LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/5739/23

від 02.08.2023 · Антикорупційна

Справа № 991/5739/23 Провадження № 1-кс/991/5760/23 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ВСТУПНА ЧАСТИНА [І]. Дата і місце постановлення [1-1]. 02 серпня 2023 року, місто Київ. Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2]. Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_10. Найменування (номер) кримінального провадження [1-3]. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 12 червня 2018 року за № 52018000000000546. Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4]. Інформація у клопотанні про скасування арешту майна відсутня. Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5]. Кримінальні правопорушення, за ознаками ч. З ст. 209, ст. 366-1, ч. 3 ст. 212 КК України. Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6]. Представник власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 ; детектив Національного антикорупційного бюро ОСОБА_4 (надалі - детектив). МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ]. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1]. Вирішується питання про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 12 червня 2018 року за № 52018000000000546. Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням представника власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 . Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]. Слідчий суддя встановив таке. У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України знаходиться кримінальне провадження № 52018000000000546 від 12 червня 2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ст. 366-1, ч. З ст. 212 КК України. Адвокат зазначає, що 22 жовтня 2019 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме нерухомого майна (будинку), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності на який зареєстровано за батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , з метою відшукання та вилучення речей та документів. 28 жовтня 2019 року в ході проведення обшуку за вищевказаною адресою, детективами НАБУ було відшукано та надалі тимчасово вилучено майно (речі), а саме: мобільний телефон Huawei model PRALA1 s/n: « НОМЕР_1 » IMEI НОМЕР_2 ; IMEI НОМЕР_3 ; ноутбук HP ProBook 430 G3, s/n 5CD6452822; ноутбук Asus model K52JE, s/n A9NOAS4488153389; мобільний телефон Samsung чорного кольору GT-E1225T s/n: « НОМЕР_4 » IMEI: НОМЕР_5 ; мобільний телефон Huawei model POT-LX1 IMEI « НОМЕР_6 »; мобільний телефон HTC чорного кольору Desire 600 s« НОМЕР_7 » ІМЕН: « НОМЕР_8 » ІМЕІ2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон Huawei model CANL11 IMEI « НОМЕР_10 ». 12 листопада 2019 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, якою накладено арешт на зазначене вище майно, яке було вилучене 28 жовтня 2019 року, під час проведення обшуку житла ОСОБА_2 . Адвокат вважає, що станом на день подання даного клопотання потреба накладення арешту на вказане майно повністю відпала, а тому є всі підстави для скасування арешту з вказаного вище майна та повергнення його власнику. Адвокат звертає увагу, що з моменту вилучення вказаного вище майна - 28 жовтня 2019 року, до дня подання даного клопотання до слідчого судді минуло вже більше 3-х (трьох) з половиною років, та жодної мети, з підстав якої арештовувалось майно, станом на сьогодні не досягнуто, не встановлено та не підтверджено. За таких обставин, адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений 12 листопада 2019 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 , постановленої в рамках справи № 4910/23/19-к (провадження1-кс/991/2100/19), за клопотанням детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , на майно: - мобільний телефон Huawei model PRA-LA1 s/n: « НОМЕР_1 » IMEI НОМЕР_2 ; IMEI НОМЕР_3 ; - мобільний телефон Huawei model POT-LX1 IMEI « НОМЕР_6 »; - мобільний телефон Huawei model CAN-LI 1 IMEI « НОМЕР_10 », вилучених детективами Національного антикорупційного бюро України в ході проведення 28 жовтня 2019 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме нерухомого майна (будинку), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та право власності на який зареєстровано за батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_5 . На підтвердження зазначених у клопотанні обставин до нього додані копії документів, зокрема: витяг з ЄРДР; ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року та 08 листопада 2021 року. Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити. Детектив НАБУ у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна. Надав слідчому судді письмові заперечення , де зазначив, що зазначені вище мобільні телефони ОСОБА_2 , містять відомості, які мають доказове значення для досудового розслідування, а тому арешт накладено обґрунтовано, а в подальшому застосуванні цього заходу потреба не відпала. Також зазначив, що ОСОБА_2 відмовився надавати будь-які пояснення щодо наявності у вилучених мобільних телефонах певних листувань, серед яких листування з « ОСОБА_9 », які стосуються обставин діяльності компаній ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Солар Грін Тех», «НР Солар» та належність до таких компаній осіб, яких співрозмовники називають «ЯВ», «БВ», «шеф», «Рокса» тощо, а відтак докази деяких важливих обставин, які підлягають доведенню у зазначеному кримінальному провадженні, містяться виключно у телефонах ОСОБА_2 щодо яких ведеться спір. Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами, письмові заперечення детектива НАБУ та заслухав думки учасників судового провадження. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3]. Слідчий суддя дійшов висновку про таке. Відповідно до вимог ч. 1 і 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом». Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті». Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення». Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна». Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів». Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.». Зі змісту вказаної вище норми видно, що арешт може бути скасований повністю або частково, якщо іншим власником або володільцем майна буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. У поданому клопотанні ОСОБА_3 просить скасувати арешт майна, а саме мобільного телефону Huawei model PRA-LA1 s/n: « НОМЕР_1 » IMEI НОМЕР_2 ; IMEI НОМЕР_3 ; мобільного телефону Huawei model POT-LX1 IMEI « НОМЕР_6 »; мобільного телефону Huawei model CAN-LI 1 IMEI « НОМЕР_10 », накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року. В той же час, детектив НАБУ у своїх запереченнях зазначив, що арештовані мобільні телефони є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна потреба не відпала, оскільки вказаний речовий доказ містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчий суддя враховує, що оскільки кримінальне провадження грунтується на принципах диспозитивності та змагальності сторін (за якими кожна зі сторін повинна довести суду обставини, на які вона посилається), а також і на принципі безпосередності дослідження показань, речей і документів (за яким суд досліджує докази безпосередньо, у тому числі і речові), зазначені у клопотанні адвоката речові докази можуть бути досліджені судом за встановленим ним порядком за ініціативою будь-якого учасника як зі сторони обвинувачення, так і зі сторони захисту (якої не існує у цьому кримінальному провадженні станом на час розгляду цього клопотання, що не виключає можливості її існування у майбутньому), а питання вирішення долі речових доказів має бути вирішене у порядку ст.100 КПК України. Слідчий суддя також приймає до уваги детектива НАБУ, про те, що вміст вилучених у ОСОБА_2 мобільних телефонах містить значну кількість відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження, а скасування арешту та повернення мобільного телефону може вплинути на хід досудового розслідування, оскільки є ризик знищення та зміни інформації, яка в ньому міститься. Слідчий суддя погоджується з доводами адвоката ОСОБА_3 про те, що вміст мобільних телефонів був скопійований, а інформація в них була оглянута, а також були проведені експертні дослідження за результатами яких складено експертний висновок, проте з огляду на те, що мобільні телефони арештовані як речові докази та з урахуванням зазначеного вище, арешт майна не втратив своєї актуальності на цій стадії досудового розслідування, що дає слідчому судді підстави для висновку про те, що на теперішній час потреба в арешті майна не відпала, а скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 52018000000000546 від 12 червня 2018 року та на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості цього провадження. Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження, а також керуючись положеннями ст. ст. 131, 170-174, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_2 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ]. Висновки слідчого судді [3-1]. Слідчий суддя постановив. У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна (третьої особи, щодо майна якої вирішене питання про арешт) ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 12 червня 2018 року за № 52018000000000546 - відмовити. Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2]. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали складений та оголошений 04 серпня 2023 року. Слідчий суддя ОСОБА_1

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»