного гальмування керованого ним автомобіля. В іншому випадку, тобто за умов та характеристик розвитку пригоди ( що вбачається з пояснень водія ОСОБА_2 , ( з врахуванням пояснень свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,, та ОСОБА_8 ), встановити наявність у водія ОСОБА_1 технічної можливості уникнути даної пригоди за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, експертним шляхом не можливо з причин, наведених в дослідницькій частині висновку. За умов та обставин виникнення даної пригоди, що наведені в поясненнях водія автомобіля ОСОБА_1 , в діях вказаного водія з технічної точки зору невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України, які б знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди не вбачається. В свою чергу, за умов та обставин виникнення даної пригоди, що наведені в поясненнях водія ОСОБА_1 з технічної точки зору, дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 16.11 та 12.1 ПДР України та вказана невідповідність знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. В іншому випадку , тобто за умов та характеристик розвитку пригоди, що вбачаються з пояснень водія ОСОБА_2 та свідків, в категоричній формі оцінити дії водіїв даних транспортних засобів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, експертним шляхом неможливо з причин, наведених в дослідницькій частині. Можливо лише вказати, що при умові, що водій автомобіля «BMW» ОСОБА_2 своїм виїздом з другорядної дороги на головну дорогу створював перешкоду ( або небезпеку) для руху водію автомобіля « Renault», навіть за умов дотримання водієм даного транспортного засобу вимог ПДР, в тому числі й швидкісного режиму на даній ділянці руху, в діях водія автомобіля «BMW» ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п.п. 16.11 та або 12.1 ПДР України та вказана невідповідність знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. В судовому засіданні експерт ОСОБА_10 пояснив, що точно встановити розташування місця зіткнення транспортних засобів ( як точку (або множину) на проїзній частині, яка є проекцією контактуючих частин даних транспортних засобів), виходячи із зафіксованої слідової інформації, експертним шляхом не можливо. Відповідно, описати характеристики післяконтактного переміщення автомобіля « Renault» від місця його контактування з автомобілем «BMW» до місця його кінцевої зупинки за наданим на дослідження обсягом матеріалів справи, також встановити неможливо. Як і не можливо за наданим на дослідження обсягом доказів встановити фактичне розташування автомобілів відносно проїзної частини в момент їх первинного контактування та дійсну величину швидкості руху автомобіля « Renault», а тому говорити про перевищення ОСОБА_1 швидкості, підстав не має. Експерт вказав, що за обставин виникнення даної пригоди, що вбачаються з наданих на дослідження матеріалів, водію ОСОБА_2 при виїзді на перехрестя вул. Чорнобильська та Ф.Пушиної необхідно було впевнитись чи змушуватиме його маневр ( виїзд на перехрестя) водіїв транспортних засобів, що мають перевагу на рух ( що рухаються по головній дорозі), змінювати режим руху (тобто застосовувати гальмування чи маневрування). Крім того, враховуючи наявність транспортних засобів, які обмежували оглядовість з робочого місця водія даного транспортного засобу ( в тому числі й у відповідності до його пояснень), водій ОСОБА_2 повинен був обрати такий швидкісний режим, при якому він міг забезпечити надання переважного права на рух транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі в тому числі й автомобілю «Renault»), чого не зробив, що і стало наслідком виникнення дорожньо - транспортної пригоди. Допитаний під час апеляційного розгляду за клопотанням адвоката Олексієнка М.М. головний судовий Експерт КНДІСЕ ОСОБА_4 пояснив, що при виїзді на нерегульоване перехрестя, водій, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху. Визначення "дати дорогу" наведено у п. 1.10 загальних положень ПДР України, та означає, вимогу до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь - яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу змінити напрямок руху або швидкість. При цьому, водій, що рухається по головній дорозі має керуватись вимогами п.п. 12.4, а саме, не перевищувати встановлену швидкість - 50 км/год., та п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об`їзду перешкоди. Пунктом 1.4 загальних положень ПДР передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила. Відповідно, виїжджаючи на нерегульоване перехрестя, водій автомобіля «BMW» ОСОБА_2 повинен був керуватися п. 16.11 ПДР, та розраховувати на те, що інші водії, які рухаються по головній дорозі, повинні рухатись зі швидкістю 50 км./год. Констатувати порушення водієм вимог п. 16.11 ПДР України можливо лише в тому випадку, коли буде доведено, що виїхавши на головну дорогу, він змусив водія, що рухався по головній дорозі маневрувати чи змінювати напрямок руху, адже, саме це підтверджує, що автомобіль рухався по головній дорозі, а йому не надали переваги в русі, проте, як вбачається з матеріалів справи, таких даних немає. При цьому, надати відповідь на запитання чи міг водій автомобіля « Renault» ОСОБА_1 уникнути зіткнення, шляхом екстренного гальмування чи безпечного об`їзду перешкоди не можливо у зв`язку з відсутністю у справі відповідних даних щодо часу виникнення небезпеки, конкретної відстані, на якій він побачив автомобіль «BMW», конкретних даних про швидкість руху автомобіля « Renault» та інших чинників. Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, доходжу висновку про те, що показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_2 , зокрема, в тому, що він, виїжджаючи на перехрестя, декілька разів пересвідчувався в тому, чи рухаються по головній дорозі транспортні засоби, яким він повинен дати дорогу, проте їх не було, у зв`язку з чим він спочатку виїхав на першу смугу руху, а згодом, частково на другу смугу руху. В цей час раптово на головній дорозі з`явився автомобіль «Renault», який рухався з перевищенням швидкості, навіть не надаючи можливості пішоходам здійснити рух пішохідним переходом, та змусив їх вжити заходи для забезпечення власної безпеки, а саме, зміни ними напрямку свого руху (відскакувати назад). В цей час зупинився і ОСОБА_2 . Будь-яких підстав не довіряти показанням вищевказаних свідків, які є логічними, послідовними, повністю узгоджуються між собою, а також з іншими матеріалами справи у апеляційного суду немає, не здобуто таких і під час апеляційного розгляду. Вказаних обставин не заперечував жоден з учасників справи та більш того, відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 04 квітня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП з накладенням відповідного штрафу, і дана постанова набрала законної сили ( а.с. 101-102). При цьому, з протоколу про адміністративне правопорушення у цій справі вбачається, що причиною допущеного ОСОБА_1 порушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП працівники поліції вказали частину 4 вказаної норми права, яка передбачає перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів. Як зазначали свідки у справі та ОСОБА_2 , та фактично не заперечувалось і ОСОБА_1 , підставою для зміни ним напрямку руху став факт перебування пішоходів на пішохідному переході, та вжиття заходів для недопущення наїзду на пішоходів, але, ніяк не факт виїзду ОСОБА_2 частково на другу смугу руху, і факт перебування в ній. Наведені обставини в своїй сукупності свідчать про те, що в даній ситуації при виїзді на перехрестя автомобіля «BMW» під керуванням ОСОБА_2 , транспортних засобів, яким би необхідно було б надавати дорогу не було, а при появі автомобіля «Renault» під керуванням ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 зупинився, виконуючи вимоги Правил дорожнього руху, та в подальшому впливати на розвиток пригоди не мав можливості, що повністю узгоджується з висновком експерта ОСОБА_3 . При цьому, суд не приймає до уваги висновок експерта ОСОБА_12 від 07.04.2023 року, оскільки під час апеляційного розгляду даних про те, що на момент ДТП водій автомобіля «BMW»ОСОБА_2 , перебував у русі, встановлено не було. Відповідно, доводи апеляційної скарги про різкий виїзд з другорядної дороги на головну автомоібля «BMW», та як наслідок, причини ДТП не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим є необгрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Враховуючи сукупність наявних доказів у справі, доходжу висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, та вірно прийнято рішення про відсутність в діях водія ОСОБА_2 невідповідностей п. 16.11 ПДР України, які б знаходились в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди, та як наслідок, закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу адвоката Олексієнко М.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2023, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - залишити без змін Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Л.І. Кепкал